Верифікація та її типи.

Автоматизація проектування замовлених ВІС.

До класу цілком замовлених БІС можна віднести схеми, що реалізують проекти приватного застосування. Такими проектами можуть бути однокристальні ЕОМ, мікропроцесорні ВІС, ВІС, що реалізують швидке перетворення Фур'є, спеціальні сопроцесори, криптопроцесори і т.п. Можна говорити, що такі проекти містять довільні логічні побудови. До того ж методологія проектування замовлених ВІС сильно відрізняється від методології проектування напівзамовлених ВІС. Якщо напівзамовлені ВІС найчастіше проектуються зверху вниз (від функціонального опису до реалізації на рівні бібліотечних логічних елементів), то замовлені ВІС проектуються знизу вгору (від проектування ЛЕ до функціональної реалізації). При такій методології досягаються оптимальні параметри на кожному ієрархічному рівні представлення проекту.

У якості технічних показників замовлених ВІС використовуються тактова частота роботи, площа кристала, на якому реалізований проект, потужність розсіювання на одиницю площі кристала, ступінь інтеграції. Якщо не потрібно, щоб параметри були оптимальними, то методологія проектування може змінюватися − від знизу вгору до зверху вниз. Наприклад, якщо не пред'являти жорстких вимог щодо тактової частоти і площі кристала, то можна використовувати автоматичні системи проектування, що реалізують методологію зверху вниз (як при проектуванні напівзамовлених ВІС).

Тема 7.Моделювання та верифікація ВІС.

1. Верифікація та її типи.

2. Функціональне моделювання та функціональна верифікація.

3. Логічне моделювання та логічна верифікація.

4. Схемотехнічна верифікація.

5. Багаторівневе моделювання.

6. Контроль конструкторсько-технологічних норм.

Постійне зростання ступеня інтеграції ВІС зменшує міру особистої участі розробника в процесі проектування. Якщо двадцять років тому розробник ВІС міг легко перевірити коректність рішення (проекту) на будь-якому етапі − від схемотехнічного до топологічного, включаючи виготовлення фотошаблонів, то на даний час картина різко змінилася. Розробник без допоміжних програмно-обчислювальних засобів уже не в стані обробляти величезні масиви інформації, що використовуються для опису проекту ВІС, щоб переконатися в правильності отриманих результатів.

Наприклад, проектування багатьох ВІС починається з опису функцій майбутньої ВІС згідно ТЗ. У цьому випадку використовується апарат функціонального проектування. Уже на даному етапі розробник повинен бути упевненим в правильності отриманого проекту. Таку впевненість забезпечує спеціальний апарат − апарат верифікації. У широкому змісті апарат верифікації забезпечує перевірку виконання правил проектування на фізичному і схемотехнічному рівнях, імітаційне моделювання і реалізацію формалізованих процедур контролю проекту ВІС від опису її функцій до топології. Основною вимогою до апарату верифікації є збільшення продуктивності систем контролю проектних рішень великої розмірності без зниження надійності одержуваних результатів. В основі верифікації лежать моделювання ВІС на будь-якому рівні його представлення.

Під верифікацією проекту ВІС розуміють множину процедур, що використовуються для перевірки правильності проекту на різних етапах маршруту чи циклу проектування. Недоцільно здійснювати верифікацію проекту на останньому етапі маршруту проектування, тому що це може збільшити вартість і час проектування. Тому верифікацію всього проекту розбивають на множину процедур верифікації після кожного етапу проектування ВІС.

Кожному ієрархічному рівню представлення проекту відповідає свій рівень абстракції. На кожному рівні представлення проекту є своя модель ВІС (мовна, функціональних схем, принципових схем і т.д.). Висновок про правильність проекту на кожнім етапі проектування можна зробити на основі аналізу моделі ВІС на відповідному рівні ієрархії, у результаті якого повинна бути отримана відповідь на запитання чи задовольняє проект вимогам ТЗ.

Верифікація підрозділяється на функціональну, логічну, схемотехічну і верифікацію конструкторсько-технологічних норм.

Може виникнути запитання, чому не названі топологічна верифікація і верифікація фотошаблонів. Як правило, топологічна верифікація містить дві основні процедури: перевірку топології щодо задоволення конструкторсько-технологічних норм (допуски на перекриття дифузійних областей, мінімальна відстань між дифузійними областями й областями металізації, максимальна і мінімальна ширина різних областей і т.д.); відновлення (экстракція) по топології електричної і логічної схем з метою наступного їхнього аналізу. Перша процедура цілком входить у верифікацію конструкторсько-технологічних норм, а друга − у схемотехнічну верифікацію. Верифікація фотошаблонів цілком відноситься до верифікації конструкторсько-технологічних норм.

Слід зазначити, що верифікація конструкторсько-технологічних норм здійснюється за допомогою операцій порівняння, у той час як функціональна, логічна і схемотехнічна верифікації здійснюються за допомогою аналізу моделей, що описують поведінку ВІС на кожному рівні ієрархії проекту. Аналіз, як уже відзначалося, ґрунтується на одноразовому чи багаторазовому моделюванні. За допомогою математичного моделювання можна швидко, дешево і з достатнім ступенем вірогідності визначити чи задовольняє проект вимогам ТЗ.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Автоматизація проектування напівзамовлених ВІС.	\|	Функціональне моделювання та функціональна верифікація.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.