• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Грамотнiсть та охоплення навнчанням.

Індекси дюдського розвитку та економічної свободи

1. Iндекс людського розвцтку (ІЛР) — iнтегральний показник, який акумулує в собі такі показники:

1) тривалiсть життя;

2) грамотнiсть та охоплення навчанням;

3) ВВП на одну особу за паритетами валют, спiввiдношенням цiн на “споживчий кошик”, що складасться з декiлькох сотень товарiв та послуг.

ІЛР вимрiюсться у вiдносних величинах:

О < IЛР < 1
1) тривалість життя.Цейпоказник визначасться як очiкуваний при народженнi. Вiн вимiрюється кiлькiстю рокiв, якi може прожити новонароджений, якщо впродовж його життя рiвень смертностi залишатиметься таким самим, яким вiн був при народженнi.

Грамотність— показник, що застосовується до населення вiком вiд 15 рокiв i старше 1 передбачас умiння читати й писати нескладнi тексти.
Охоплення навчанням— показник, який характеризує вiдношення кiлькостi тих, хто навчасться (незалежко вiд вiку) в навчальних закладах І – ІІІ рiвнiв освiти (початкової, середнъої та вищої) до чисельностi тих вiкових груп, якi мали бути охопленi цiсю освiтою.

3) ВВП на одну особу— найслабша ланка в структурi ІЛР для України. За цим показником наша країна займає 96 мiсце серед 162 кран свiту. Цей
показник становить менше свiтового рiвня (49,5 %) i в грошовому доларовому вираженнi за паритетом купiвельної спроможностi в кiнцi ХХ ст. дорiвнював 3458 дол. США.

Причина такого вразливого для України становища полягає насамперед у двократному зниженнi ВНП з 1990 до 1999 рр. Пожнавлення економiки нашо країни, яке розпочалось у 2000 р., сприяє позитивним эрушенням у ІЛР Украни.

2.Iндекс екоаомiчаоi свободи (ІЕС) — агрегований показник, щовключає десять факторiв, якi, в свою чергу, мають складну структуру засвiдчуiоть рiвеаь втручання уряду в економiку.Чим силькiший урядовий вплив на економiку, тим менший рiвень економiчно свободи, отже, чим вищий показник з будь-якого фактора, тим нижчий рiвень свободи, i навпаки.

Фактори, що вазначають ІЕС:

1) торговедьаа полiтика, про ступiнь свободи якої засвiдчують такi показники:

• середнiй рiвень тарифiв;

• наявнiсть нетарифних бар‘єрiв;

• корупцiя митних служб;

2) полiтика оподаткування, яка характсризусться:

• величиною податкової ставки на найвищi доходи;

• величиною податкової ставки на середнi доходи;

• максимальною податковою ставкою на доходи корпорацiй;

• iншими податками;

3) втручання уряду в економiку, про ступiнь якого свiдчать показники:

• процент вiдрахувань вiд ВВП на утримання уряду;

• частка власностi уряду в бiзнесi та iндустрії;

• економiчний результат дiяльностi уряду;

4) грошова політика, де втручання уряду проявлясться насамперед у середньому рiвнi інфляцiї за визначений перiод;

5) потоки капiталiв та іноземаих iавестицiй. Цей фактор охоплює iнформадiю:

• про закон про iноземнi iнвестицї;

• наявнiсть бар’єрiв для iноземної власностi в бiзнесi;

• наявнiсть бар’єрiв для промислових компанiй, вiдкритих для iноземних iнвесторiв;

• наявнiсть перешкод (бар’єрiв) для iноземних компанiй;

• наявнiсть чи вiдсутнiсть дозволу на земельну власнiсть для iноземцiв;

• рiвнiсть в обслуговуваннi у межах закону для iноземних та мiсцевих компанiй;

• наявнiсть бар’єрiв для повернення iнвестицiй iноземцями;

• прийнятнiсть мiсцевого фiнансування для iноземних компанiй;

6) банкiвська справа. Про рiвень урядового впливу у цiй сферi свiдчать показники:

• наявностi державної власностi на банки та її частки;

• наявностi бар’єрiв для вiдкриття iноземними банками фiлiалiв та дочiрнiх фiрм;

• впливу уряду на розмiщення кредитiв;

• урядового регулювання у виглядi страхування денозитiв;

• свободи у наданнi всiх видiв фiнансових послуг (купiвля i продаж нерухомостi, безпеки, страхового захисту тощо);

7) контроль за цiнами та рiвнем заробiтної плати як фактор урядового впливу включає:

• закон про мiнiмальну заробiтну плату;

• вiльне цiноутворення у приватному порядку незалежно вiд впливу уряду;

• урядовий контроль цiн та його межi;

• державнi субсидії бiзнесу, якi впливають на цiни;

8) права власності визначають рiвень економичної свободи за допомогою таких показникiв:

• комерцiйних законiв, що визначають контракти;

• санкцiонування iноземного арбiтражу у спiрних питаниях контрактiв;

• експропрiацiї приватної власностi;

• корупцiї судової влади;

• зволiкання у судових рiшеннях;

• гарантованої та захищеної законом приватної власностi;

9) державне регулювання еономiки передбачає:

• лiцензування необхiдностi управляти бiзнесом;

• полегшення процедури отримапня лiцензiй для бiзнесу;

• корупцiю бiорократiї;

• регулювання працi (встаяовлення тривалостi робочого тижня, оплачувана вiдпустка, вiдпустка у зв’язку з доглядом за дитиною та ін.);

• захист довкiлля;

• захист споживача;

• регулювання стану здоров’я працiвникiв;

• регулювання оподаткування у бiзнесi;

10) чорннй ринок — фактор, який є свiдченням непомiрного впливу уряду на економiку, вмiщує такi показники:

• контрабанда;

• крадiжка iнтелектуальної власпостi;

• поставка сiльськогосподарських продуктiв;

• поставка промислових виробiв;

• надання послуг;

• забезпечення транспортних перевезень;

• поставка робочї сили.

Кожний iз 10 економiчних факторiв, якi включають близько 50 змiнних, оцiнюється в балах вiд 1 до 5. Потiм визначається середньозважена оцiнка в балах за десятьма факторами. Цей коефiцiєнт i є кiлькiским показником рiвня економiчної свободи, яка, як і кожний iз факторiв, коливаеться в межах вiд 1 до 5 балiв.

Оцiнка «1» - показник найбiльшої свободи в економiцi. Оцiнка «5» - сильний урядовий вплив i низький рiвень економiчної свободи.

За рiвнем економiчної свободи всi крани подiляють на чотири групи:

• вiльнi: 1,99 i нижче;

• в основному вiльнi: 2,00—2,99;

• в основному невiльнi: 3,00—3,99;

• репресивнi: 4,00 i вище.

ІЕС для Украни становив 3,80; для Росії — 3,45; для Бiлорусії — 4,04.

3. Рівень глобалізації
Рiвень глобалізації— агрегований показник, який включає чотири параметри:

1) рiвень економiчноi iнтеграцiї, який визначасться обсягом зовнiшньої торгiвлi, iноземних iнвестицiй та «закордонних виплат», включаючи і заробiтну плату;

2) Персональнi контакти:

• кiлькiсть мiжнародних поздок;

• кiлькiсть туристичних поїздок;

• кiлькiсть користувачiв мiжнародною поштою та iнтенсивнiсть обмiну iнформацiєю цим способом;

• мiжнароднi телефоннi зв’язки (кiлькiсть користувачiв та частота i тривалiсть контактiв);

3) технологiя:

• загальна кiлькiсть Iнтернет-серверiв;

• кiлькiсть користувачiв Iнтернетом;

4) ступінь участi країни у мiжнародних зв’язках та дiяльнiсть міжнародних органiзацiй.

Чим бiльшi зазначенi показники, тим вищий рiвень глобалiзацiї.
Важливим новим макроекономiчним показником є рiвень тiнiзацiї економiки. Цей показник визначасться за формулою:

РТ = (ВВП_т.с. / ВВП_оф)*100%

де РТ — рiвень тiнізацiї економiки;

ВВП_т.с. — обсяг ВВП, створений у тiньовому секторi;

ВВП_оф— офiцiйний обсяг ВВП кран.

Визначений таким чином рівень тінізації точніший, оскільки відображає рівень тінізації використання національних ресурсів не тільки всетедені націогальної економіки, а й за кордоном.

Австрiйський економiст Ф. Шнайдер дослiдив дей показник стосовно сфери в 110 кранах свiту. “Сiра” сфера охоплює неоподаткованi доходи, отриманi при виробництвi легальних продуктiв у формах речових i неречових (послуг). Її слiд вiдрiзняти вiд нелегальної дiяльностi (торгiвлi наркотиками, краденими товарами i т. iн.).

За оцiнками Ф. Шнайдера, за перiод 1990—2000 рр. найвищий рiвень тiнiзацiї в сферi економiки мали африканськi країни, де середнiй рiвень становив 42 % ВНД, у кратнах Пiвденної Америки — у середньому 41 ВНД, в Азiї — 26, у кранах колишнього СРСР — 38 %.

У країнах Захiдної Європи цей показник сягав 18 %, iз них в Грецiї — 29, в Iталії — 27, а в Швеції та Австрiї — вiдповiдно 9 i 10 %. До країн iз низькою часткою економiки належать також США, Велика Британiя, Нова Зеландiя.

Головною причиною високого рівня тінізації економіеи є непомітний тиск урядових структур на підприємницький сектор.

Читайте також:

1. III. По території охоплення
2. За охопленням операційдокументи поділяються на разові та накопичувальні.
3. Охоплення оподаткуванням

Переглядів: 695