З точки зору цілей, які відстоюють протидіючі сторони конфлікту розподіляються на особисті, групові, суспільні.

* погіршення соціального клімату, зниження продуктивності праці, звільнення частини працівників в цілях вирішення конфлікту;

* неадекватне сприйняття і нерозуміння конфліктуючими сторонами один одного;

* зменшення співпраці між конфліктуючими сторонами в ході конфлікту і після нього;

* дух конфронтації, що примушує людей прагнути перемоги за будь-яку ціну;

* матеріальні і емоційні втрати на вирішення конфлікту. Головними позитивними функціями конфлікту є наступні:

* конфлікт примушує організацію її змінюватись і розвиватись, відкриває дорогу інноваціям, здатним її удосконалити;

* він відіграє інформаційну і об'єднуючу роль, оскільки в ході конфлікту його учасники краще взнають один одного;

* конфлікт сприяє структуризації соціальних груп, створенню організацій, об'єднанню колективів однодумців;

* він знімає "синдром покірності", стимулює активність людей;

* він стимулює розвиток особи, зростання у людей відчуття відповідальності, усвідомлення ними своєї значущості;

* в критичних ситуаціях, що виникають в ході конфлікту, виявляються непомітні до цього риси людей, створюються умови для оцінки людей по їх моральних якостях — стійкості, мужності і т. д., необхідні для висунення і формування лідерів;

* розв'язання конфлікту знімає приховану напруженість і дає їй вихід;

* конфлікт виконує діагностичну функцію.

Конфлікт може виконувати матеріальну і духовну функцію: матеріальна функція — це втрати і надбання матеріальних цінностей в процесі конфлікту, а духовна — конфлікти можуть грати роль стимулятора змін в духовній сфері; сигнальна функція — конфлікт показує певний стан організації; інформаційну — близька до попередньої, але більш широка. В конфліктах виявляються інтереси учасників конфліктів; функція диференціації — під впливом конфлікту відбувається процес соціальної диференціації; динамічну функцію — в суспільстві відбуваються зміни під впливом конфліктів; демаскуючу і маскуючу функції — з одного боку, конфлікти виявляються, а значить можуть контролюватися, а з іншого боку — одні конфлікти можуть приховувати інші; функції розподілу і об'єднання — конфлікт розділяє людей з різними поглядами на групи, разом з тим об'єднує навколо певних точок зору; функцію інтеграції і дезінтеграції — конфлікт об'єднує людей із спільними інтересами, а з протилежними — роз'єднує; прогресивну і регресивну функцію — в даному випадку конфлікт оцінюється з точки зору розвитку організації і т. д. Таким чином:

1. Конфлікти є закономірним явищем, що притаманне будь-якому суспільству.

2. Предмет конфлікту — це реально існуюча чи уявна проблема. Предметом конфлікту може бути певний об'єкт, чи можливість.

3. Учасником конфлікту є будь-яка людина, соціальна група, які приймають в ньому участь. Але вони не обов'язково розуміють цілі і завдання конфліктного протистояння. Учасником конфлікту можна стати і випадково — просто людина попала в зону конфлікту, хоча свого інтересу в ньому і не має, а також не може вплинути на його протікання.

4. Існує декілька стадій в розвитку конфлікту — виникнення об'єктивної конфліктної ситуації; усвідомлення ситуації як конфліктної; конфліктна взаємодія; розв'язання конфлікту.

5. Суб'єктивне сприймання конфліктної ситуації не обов'язково відповідає дійсності.

6. Стадія конфлікту характеризується наявністю інциденту, тобто дій, направлених на зміну поведінки опонентів.

7. Конфлікти в організаціях мають свою специфіку, яка пов'язана з тим видом діяльності, яким займається дана організація.

8. Значна частина конфліктів це так звані "ділові конфлікти".

9. Крім конфліктів, які виникають внаслідок недоліків організації роботи, планування і т. д., є конфлікти пов'язані з міжособовими стосунками.

10. Для класифікації конфліктів вибирають різні параметри.

11. Різняться конфлікти і по функціям, які вони виконують. Конфлікти виконують не лише негативні функції, але і позитивні.