• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

Закон України "Про охорону праці передбачає дисциплінарну, адміністративну, Матеріальну і кримінальну відповідальність за порушення законодавчих і інших нормативних актів про охорону праці.

Виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії зобов'язують працівників Кодекс законів про працю України, Закон України "Про охорону праці", правила внутрішнього розпорядку, що діють на підприємствах, в установах і організаціях, норми колективних договорів, інші нормативні акти про працю. Відповідні умови можуть бути внесені і до контрактів, які укладаються з працівниками.

Дисциплінарна відповідальність.

Кодексом законів про працю України встановлено такі дисциплінарні стягнення:

догана;звільнення з роботи; Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну, що діють у деяких галузях народного господарства, можуть бути передбачені для окремих категорій й інші дисциплінарні стягнення.

Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу {обрання, призначення на посаду, затвердження на посаді) цього працівника;

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників є порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці та їх дії, спрямовані на створення перешкод для виконання посадовими особами органів державного нагляду за охороною праці їх повноважень.

Одним з конкретних порушень законодавства про охорону праці, прямо вказаних в Законі, за яке власник або уповноважений ним орган має право притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, є ухилення його від проходження обов'язкового медичного огляду. У цьому випадку власник або уповноважений ним орган зобов'язаний також відсторонити працівника від роботи без збереження заробітної плати.

Повноваження і права профспілок здійснювати контроль за виконанням власниками і уповноваженими ними органами законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці передбачені КЗпП України та Законом України "Про охорону праці". Створення? працівниками перешкод для діяльності представників професійних спілок, спрямованої на виконання цих повноважень, е підставою для притягнення винних працівників до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До того, як накласти дисциплінарне стягнення, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від винного працівника письмові пояснення.

В тому випадку, коли працівник відмовляється дати пояснення, про це повинен бути складений акт за підписом службової особи і працівників підприємства, що були свідками цієї відмови.

За кожне порушення трудових обов'язків може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини. За яких вчинено проступок, попередню роботу працівника. Стягнення оголошується! в Наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дисциплінарне покарання знімається, якщо працівник протягом року не матиме нових дисциплінарних стягнень, або знімається достроково, якщо він виявив сумлінність у роботі. На період дії покарання заохочувальні заходи до працівника не застосовуються.

Адміністративна відповідальність.

Відповідно до Кодексу України про адміністративне правопорушення за порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці накладається адміністративна відповідальність у вигляді штрафів на працівників, службових осіб підприємств, установ, організацій, а також громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб.

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

На підприємство можуть бути накладені штрафи за порушення актів законодавства та інших нормативних актів (правил, стандартів, норм, положень, інструкцій тощо, які є обов'язкові для виконання) про охорону праці та невиконання розпоряджень посадова осіб орган» державного нагляду за охороною праці з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Підприємство також сплачує штраф за кожний нещасний випадок на виробництві та випадок професійного захворювання, що сталися з вини цього підприємства.

Адміністративне стягнення накладається посадовими особами органів державного нагляду за Охороною праці на основі складених ними протоколів про адміністративне правопорушення. Постанова про накладення штрафу на підприємство приймається за підсумками перевірки стану безпеки і умов праці на підприємстві. Проведеної органами Держнаглядохоронипраці

Оскаржити рішення про Стягнення штрафу дозволяється в місячний термін в судовому порядку.

Матеріальна відповідальність.

Матеріальна відповідальність у вигляд грошової компенсації накладається:

• на працівників і службових осіб за шкоду, заподіяну підприємству;

• на власників підприємств за порушення вимог щодо охорони праці.

Матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству.

Загальними підставами покладення матеріальної відповідальності на працівника є наявність прямої дійсної шкоди, вина працівника (у формі умислу або недбалості), протиправні дії (бездіяльність) працівника, а також наявність причинного зв'язку між винними і протиправними діями (бездіяльністю) працівника та завданою шкодою. На працівника може бути покладена матеріальна відповідальність при наявності всіх перелічених умов, відсутність хоча б однієї з них виключає матеріальну відповідальність працівника.

Обмежена Матеріальна відповідальність.

За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

У відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть:

працівники — за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, —-у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях Та їх заступники -~ у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних чи грижових цінностей.

Повна матеріальна відповідальність.

Повна матеріальна відповідальність настає, якщо:

про це укладена спеціальний договір, наприклад між власником і касиром;

майно та інші цінності взяті працівником за разовими документами, наприклад витрати на відрядження;

збитку завдано діями, що мають ознаки злочину (крадіжка та4ише);

збитку завдано працівником, який був у нетверезому стані;

збитку завдано у зв'язку з нестачею, навмисним знищенням чи псуванням майна, виданого працівникові у користування;

збитку завдано не під час виконання трудових обов'язків (наприклад, після роботи працівник вивів з ладу агрегат);

доведена вина посадової особи у незаконному звільнені чи переведенні працівника на Іншу роботу(наприклад, відшкодування збитку за вимушений прогул).

Колективна матеріальна відповідальність.

При спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, зв'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації. Письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади).

Матеріальна відповідальність у кратному обчисленні.

Суть "кратної" матеріальної відповідальності полягає у тому, що особа, винувата у завданні збитку, відшкодовує його у розмірі, який перевищує його номінальний розмір. Передусім це стосується дорогоцінних металів, каменів, хутра, рідкісних тварин, книг та ін.

Особа, яка завдала шкоди підприємству під час виконання трудових обов'язків, може добровільно відшкодувати шкоду шляхом передачі рівноцінного майна або поправити пошкоджене майно при згоді на це власника.

У тому разі, коли працівник добровільно не бажає відшкодовувати збитки, шкода, що не перевищує середнього місячного заробітку працівника, відраховується із його заробітної плати за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, виданим не пізніше двох тижнів з дня виявлення шкоди, з обов'язковим повідомленням про це працівника. Таке розпорядження може виконуватись не раніше семи днів з дня його повідомлення.

В решті випадків, а також у разі "незгоди працівника на утримання сум розпорядженням власника покриття шкоди проводиться шляхом подання власником позову до районного (міського) суду протягом одного року з дня виявлення шкоди.

Матеріальна відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.

Крім відшкодування шкоди працівником (внаслідок нещасного випаде чи професійного захворювання); власник повністю відшкодовує збитки іншим підприємствам, громадянам і державі на загальних підставах у зв'язку з заподіянням шкоди при порушенні вимог щодо охорони праці.

У разі незабезпечення вимог щодо охорони праці власник відраховує кошти на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за підвищеними тарифами, що періодично переглядаються залежно від рівня виробничого травматизму » ступеня шкідливості умов праці в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України з участю профспілок.

Власник відшкодовує витрати на лікування і професійну реабілітацію потерпілих від нещасних випадків і професійних захворювань, сплачує витрати на проведення робіт по рятуванню потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на ритуальні послуги при похованні загиблих, розслідування і проведення експертизи причин аварії або нещасного випадку, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці тощо.

Кримінальна відповідальність.

Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони праці покладається на працівників 1 службових осіб підприємств, а також на власників підприємств чи уповноважених ними осіб. Поняттям "порушення правил охорони праці" охоплюється недотримання загальнодержавних, галузевих та локальних — для даного підприємства правил, інструкцій, положень та інших підзаконних актів, розроблених і прийнятих відповідно до Закону "Про охорону праці" і Кодексу Законів про працю України.

Кримінальна відповідальність настає не за будь-яке порушення, а за порушення вимог охорони праці, яке створювало небезпеку для життя або здоров'я громадян, яке призвело чи могло призвести до нещасних випадків, аварій або інших тяжких наслідків. Ознаки злочину є як у діях, так і у бездіяльності, тобто у невиконанні того, що слід було робити на виконання відповідних правил, інструкцій тощо.

Ступінь покарання залежить від конкретних обставин і встановлюється Кримінальним Кодексом України.

Читайте також:

1. IV. Відповідальність сторін
2. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
3. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
4. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
5. Адміністративна відповідальність
6. Адміністративна відповідальність
7. Адміністративна відповідальність
8. Адміністративна відповідальність
9. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
10. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
11. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил
12. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.

Переглядів: 3014