• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Верифікація та її типи.

Постійне зростання ступеня інтеграції ВІС зменшує міру особистої участі розробника в процесі проектування. Якщо двадцять років тому розробник ВІС міг легко перевірити коректність рішення (проекту) на будь-якому етапі − від схемотехнічного до топологічного, включаючи виготовлення фотошаблонів, то на даний час картина різко змінилася. Розробник без допоміжних програмно-обчислювальних засобів уже не в стані обробляти величезні масиви інформації, що використовуються для опису проекту ВІС, щоб переконатися в правильності отриманих результатів.

Наприклад, проектування багатьох ВІС починається з опису функцій майбутньої ВІС згідно ТЗ. У цьому випадку використовується апарат функціонального проектування. Уже на даному етапі розробник повинен бути упевненим в правильності отриманого проекту. Таку впевненість забезпечує спеціальний апарат − апарат верифікації. У широкому змісті апарат верифікації забезпечує перевірку виконання правил проектування на фізичному і схемотехнічному рівнях, імітаційне моделювання і реалізацію формалізованих процедур контролю проекту ВІС від опису її функцій до топології. Основною вимогою до апарату верифікації є збільшення продуктивності систем контролю проектних рішень великої розмірності без зниження надійності одержуваних результатів. В основі верифікації лежать моделювання ВІС на будь-якому рівні його представлення.

Під верифікацією проекту ВІС розуміють множину процедур, що використовуються для перевірки правильності проекту на різних етапах маршруту чи циклу проектування. Недоцільно здійснювати верифікацію проекту на останньому етапі маршруту проектування, тому що це може збільшити вартість і час проектування. Тому верифікацію всього проекту розбивають на множину процедур верифікації після кожного етапу проектування ВІС.

Кожному ієрархічному рівню представлення проекту відповідає свій рівень абстракції. На кожному рівні представлення проекту є своя модель ВІС (мовна, функціональних схем, принципових схем і т.д.). Висновок про правильність проекту на кожнім етапі проектування можна зробити на основі аналізу моделі ВІС на відповідному рівні ієрархії, у результаті якого повинна бути отримана відповідь на запитання чи задовольняє проект вимогам ТЗ.

Верифікація підрозділяється на функціональну, логічну, схемотехічну і верифікацію конструкторсько-технологічних норм.

Може виникнути запитання, чому не названі топологічна верифікація і верифікація фотошаблонів. Як правило, топологічна верифікація містить дві основні процедури: перевірку топології щодо задоволення конструкторсько-технологічних норм (допуски на перекриття дифузійних областей, мінімальна відстань між дифузійними областями й областями металізації, максимальна і мінімальна ширина різних областей і т.д.); відновлення (экстракція) по топології електричної і логічної схем з метою наступного їхнього аналізу. Перша процедура цілком входить у верифікацію конструкторсько-технологічних норм, а друга − у схемотехнічну верифікацію. Верифікація фотошаблонів цілком відноситься до верифікації конструкторсько-технологічних норм.

Слід зазначити, що верифікація конструкторсько-технологічних норм здійснюється за допомогою операцій порівняння, у той час як функціональна, логічна і схемотехнічна верифікації здійснюються за допомогою аналізу моделей, що описують поведінку ВІС на кожному рівні ієрархії проекту. Аналіз, як уже відзначалося, ґрунтується на одноразовому чи багаторазовому моделюванні. За допомогою математичного моделювання можна швидко, дешево і з достатнім ступенем вірогідності визначити чи задовольняє проект вимогам ТЗ.

Читайте також:

1. Безробіття і його типи. Закон Оукена
2. Верифікація та її типи.
3. Визначаючи сутність девіантної поведінки, необхідно зазначити, що вона поділяється на два типи.
4. Гендерні стереотипи.
5. Елементи структури та їх типи.
6. Існує кілька принципів, за якими конфлікти розподіляють на окремі типи.
7. Конкуренція у сфері фінансового посередництва, її форми і типи. Інституціональна диверсифікація.
8. Логічне моделювання та логічна верифікація
9. Міжнародні відносини та міжнародна система: сутність, структура, типи. Особливості формування та трансформації міжнародних систем.
10. Політична свідомість: сутність, структура, типи.
11. Політична система суспільства: особливості, структура, функції та типи. Особливості політичної системи України.

Переглядів: 1480