• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

За охопленням операційдокументи поділяються на разові та накопичувальні.

Залежно від характеру господарської операції у первинних доку­ментах можуть бути наведені додаткові реквізити (номер документа, назва та адреса підприємства, печатка підприємства та інші).

КЛАСИФІКАЦІЯ ОБЛІКОВИХ ДОКУМЕНТІВ ТА МЕТОДИ ЇХ ДОСЛІДЖЕННЯ

Засоби підприємства в процесі його діяльності перебувають у без­перервному русі та змінах. Господарські процеси складаються з відпо­відних дій, які називаються господарськими операціями. Для одержання інформації про діяльність підприємства, про зміни у засобах, викликані господарськими процесами, необхідно реєструвати кожну господарську операцію. Така реєстрація здійснюється за допомогою документів. Документи мають юридичне значення як доказ законності здійснення операції і правильності записів у реєстрах бухгалтерського обліку.

• Документація — це важливе джерело одержання інформації про го­сподарську діяльність підприємства, засоби контролю за роботою окремих матеріально відповідальних осіб та підприємства в цілому. Документація — це один із елементів методу бухгалтерського обліку.

Документація — це спосіб суцільного та безперервного відобра­ження господарських операцій з метою одержання необхідної інфор­мації про здійснення господарських операцій, а також виконання на­ступних записів в системі рахунків бухгалтерського обліку та бухгалтерського балансу в цілому.

Складання первинних облікових документів і відображення на їх підставі господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку здійснюється у відповідності до ст., 9 Закону України «Про бухгалтер­ський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу МФУ № 88 от 24.05.95. «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»

Первинні документи,у тому числі на паперових і електронних носіях інформації, для набуття ними юридичної сили повинні мати такі обов'язкові реквізити:

• назву документа;

• код форми документа;

• дату та місце складання;

• зміст господарської операції;

• вимірювачі господарської операції;

• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської опе­рації і правильність її оформлення;

• особисті підписи.

Застосування при обробці економічної інформації засобів автома­тизації та комп'ютеризації призвело не тільки до суттєвих змін у техніці обліку та у формах його ведення, але і до появи нових типів документів — магнітних носіїв, дисків тощо. Проте необхідно розуміти, що зміст документа як письмового свідоцтва законності здійснення господарської операції залишився тим самим. Змінилася тільки його форма.

На вимогу контролюючих або судових органів та клієнтів, доку­менти на електронних носіях інформації відтворюються у копіях, на паперових носіях за рахунок і власними силами підприємства або установи. При складанні на електронних носіях облікових регістрів підприємства й установи зобов'язані забезпечити технічні засоби для відтворення документа у зручному для читання вигляді. Відповідальність за правильність інформації в облікових реєстрах несуть особи, які склали і підписали їх.

Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Вільні рядки у первинних документах обов'язково про­креслюються.

При надходженні у бухгалтерію первинні документи перевіряються як за формою (повнота та правильність оформлення і заповнення реквізитів), так і за змістом (законність операції, логічна ув'язка з окремими показниками). Усі документи, що додаються до прибутко­вих та видаткових касових ордерів, а також документи, що є підставою для нарахування заробітної плати, обов'язково повинні бути погашені штампом або надписом від руки «Одержано» або «Оплачено» із зазна­ченням дати (числа, місяця, року).

Помилки у первинних документахвиправляються:

• коректурним способом:неправильний текст або сума закрес­люється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлений текст, а зверху надписується правильний текст або сума;

• способом «червоного сторно»— неправильний запис записується червоним і поряд проводиться запис синім або другим кольором правильно;

• спосіб додаткового запису— спосіб застосовується у випадку, якщо кореспонденція рахунків вказана правильно, але запис зроблений в сумі меншій чим треба було. При цьому на різницю в сумі виконується додатковий запис з тою ж кореспонденцією рахунків.

Виправлення повинні бути застережені надписом «виправлено» і підписом осіб, що підписали документ, із зазначенням дати виправ­лення.

На практиці іноді для вуалювання правопорушень виконують не­достовірні сторнувальні чи додаткові записи в самих документах, або у бухгалтерських довідках, які прикріплені до них. Тому необхідно надавати велику увагу вказаним записам в бухгалтерських документах та облікових регістрах під час розслідування кримінальної справи.

Інформація, що міститься в прийнятих до обліку первинних доку­ментах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного і аналітичного обліку шляхом подвійного запису на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. У реєстрах зазда­легідь вказують кореспонденцію рахунку, що полегшує облікову ре­єстрацію та забезпечує правильність відображення господарських опе­рацій на рахунках. Дані аналітичних рахунків мають відповідати рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Госпо­дарські операції відображаються в облікових реєстрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і реєстрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали і підписали ці документи.

Первинні бухгалтерські документи— це основа для записів у бухгалтерському обліку, в той же час вони мають велике оперативне значення, тому що з їх допомогою виконується управління господар­ською діяльністю, поточний аналіз господарської діяльності та вста­новлюються причини відхилень, перевіряється законність тих чи інших господарських операцій. На практиці вказані якості документації називають контрольно-аналітичною функцією. З допомогою документів перевіряється достовірність витрачання грошових та матеріальних цінностей, діяльність по правильному обліку та збереженню вказаних

цінностей з боку матеріально відповідальних осіб. Документи дозво­ляють розкривати та попереджувати крадіжки грошових коштів та майна.

В практиці розслідування кримінальних справ по крадіжкам влас­ності, посадових та господарських злочинів слідчі та суди часто сти­каються з бухгалтерськими документами та записами, які відобража­ють незаконні господарські операції. Такі документи допомагають встановити події злочину та стають доказами по справі. Тому вміння розібратися у бухгалтерських документах, без допомоги спеціаліста-бухгалтера, має велике значення для працівників правоохоронних ор­ганів в розслідуванні злочинів та в судовому розгляді кримінальних справ.

Раціональна організація обліково-аналітичної роботи на підприємстві передбачає застосування ефективної форми бухгалтерського обліку.

Під формою бухгалтерського обліку розуміють певну систему ре­гістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та уза­гальнення інформації в них з дотриманням єдиних засад бухгалтерсь­кого обліку.

Форма бухгалтерського обліку— це комплекс облікових реєстрів різної побудови і взаємозв'язку з певною послідовністю та порядком запису. В основі журнально-ордерної форми обліку лежить принцип групування даних первинних документів шляхом використання накопичувальних відомостей. Вона об'єднує такі облікові реєстри: журнали-ордери, відомості, розроблювальні таблиці, Головну книгу.

Журнали-ордери побудовано за кредитовою ознакою. За кредитом відповідного синтетичного рахунку облікова інформація в журналі-ордері систематизується у відповідних графах реєстру в розрізі корес­пондентських дебетових рахунків. Використовуються журнали-ордери як для окремого рахунку, так і для груп взаємопов'язаних між собою рахунків. Накопичувальні та групувальні відомості складають додаткові аналітичні показники, їхні підсумки переносять до журналів-ордерів.

Поряд із журналами-ордерами на підприємствах ведеться Головна книга, у якій відображаються підсумки за звітний місяць за кожним рахунком з відповідних журналів-ордерів. При цьому кредитовий оборот із журналу-ордеру за певним рахунком переноситься загальною сумою, а дебетовий оборот кожного рахунку Головної книги формується із різних журналів-ордерів. Головна книга відкривається на рік, при цьому кожному місяцю виділяється окремий рядок.

У реєстрах журнально-ордерної форми обліку всі господарські операції систематизуються в економічні групи, що дозволяє складати періодичну і річну звітність, здійснювати контроль за зберіганням майна і його використанням, управляти економікою підприємства, аналізувати результати господарської діяльності.

Рух документів у бухгалтерському обліку від моменту їх складання до здачі в архів називається документообігом. Документообіг регламентується графіком, який складається головним бухгалтером і затверджується наказом керівника підприємства.

Первинні документи, облікові реєстри, бухгалтерські звіти та бала­нси до передачі їх в архів повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціа­льних приміщеннях або шафах під відповідальністю особи, уповноваженої на це головним бухгалтером. Відповідальність за збереження первинних документів, облікових реєстрів, бухгалтерських звітів та балансів, оформлення та передачу їх у встановленому порядку до архіву несе головний бухгалтер, або особа, уповноважена власником.

Бухгалтерські документи класифікуються за кількома ознаками:

• призначення,

• джерела виникнення,

• походження, якісні ознаки тощо.

Групування документів полегшує використання їх не лише у бух­галтерському обліку, але й під час перевірки відповідної інформації про ознаки вчинення корисливих зловживань:

1) За призначеннямбухгалтерські документи поділяються па розпорядчі, виконавчі, комбіновані:

а) Розпорядчі документи містять у собі накази або завдання на
проведення будь-яких господарських операцій. Це, наприклад, чек на
одержання готівки з розрахункового рахунку підприємства, доручення
на придбання товарно-матеріальних цінностей тощо.

б) Виконавчі документизасвічують здійснення господарської операції, крім того, вони є підставою для облікових записів. До виконавчих документів належить видаткова накладна на видачу сировини або матеріалів зі складу тощо.

в) Комбіновані документи містять у собі одночасно елементи розпорядчого та виконавчого документів, тобто і наказ про здійснення господарської операції, і доказ того, що вона проведена. Таким документом є, наприклад, видатковий касовий ордер, що включає розпорядження на здійснення операції і, водночас, відмітку про виплату особі грошей з каси підприємства.

При дослідженні документів з метою підтвердження або спросту­вання відомостей про корисливі зловживання необхідно мати на увазі, що документи, які мають різне призначення, але стосуються однієї го-сподарської операції, тісно пов'язані між собою. Відсутність розпоря­дчого документа при наявності виконавчого ставить під сумнів закон­ність і вірогідність здійснення господарської операції.

2) За джерелами виникнення (порядком складання)документи поділяються на первинні та зведені:

а) Первинні документи фіксують господарські операції безпосередньо. Вони складаються в момент здійснення операції, або після її
завершення. Прикладом таких документів є прибутковий касовий ордер, рахунки на оплату, вимоги, накладні тощо.

б) Зведені документи відображають ряд операцій, проведених протягом певного часу, і складаються на підставі первинних документів. До зведених документів відносяться реєстри платіжних вимог, звіти касира та інших матеріально відповідальних осіб, накопичувальні відомості тощо.

Зведені документи тісно пов'язані з первинними, тому що зведені документи складаються на основі первинних документів. Виявлення у звітах матеріально відповідальної особи записів не підтверджених пе­рвинними документами, свідчать про ознаку можливих корисливих зловживань.

4)3а кількістю позицій (відображуваних об'єктів)документи бу­вають однопозиційні та багато позиційні.

5) За місцем складання чи походженнямдокументи поділяються
на внутрішні та зовнішні.

До внутрішніх належать документи, які складені на підприємстві і не виходять за його межі (касовий ордер, реєстр надходження зерна з поля і таке інше).

До зовнішніх відносять документи, що надійшли з інших підприємств і відсилаються за його межі (товарно-транспортна накладна, накладна, виписки з розрахункового рахунка та інші).

6) За якісними ознакамидокументи поділяються на доброякісні
та недоброякісні

Доброякісним може бути визнаний будь-який документ, що відповідає всім вимогам, викладеним у чинному Законі України «Про бух­галтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Читайте також:

1. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
2. В залежності від підстав укладеннядоговори поділяються на вільні та обов'язкові.
3. В залежності від того, хто може вимагати виконання договору,останні поділяються на договори, що укладаються на користь їх учасників, та договори на користь третьої особи.
4. Вегетаріанські супи поділяються на
5. Видатки усіх бюджетів поділяються на поточні і видатки розвитку.
6. Внутрішні фактори поділяються на виробничі і позавиробничі.
7. Горіння поділяються на такі види: спалах, займання, самозаймання, спалахування, само- спалахування, тління.
8. З точки зору цілей, які відстоюють протидіючі сторони конфлікту розподіляються на особисті, групові, суспільні.
9. За порядком включення у собівартість продукції усі витрати поділяються на прямі і непрямі.
10. За порядком розміщення (видачі) цінних паперів вони поділяються на емісійні та неемесійні.
11. За своєю спрямованістю ДЦП поділяються на економічні, наукові, науково-технічні, соціальні, національно-культурні, екологічні, оборонні, правоохоронні та ін.

Переглядів: 1144