• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Принципи створення і функціонування АІС у фінансово-кредитних установах.

Лекційне заняття 10

Створюючи АIС чи будь-яку іншу систему, спираються на певні принципи — загальні вимоги, правила чи норми, яких слід у цьому разі додержувати.

Так, згідно з нормативними документами під час створення автоматизованих систем (АС) необхiдно керуватися принципами системностi, розвитку, сумiсностi, стандартизацiї та ефективностi.

1. Принцип системностi. Необхiдно встановлювати такі зв’язки між структурними елементами системи, якi забезпечують її сумiснiсть та взаємодiю з iншими системами. Отже, усi зв’язки, елементи, функцiї та проблеми управління й дiяльностi мають розглядатися як єдине цiле.

2. Принцип розвитку (вiдкритостi). Автоматизована система має створюватися з урахуванням можливостi поповнення й оновлення її функцiй та складу без порушення функцiонування АС.

3. Принцип сумiсностi. Під час створення системи мають бути реалiзованi iнформацiйнi iнтерфейси, завдяки яким ця система зможе взаємодiяти з iншими системами згідно зі встановленими правилами. Так, будь-яка АIС на рiвнi КБ має iнформацiйно взаємодiяти із системами установ НБУ, а АIС обласної податкової адмiнiстрацiї — з АIС Головної податкової адмiнiстрацiї України.

4. Принцип стандартизацiї. Під час створення систем мають бути рацiонально застосованi типовi, унiфiкованi й стандартизованi елементи, проектнi рiшення, пакети прикладних програм тощо. Система та її елементи потребують стандартизації, аби можна було мінімізувати всі види витрат, уніфікувати прийоми, методи та iнструкцiї, що ними керується персонал.

Зауважимо, що стандартизація віповідає і запитам користувача, «консерватизм» якого ураховують і вiдомі розробники програмного забезпечення. Наприклад, до пакета ЕХСЕL включенi й функцiї вiдомого пакета LOTUS-1-2-3.

5. Принцип ефективностi. Досягнення рацiонального спiввiдношення між витратами на створення АС i цiльовими ефектами, включаючи кiнцевi результати, отримані вiд автоматизацiї, які не завжди i не обов’язково мають набирати грошової форми, це може бути час (вiрнiше, його економiя), певні зручностi, новi функцiї, iмiдж i т.ін.

Окрiм розглядуваних основних можна додатково визначити ще деякі принципи створення й функцiонування АIС ФКУ.

1. Принцип нових завдань. Визначаючи перелiк завдань, які пiдлягають включенню в АIС, слід ураховувати основні технологічні операції обробки документів та завдання щодо забезпечення повноти, вчасності й оптимальності прийняття рiшень, ранiше не виконувані через обмежені можливості обробки iнформацiї.

2. Принцип надiйностi. Система має нормально функцiонувати в разі виходу з ладу технiчних засобiв. Зрозумiло, наскiльки цей принцип важливий для АIС у ФКУ, де існують специфiчнi вимоги до його реалiзацiї i де втрата iнформацiї рiвносильна втраті грошових коштiв. Саме з метою додержання цього принципу в АIС дублюють iнформацiю, технiчні засоби, застосовують джерела безперебiйного живлення тощо.

3. Принцип єдиної iнформацiйної бази. Ідеться про застосування єдної системи класифiкацiї та єдиної системи кодування, одних і тих самих структурних одиниць економiчної iнформацiї.

При створеннi БАIС, крiм того, виникають додатковi вимоги, тобто доводиться спиратися на деякі додаткові принципи.

А. Принцип безпеки даних.

А.1. Iнформацiя має бути захищена як пiд час її безпосередньої обробки та зберiгання в системi, так i в моменти обмiну між комп’ютерами.

А.2. Має бути виключена можливiсть несанкцiонованого доступу до даних у системi.

А.3. Усi операцiї в системi мають реєструватися.

А.4. Будь-яке порушення системи безпеки має бути виявлене.

Б. Принцип надiйностi системи. У БАIС мають бути однаково високонадiйними як апаратне, так i програмне забезпечення. Iнформацiя для клiєнта має бути точною, доступною i надаватися йому без затримки. У разі виходу системи з ладу данi мають бути вiдновленi, а пошкодження усунене.

В. Принцип продуктивностi системи. Потреба додержувати його випливає зі значної нерiвномiрності надходження потокiв iнформацiї, яку слід обробляти в певнi промiжки часу, i жорстких вимог до термінів її обробки. Окрiм того, БАIС повинна мати певний запас продуктивностi, який забезпечує оперативне надання iнформацiї клiєнтові за його запитом незалежно вiд того, які iнші роботи виконуються водночас цією системою. Оперативне надання клiєнтові iнформацiї має вирішальне значення під час оцiнювання системи та її ефективностi. За умов, коли конкуренцiя між банкiвськими установами дедалі зростає, час надання iнформацiї клiєнтові може стати вирiшальним фактором у роботi системи. У БАIС має бути передбачена також можливiсть пакетної обробки iнформацiї, особливо коли йдеться про підбиття щоденного банкiвського балансу.

Г. Принцип пристосування (адаптацiї). Із часом робота банкiв змiнюється, виникають новi види дiяльностi та послуг (скажімо, Ощадбанк України поряд із традицiйними операцiями з обслуговування фiзичних осiб пропонує й операцiї з обслуговування юридичних осiб). Тому iснуючi iнформацiйнi системи мають бути придатними для модифiкацiї та розширення. Бiльш того, система може бути повнiстю перероблена, але iнформацiя при цьому має зберiгатися.

Водночас із розширенням обсягів банкiвської дiяльностi, зростанням кiлькостi клiєнтiв збільшуються вiдповiдно й обсяги оброблюваної iнформацiї. Тому БАIС має бути такою, щоб цю систему можна було розширювати, не порушуючи її цiлiсностi.

Важливою є також i вимога щодо зручності, простоти та ефективностi експлуатацiї системи. Банки насамперед обирають системи, якi легко встановлювати, використовувати й обслуговувати.

Зауважимо, що розглянуті вимоги вельми загальні, а отже, кожний банк хоча й зацікавлений додержувати їх, проте ступінь зацікавленості різний, залежний від обставин. Наприклад, банк, який обслуговує багато клiєнтiв i виконує масовi операцiї, буде особливо зацiкавлений забезпечувати можливостi безболiсного розширення «розмірів» системи. А iнший банк, який проводить порівняно небагато, але складних та рiзноманітних операцій, головну увагу приділятиме реалiзацiї вимог щодо забезпечення безпеки IС та її гнучкостi. Тобто завжди при створеннi системи iснують iндивiдуальнi вимоги до неї i кращою iз пропонованих АIС буде та, яка краще пiдходить до цих вимог.

2. Загальна структура інформаційної системи, функціональна та забезпечувальна частини. Компоненти системи.

Iнформацiйнi системи, зокрема й у фiнансово-кредитних установах, належать до класу складних, тому для кожної такої системи iснує проблема декомпозицiї — подiлу її на простіші складові (елементи) та подання у вигляді тих чи інших (скажімо, якомога більших) її частин.

Будь-яка АIС поділяється на функцiональну та забезпечувальну частини (ФЧ та ЗЧ), які, у свою чергу, поділяються на простіші елементи — пiдсистеми, котрі також припускають подальший поділ.

До ФЧ належать тi елементи системи, якi визначають її функцiональнi можливостi, а саме: призначення, виконуванi управлiнські функцiї та функцiї з обробки iнформацiї.

До ЗЧ системи належать об’єкти (матерiальнi та iншi засоби, iнструментарiй), з допомогою яких виконуються функцiї системи, тобто реалiзується функцiональна її частина.

Додатково виокремлюють забезпечувальні пiдсистеми, кожна з яких об’єднує певний вид ресурсiв, а також умови їх органiзацiї. Цi пiдсистеми розкривають суть i склад ресурсiв, необхiдних для функцiонування АIС, тому їх перелiк є типовим i практично однаковим для рiзних АIС.

До складу забезпечувальної частинивходять пiдсистеми технiчного, математичного, лiнгвiстичного, правового, iнформацiйного, органiзацiйно-методичного та ергономiчного забезпечення.

Пiдсистема технiчного забезпечення (ТЗ), у свою чергу, склада-ється з чотирьох елементiв.

1. Технiчнi засоби — комплекс технiчних засобiв (КТЗ), використовуваних для одержання, вводу, пiдготовки, перетворення, обробки, зберiгання, реєстрацiї, виводу, вiдображення, використання та передавання даних і реалiзацiї керівних дiй.

2. Методичнi та керівні матерiали щодо КТЗ.

3. Технiчна документацiя, що стосується КТЗ.

4. Персонал, який обслуговує КТЗ.

Підсистема математичного забезпечення (МЗ) являє собою сукупність застосовуваних математичних методiв, моделей i алгоритмiв.

Підсистема програмного забезпечення (ПЗ) об’єднує програми постiйного користування (системнi програми, пакети прикладних програм (ППП), СУБД тощо).

Підсистема лiнгвiстичного забезпечення (ЛЗ) — це сукупність мовних засобiв для формалiзацiї природної мови, опису iнф-цiї та iнших елементiв IС.

Підсистема правового забезпечення (ПРЗ) складається з правових норм i нормативiв, якi пов’язанi iз функцiонуванням АIС, слугують для юридичного обгрунтування її створення й функцiонування, а також визначають юридичний статус результатiв такого функцiонування.

Підсистема iнформацiйного забезпечення (IЗ) містить у собі використовувані дані та правила їх отримання, зберiгання, оновлення, а також органiзацiї структури й змiсту iнформацiйних сукупностей. Ця підсистема охоплює iнформацiйнi ресурси, а також засоби їх опрацювання, зокрема структуризацiї i систематизацiї iнформацiї (класифiкатори, типовi моделi, формати документацiї тощо).

Підсистема органiзацiйно-методичного забезпечення (ОМЗ) — це набір прийомiв, правил, документiв, iнструкцiй і положень, якi забезпечують створення системи та взаємодiю її складових у процесі функцiонування всієї системи. Зокрема, ОМЗ містить сукупність документiв, якi визначають органiзацiйну структуру об’єкта й системи автоматизацiї i є необхiдними для виконання конкретних функцiй (iнструкцiї, положення тощо), а також для форми подання результатiв дiяльностi.

Підсистема ергономiчного забезпечення (ЕЗ) становить множину взаємопов’язаних вимог, спрямованих на узгодження психологiчних, антропометричних, фiзiологiчних особливостей і можливостей людини, з одного боку, i технiчних характеристик засобiв автоматизацiї, параметрiв робочого середовища на робочому мiсцi (вологiсть, температура, зашумленість, освітлюваність, опромiнюваність тощо).

У ФЧ АIС вирізняють такі елементи: функцiональнi пiдсистеми, блоки, або комплекси завдань та окремі завдання.

Функцiональна пiдсистема — це вiдносно самостiйна частина системи, яку виокремлено за певною ознакою, що вiдповiдає конкретним функцiям i завданням управління. Цю підсистему можна розглядати як самостiйну систему, що характеризується певним цiльовим призначенням, пiдпорядкованiстю, вiдокремленiстю iнформацiйної бази, методичною спрямованістю обчислень економічних показникiв i спецiалiзацiєю робiт.

Здійснювати декомпозицiю ФЧ АIС — поділяти цю систему на пiдсистеми, комплекси задач i окремі задачі — можна як за окремими ознаками, так i за їх сукупнiстю.

Найчастiше функцiональнi пiдсистеми утворюють за такими ознаками: 1) стадiями управління (прогнозування, планування, облiк тощо); 2) елементами виробничого процесу (праця, матерiали, грошовi кошти тощо); 3) апаратно-органiзацiйною ознакою (структурнi пiдроздiли); 4) функцiональною (виконуванi функцiї) ознакою.

Застосовуються й iншi ознаки, пов’язанi з дiяльнiстю об’єкта автомат-цiї.

В АIС банкiвських установ функцiональнi пiдсистеми можна виокремлювати за ознакою управління елементами банкiвської дiяльностi: пiдсистема управління i проведення розрахункових, кредитних i депозитних операцiй тощо.

Наприклад, достатньо типовою, на нашу думку, є система «Автоматизований банк», що працює в одному з КБ України.

Розглянемо головні її підсистеми.

1. Підсистема управління розрахунками (основне ядро). Містить у собі 6 блокiв задач, зокрема ОДБ, «Щоденний оборотно-сальдовий баланс», «Клiєнт-банк», «Бухгалтерська статистична звiтнiсть», «Облiк мiжбанкiвських електронних платежiв» i т.iн.

2. Підсистема управління кредитними операцiями (ресурсами). Охоплює 8 комплексiв задач (КЗ), серед яких облiк кредитних договорiв, аналiз показникiв за довгостроковим кредитуванням і т. iн.

3. Підсистема управління валютними операцiями (з виходом на СВIФТ). Включає в себе 4 комплекси задач. Насамперед це облiк бiржових операцiй і статистична звiтнiсть за валютними операцiями.

4. Підсистема управління фiнансами. Мiстить у собі 3 комплекси задач, зокрема облiк акцiй, аналiз стану оплати за кредитнi ресурси.

5. Пiдсистема внутрiшньобанкiвського облiку охоплює 6 комплексів задач. Це, зокрема, розрахунок заробiтної плати, облiк кадрiв, облiк матерiалiв, облiк основних фондiв i швидкозношуваних предметiв.

6. Незалежна iнформацiйно-пошукова система (IПС), що стосується юридичних і текстових документiв, документiв управління безпеки, а також контролю виконавчих документiв тощо.

Отже, iз шести перелічених пiдсистем чотири можна вiднести до АСОВ i лише одну до АСУу.

Загальну структуру кожної АIС унаочнює рис. 2.3.

ФЧ може реалiзуватися на рiзнiй технiчнiй базi та з рiзною (централiзованою, децентралiзованою і мiшаною) технологiєю обробки даних.

У разі централiзованої технологiї завдання (зокрема й щодо розв’язування задач обчислювального характеру) виконують безпо-середньо в обчислювальному центрі (ОЦ) у повному обсязi фахівці служб iнформатики. Децентралiзована технологiя реалiзується на системах малих, зокрема й персональних комп’ютерiв у виглядi АРМ. Мiшана технологiя передбачає, що частина задач i операцiй виконується на АРМ, а iнша, (це здебільшого узагальнюючi операцiї) — на ОЦ.

В установах, відмінних від фiнансово-кредитних, створюється окрема функцiональна пiдсистема АІС — підсистема фiнансово-кредитних розрахункiв.

Як показує досвiд, децентралiзована обробка даних у АIС ефективніша за централiзовану, оскільки в нiй забезпечується прямий доступ користувача-фахівця до ЕОМ, тобто уможливлюється обробка даних без посередникiв (оператор, програмiст, математик та інші), котрі можуть вплинути на правдивiсть i правильнiсть iнформацiї, а також знизити оперативнiсть виконання відповідних завдань.

Забезпечити прямий доступ i органiзувати децентралiзовану обробку даних можна двома способами: обладнати велику ЕОМ виносними пультами i встановити їх на робочих мiсцях користувачiв-фахівців або встановити на зазначених робочих мiсцях персональні комп’ютери. В обох випадках функцiональними елементами АIС є функцiонально-спецiалiзованi АРМ (ФСАРМ).

Отже, АРМ слід розуміти як цілком певний набiр персональних термiнальних пристроїв, котрі завдяки залученню обчислювальних потужностей великої ЕОМ дають змогу виконувати на робочому мiсцi iнформацiйне обслуговування користувача-фахівця в обсязі та режимі, які потрiбні для виконання його виробничих (службових) функцiй. Можлива й інша iнтерпретація: АРМ — це сукупність ПК і спецiального програмного забезпечення, що зорiєнтоване на певну сферу використання i забезпечує безпосереднє iнформацiйне обслуговування користувача-фахівця в потрiбному i достатньому для його дiяльностi обсязі та режимi.

Отже, ФЧ АIС комерцiйного банку є сукупнiстю функцiонально-спецiалiзованих АРМ, перелiк i кiлькiсть яких залежить вiд обраної технологiї та подiлу функцiй між виконавцями. На практицi всi банкiвськi операцiї пов’язанi між собою єдиною технологiєю, котра зумовлена такими чинниками: специфiкою операцiй; спецiалiзацiєю окремих груп працiвникiв i пiдроздiлiв банку; подiлом обов’язкiв між ними. Ці чинники й визначають конкретну множину ФСАРМ, число яких в АІС різних банківських установ є різним.

Наприклад, багато банкiвських АIС містять у собі ФСАРМ адмiнiстратора, головного бухгалтера, бухгалтера, старшого оператора, оператора, контролера, касира, фахівця з МФО, а також забезпечувальні АРМ із ведення нормативно-довiдкової iнформацiї (НДI), початкового пуску системи, виконання «відкату»...

Найтиповішою в даний час може вважатися структура БАІС, що охоплює комплекс оперативно-обрахункових операцiй (ОДБ); АРМ кредитного вiддiлу; АРМ депозитного вiддiлу; АРМ із мiжбанкiвських розрахунків; АРМ з роботи з фiлiями; АРМ фондового вiддiлу; АРМ з управління лiквiднiстю; АРМ з управління активами i пасивами; АРМ маркетингу; блок із забезпечення iнформацiєю керiвництва КБ (рис. 2.4).

Автоматизацiя діяльності банку починається з найбiльш трудо-мiстких операцiй з обслуговування клiєнтiв. Тому в операцiйних вiддiлах створюють АРМ бухгалтера, економiста, контролера, операцiонiста i т.iн., які далi об’єднуються в локальну мережу. Операцiйний вiддiл під час своєї роботи створює автоматизовану базу даних (БД), що є основою для контролю, аналiзу, статистичної звiтностi, комерцiйної та управлiнської дiяльностi.

Далi автоматизуються мiжбанкiвські розрахунки та мiжфiлiйний обiг, органiзовується обмiн iнформацiєю між вiддiленнями банкiв тощо.

Зауважимо, що АIС кожної банкiвської установи повинна мати також автоматизовану базу даних (АБД) для кредитного вiддiлу, відповідні АРМ його працiвникiв, а також АРМ керiвника (АРМ К) для виконання завдань прогнозування дiяльностi банку, перспективного та поточного планування, вироблення варiантiв прийняття рiшень тощо. АРМ керівника має, як правило, свiй оперативний архiв, локальну БД керуючого та доступ до всiх архiвних даних банку.

На закінчення зазначимо, що кожна АIС, незалежно від функцiональних можливостей (останні можуть бути істотно різними: від розв’язування однiєї задачi або їх комплексу до виконання всієї сукупності завдань щодо дiяльностi об’єкта) містить у собі всi головні структурнi елементи. Так, у будь-якій АІС неодмінно присутні функцiональна та забезпечувальна частини, елементи технiчного, програмного й іншого забезпечення. АIС не створюється водночас i повнiстю, вона постiйно розвивається i модернiзується, що висуває певнi вимоги до її створення.

3. Організація робіт зі створення АІС..

Читайте також:

1. ACCESS. СТВОРЕННЯ ЗВІТІВ
2. ACCESS. СТВОРЕННЯ ФОРМ
3. А. Створення власної папки.
4. Автоматичне і ручне створення об’єктів.
5. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
6. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
7. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
8. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
9. АЛГОРИТМ СТВОРЕННЯ БРЕНДУ
10. Алгоритм створення тренінгової програми
11. Антикорупційні принципи
12. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ

Переглядів: 1787