• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Існує кілька принципів, за якими конфлікти розподіляють на окремі типи.

План

Тема: Конфлікти.

Лекція № 3

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

Довільний пошук.

Найбільш широкими можливостями має режим довільного пошуку. Він дозволяє здійснювати пошук за будь-якими значеннями й у будь-якому напрямку. Довільний пошук виконується стандартним для всіх списків образом.

1. Дайте визначення журналів документів?

2. Як зв’язані журнали документів і документи?

3. Назвіть приклади журналів документів?

4. Для чого в журналах потрібні закладки?

5. Для яких цілей служить інтервал видимості документів?

6. Які дії можна виконувати над документами?

7. Коли документ здобуває статус «архівності»?

Мета:сформувати розуміння поняття «конфлікт», визначити типи конфліктів, шляхи їх подолання, причини та наслідки виникнення соціальних конфліктів і стратегію їх розв’язання» формувати вміння оперувати поняттям «конфлікт»; визначити різі типи конфліктів; аналізувати та оцінювати шляхи подолання конфліктних ситуацій; визначити причини виникнення та характеризувати наслідки соціальних конфліктів»; сформувати осмислення розуміння місця конфліктів у людському спілкуванні.

1. Поняття, типи та джерела виникнення конфліктів.

2. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.

3. Місце конфлікту у людському спілкуванні.

4. Міжнародні конфлікти. Поняття солідарності та конкурентності як необхідних умов соціального прогресу.

1. Конфлікт – це загострення суперечностей, що призводить до укладення або гострої боротьби.

Слово «конфлікт» латинського походження. У перекладі воно означає зіткнення протилежних інтересів, цілей, потреб, думок, позицій.

Конфліктні процеси мало хто схвалює, але майже всі беруть у них участь. Якщо в конкурентних процесах суперники просто намагаються випередити один одного, бути кращим, то при конфлікті робляться спроби нав’язати противнику власну волю, змінити його поведінку або навіть узагалі усунути його.

Причинами конфлікту є тим пунктом, навколо якого розгортається конфліктна ситуація.

Війни описувалися й аналізувалися в історичній літературі, і багато істориків виділяли як причини військових зіткнень невідповідність інтересів ворогуючих сторін, прагнення одних захопити територію та підкорити населення і бажання інших захиститися, відстояти власне право на життя й незалежність.

Таким чином, основними причинами виникнення конфліктів можна вважати:

Ø відмінність інтересів;

Ø відмінність цінностей;

Ø відмінності у сприйнятті чого-небудь або кого-небудь;

Ø суперечність потреб;

Ø нестачу ресурсів;

Ø дискримінацію.

1. За кількістю учасників:

ü парні;

ü локальні;

ü загальні.

2. За складом:

ü міжособові;

ü міжнаціональні;

ü міждержавні;

ü релігійні.

3. За глибиною:

ü антагоністичні;

ü неантагоністичні.

4. За наслідками:

ü позитивні (конструктивні) — передбачають подолання проблеми, подальше спілкування та навіть співробітництво; 

ü негативні (деструктивні) — подолання проблеми через порушення прав людини та дискримінацію, що призводить до припинення спілкування.

2. Конфлікти, особливо негативні, часто призводять до конфронтації (конфлікт інтересів або потреб може зробити друзів ворогами).

Конфліктний процес, що виник, важко зупинити. Це пояснюється тим, що конфлікт має акумулятивну природу, тобто кожна агресивна дія приводить до дії у відповідь або відплати, причому більш сильної, ніж первинна.

Конфлікт загострюється й охоплює все більше людей. Проста образа може, зрештою, призвести до вияву жорстокості щодо своїх противників. Жорстокість у соціальному конфлікті іноді помилково приписується садизму та природним нахилам людей, однак найчастіше її здійснюють звичайні люди, що потрапили в екстраординарні ситуації. Конфліктні процеси можуть примусити людей грати ролі, у яких вони повинні бути жорстокими. Так, солдати (як правило, звичайні молоді люди) на території противника не щадять мирне населення, або в ході міжнаціональної ворожнечі звичайні мирні жителі можуть здійснювати надто жорстокі вчинки.

Труднощі, що виникають під час гасіння й локалізації конфліктів, вимагають ретельного аналізу всього конфлікту, установлення його можливих причин і наслідків.

Треба починати з елементарного, найпростішого рівня — із джерел виникнення конфліктних відносин. Традиційно він починається зі структури потреб, набір яких є специфічним для кожної особистості й соціальної групи.

Усі ці потреби можна поділити на п'ять основних типів:

фізичні потреби (їжа, матеріальний добробут тощо);

потреби в безпеці;

соціальні потреби (спілкування, контакти, взаємодія);

потреби в досягненні престижу, знань, поваги, певного рівня компетенції;

вищі потреби в самовираженні, самоствердженні.

Зовнішньою ознакою розв'язання конфлікту може виступати завершення інциденту. Саме завершення, а не тимчасове припинення. Усунення, припинення інциденту — необхідна, але недостатня умова ліквідації конфлікту. Часто, припинивши активну конфліктну взаємодію, люди продовжують шукати його причину. І тоді загаслий конфлікт може спалахнути знову.

Розв'язання соціального конфлікту можливе лише при зміні конфліктної ситуації. Ця зміна може набувати різних форм. Але найбільш ефективною зміною конфліктної ситуації, що дозволяє загасити конфлікт, уважається усунення причин конфлікту. Розв'язання — це заключна стадія розвитку конфлікту. Вона можлива завдяки перетворенню самої об'єктивної ситуації, а також унаслідок зміни образів ситуації, що виникли в учасників конфлікту. Крім того, в обох цих випадках можливе подвійне розв'язання конфлікту:

v часткове, коли долається тільки конфліктна поведінка, але залишається внутрішнє прагнення до конфлікту, воно лише стримується;

v і повне, коли конфлікт ліквідується як на рівні фактичної поведінки, так і на внутрішньому рівні.

Існує кілька способів подолання конфліктів:

1) Співробітництво (сторони однаково зацікавлені в розв'язанні проблеми, здатні зробити це спільно).

2) Конкуренція (одна сторона швидко й чітко розв'язує проблему, як правило, на свою користь).

3) Компроміс (сторони, що мають однакову владу, йдуть на взаємні поступки).

4) Пристосування (одна сторона віддає пріоритет іншій у розв'язанні проблеми, у всьому з нею погоджуючись).

5) Ухилення (одна зі сторін відступає, уважаючи себе тільки слабким учасником конфлікту).

Повна ліквідація конфлікту шляхом зміни об'єктивної ситуації можлива за умови, коли учасники конфлікту розведені в різні структурні підрозділи організації чи задоволені їхні особистісні потреби. Часткове розв'язання конфлікту на об'єктивному рівні здійснюється, якщо внаслідок відповідної зміни реальних умов конфліктна ситуація переструктурується в такий спосіб, що учасники більше не зацікавлені в продовженні конфліктних дій, хоча мета залишилася та сама. До цього типу належать суто адміністративні розв'язання конфлікту, що спираються на заборони, санкції в разі їх порушення. Значної психологічної компетенції вимагають випадки, коли конфлікт розв'язується шляхом зміни образів, що мають учасники конфлікту. Таке розв'язання конфлікту (повне або часткове) спирається передусім на переструктурування або формування нових цінностей, мотивів, установок.

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
3. Арматура та вимірювальні прилади, якими обладнуються відцентрові насоси
4. Безробіття і його типи. Закон Оукена
5. В межах наукового підходу існує велика кількість концепцій, але найбільш переконлива – еволюційна теорія.
6. Верифікація та її типи.
7. Верифікація та її типи.
8. Види злочинів. Відповідальність за окремі злочини
9. Виділяють кілька рівнів подружніх взаємин, на яких можуть відбуватися конфлікти.
10. Визначаючи сутність девіантної поведінки, необхідно зазначити, що вона поділяється на два типи.
11. ВИКОРИСТАННЯ ОПЕРАТИВНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ЗНАНЬ ПРО КОНФЛІКТИ В ЗЛОЧИННОМУ СЕРЕДОВИЩІ
12. Відповідальність за окремі види злочинів.

Переглядів: 1164