Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Конфлікти в організаціях

Таблиця 1.2. Чинники міжособистісних конфліктів за В. Лінкольном

Управління міжособистісними конфліктами можна розглядати у двох аспектах: внутрішньому і зовнішньому. Внутрішній аспект передбачає вживання технологій ефективного спілкування і раціональної поведінки у конфлікті.

№п/п Тип чинників і їх основний зміст Форми прояву
Інформаційні чинники: неприйнятність інформації для однієї із сторін Неповні і неточні факти; чутки, мимовільна дезінформація; передчасна інформація або інформація, передана із запізненням; ненадійність джерел інформації; сторонні факти; неадекватні акценти
Поведінкові чинники: недоречність, грубість, нетактовність і т.п. Прагнення до переваги; прояв агресивності; егоїзму; порушення обіцянок; мимовільне порушення комфортних відносин
Міжособистісні чинники: незадоволеність від взаємодії між сторонами Дисбаланс у відносинах; несумісність у цінностях, інтересах, манерах поведінки і спілкування; відмінність в освітньому рівні; класові відмінності; негативний досвід відносин у минулому; низький рівень довір'я і авторитетності
Ціннісні фактори: протилежність принципів поведінки Вірування і поведінка (забобони, уподобання, пріоритети); прихильність до групових традицій, цінностей, норм; релігійні, культурні, політичні й інші цінності; етичні цінності (уявлення про добро і зло, справедливість і несправедливість)

 


Конфлікти в організаціях мають свою специфіку, яка пов'язана з тим видом діяльності, яким займається дана організація. Значна частина конфліктів це так звані "ділові конфлікти". Найбільш тиловими причинами ділових конфліктів є: несумісність цілей (коли досягнення цілей одним працівником заважає досягненню цілей іншого); недоліки планування; незбалансованість робочих місць (збалансованість означає, що даному робочому місцю повинні приписуватися функції, забезпечені засобами, необхідними для їх виконання і не повинно бути засобів, не зв'язаних з якою-небудь функцією (обов'язки повинні бути зв'язані тільки з даною сукупністю функцій); недосконалі зв'язки між робочими місцями — технологічними, інформаційними, ієрархічними (наприклад, одному підлеглому дають вказівки декілька начальників); занадто багато безпосередньо підлеглих у керівника; ініціатива повністю передана в руки підлеглих; "хибні круги управління" (ніхто ні за що не відповідає, всі в однаковій мірі безвідповідальні і безвладні); брак ресурсів та ін.

Крім конфліктів, які виникають внаслідок недоліків організації роботи, планування і т. д., є конфлікти пов'язані з міжособовими стосунками. Це конфлікти, що зв'язані з соціально-психологічною системою відносин. Вони можуть не мати відношення до виробничої сфери. Але оскільки цей конфлікт виникає в рамках організації, то він впливає і на ділові стосунки.

В будь-якій організації виникають неформальні відносини — людина не може обмежитись тільки діловими контактами, адже на роботі проходить більша частина повсякденного життя. При досить довготривалій взаємодії людей в організації їх неформальні контакти стають по своєму характеру стабільними. З часом виділяються "неформальні групи". Характер, розмір, структура неформальних груп різні.

Керівник повинен приймати до уваги і неформальні групи, норми і цінності, які в цих групах сформувались. Слід відмітити, що неформальна група мас велику силу впливу на своїх членів. Людина в організації зазнає управлінського впливу двох видів — з боку безпосереднього керівника і з боку неформальної групи. Якщо керівнику вдається спрямувати вплив групи на окремого працівника у потрібному руслі, то група стає його союзником. Якщо ж група чекає від свого учасника однієї поведінки, а керівник іншої — то, як правило, виникає конфлікт. Суб'єктами конфлікту в даному випадку виступають — керівник, з одного боку, а група (частіше за все, а не порушник дисципліни) — з іншого боку.

Керівникові (адміністратору) важливо зрозуміти, хто в неформальній групі є лідером. Якщо дії лідера підривають авторитет керівника, то тоді теж виникає конфліктна ситуація. Виникне конфлікт чи ні буде залежати від багатьох обставин, в тому числі, від особистих якостей керівника і лідера.

Важливим є питання типології конфліктів в організаціях. Для класифікації конфліктів вибирають різні параметри:

· за характером протиріччя, яке лежить в основі конфліктів, виділяють конфлікти антагоністичні і неантагоністичні, внутрішні і зовнішні;

· по формі прояву — приховані і явні, згладжені і гострі;

· по сфері, де в якій виникають конфлікти — в сфері ділових відносин, в сфері неофіційних міжособових стосунків;

· по тому, хто приймає участь у конфлікті, — конфлікт між окремими членами колективу, між групою і кимсь, хто не є членом групи, між керівником і підлеглими;

· по змісту конфліктів — розходження оцінок і думок, взаємна антипатія, ображене самолюбство, заздрість, ревність.


Читайте також:

  1. Вибір оптимального розкладу (режиму) роботи в наукових організаціях.
  2. Виділяють кілька рівнів подружніх взаємин, на яких можуть відбуватися конфлікти.
  3. ВИКОРИСТАННЯ ОПЕРАТИВНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ЗНАНЬ ПРО КОНФЛІКТИ В ЗЛОЧИННОМУ СЕРЕДОВИЩІ
  4. Гендерні конфлікти і їх подолання
  5. ГРУПИ ТА КОМАНДИ В ОРГАНІЗАЦІЯХ
  6. Економічні конфлікти
  7. Етнічні конфлікти в Тропічній та Південній Африці.
  8. Етнорелігійні конфлікти 1947-1949 років.
  9. За спрямованістю впливу виділяють вертикальні й горизонтальні конфлікти.
  10. Збройні конфлікти в Західній Африці.
  11. Існує кілька принципів, за якими конфлікти розподіляють на окремі типи.
  12. Історія виникнення і розвитку системи управління охороною праці в організаціях (СУОП). Політика в галузі охорони праці




Переглядів: 825

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Міжособистісний конфлікт | З точки зору цілей, які відстоюють протидіючі сторони конфлікту розподіляються на особисті, групові, суспільні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.