Питання сьоме. Інфляція, її сутність, причини виникнення, типи і соціально-економічні наслідки

Інфляція – це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Інфляція зумовлена комплексом внутрішніх і зовнішніх причин.

До внутрішніх причин інфляції належать:

- порушення пропорцій суспільного виробництва (між виробництвом і споживанням; між нагромадженням і споживанням; між попитом і пропозицією; між грошовою масою в обігу і сумою товарних цін);

- значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу, зумовлених непродуктивними державними витратами;

- надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу;

- мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до недовиробництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит;

- збільшення податкового тягаря на товаровиробників;

- випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці.

Зовнішні причини інфляції пов’язані з посиленням інтернаціоналізації господарських зв’язків між державами, що супроводжується загостренням конкуренції на світових ринках капіталів, товарів та послуг, робочої сили, загостренням міжнародних валютно-кредитних відносин, зі структурними світовими кризами (енергетичною, продовольчою, фінансовою та ін.).

Процес, зворотний інфляції – падіння цін і витрат, - називають дефляцією. Інфляцію вимірюють за допомогою індексу цін (індекс споживчих цін, індекс оптових цін виробника, дефлятор ВНП). Найуніверсальнішим індексом є дефлятор ВНП (відношення номінального ВНП до реального), оскільки визначає не тільки споживчі, а й інші ціни. Індекс споживчих цін визначається за формулою:

Індекс цін базового року

Розрізняють наступні типи інфляції:

І. За темпами зростання цін:

1) помірна – ціни зростають повільно (менше ніж 10% за рік), вартість грошей при цьому зберігається;

2) галопуюча – ціни зростають від 20 до 200% за рік;

3) гіперінфляція – темпи інфляції перевищують 200% за рік. Кількість грошей в обігу та ціни зростають астрономічними темпами. Розходження цін та заробітної плати стає катастрофічним. Знижується добробут майже всіх верств населення;

ІІ. За характером прояву:

1) відкрита інфляція розвивається вільно і ніким не стримується;

2) прихована – це така інфляція, коли держава вживає заходи, спрямовані на безпосереднє стримування цін на товари і послуги;

ІІІ. Залежно від переважаючого впливу факторів:

1) інфляція попиту – вона насамперед пов’язана з надлишковою емісією грошей, яка призводить до перевищення попиту над існуючою пропозицією товарів та послуг. Інфляція попиту, як правило, виникає в умовах повної зайнятості та повної завантаженості виробничих потужностей. У цих умовах зростання попиту не супроводжується еластичним розширенням пропозиції, тому ціни зростають. До причин виникнення інфляції попиту належать: розширення державних замовлень (військових та соціальних); зростання попиту на засоби виробництва в умовах майже повної завантаженості виробничих потужностей; зростання доходів населення в результаті узгоджених дій профспілок;

2) інфляція пропозиції (витрат) – зростання цін внаслідок підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної пропозиції. Головним джерелом інформації, що зумовлюється зростанням витрат, є збільшення номінальної заробітної плати та цін на сировину і енергію. Вона може також виникнути в результаті зміни структури пропозиції на ринку;

ІV. За ступенем прогнозування:

1) очікувана – зазвичай помірна інфляція, яку можна спрогнозувати на будь-який період часу;

2) неочікувана характеризується раптовим стрибком цін, зумовленим збільшенням під впливом інфляційних очікувань суспільного попиту населення на засоби виробництва;

V. За співвідношенням темпів зростання цін на товари:

1) збалансована - це така інфляція, до якої економіка призвичаїлась. У цьому разі відповідно до щорічного зростання виробництва і зайнятості, цін на основні види товарів та послуг зростає відсоткова ставка. Ситуація відповідає тій, коли ціни стабільні. Така інфляція нічого не змінює в економіці;

2) незбалансована – ціни різко зростають, причому неодночасно на всі товари і послуги. Від такої інфляції потерпають насамперед грошовий обіг та система оподаткування населення, прагнучи зберегти свої гроші, намагається перевести їх у цінні папери, що дають прогресивний відсоток прибутку, свідомо завищуючи їхню номінальну вартість.

Наслідки інфляції:

- інфляція руйнує нормальні господарські зв’язки, посилює диспропорції в економіці;

- порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи. Знецінення грошей підриває стимули до їх нагромадження, розриваються кредитні угоди, тому що при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі проценти;

- підривається конкурентноспроможність і експорт вітчизняних товарів;

- знижується офіційний ринковий курс національної валюти;

- знижується життєвий рівень усіх верств населення;

- посилюється безробіття.

Антиінфляційна політика держави передбачає: зростання виробництва і насичення ринку товарами; обмеження емісії грошей; скорочення дефіциту державного бюджету; стимулювання нагромаджень та інвестицій; скорочення ставок податків; регулювання валютного курсу та ін.

Література

Основна: 3,5,6,7,11,14,17,18,20.

Додаткова: 5,14,28,30.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Питання шосте. Ціна, її функції та види.	\|	Питання перше. Суть, функції та етапи формування ринку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.