• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

У птахівництві структура стада встановлюється тіль­ки для дорослого поголів'я і зумовлюється строками його використання.

При відтворенні птиці застосовують природне пару­вання і штучне осіменіння.

Відтворення і структура стада.

Залежно від призначення птиці і її оцінки за продуктивними і племінними якос­тями застосовують стадне, групове та індивідуальне па­рування.

При природному паруванні добирають самців з розрахунку:

- один півень на 15 курок;

- качур — на 7 ка­чок;

- гусак — на 3 гуски;

- індик—на 10—12 індичок.

■ Перевагу в господарствах надають груповому пару­ванню птиці, за якого у пташнику утримують багато самок і відповідну кількість самців. При груповому па­руванні походження птиці можна визначити тільки по матері за умови, що у пташнику є контрольні гнізда і кури закільцьовані.

Для оцінки батьків за якістю нащадків птицю утри­мують в секціях (гніздах) або в індивідуальних клітках.

■ Застосування штучного осіменіння дає змогу збіль­шити виробництво інкубаційних яєць, підвищити точ­ність оцінки птиці, а також у 4-5 разів збільшити кіль­кість самок на одного самця, швидше одержати від цінної птиці більшу кількість молодняка одного віку, збільшити економічний ефект за рахунок зменшення кіль­кості самців, зниження витрат кормів на їх утримання.

Півнів для парування можна використовувати не ра­ніше річного віку і до 3—4 років. Найбільший вихід курчат з яєць курок 2—3-річного віку. Кращих курок-несучок у племінному стаді використовують 4—5 років, а в товарному—3—4 роки.

Індиків раннього виведення можна парувати починаючи з річного, а пізнього — з півторарічного віку. Індики старшого віку швидко жи­ріють, тому їх використовують як племінних лише про­тягом 2—3 сезонів. Індичок допускають до парування починаючи з другого року яйцекладки, але також прак­тикують для парування індичок раннього виведення, оскільки вони раніше починають яйцекладку і дають більше яєць, ніж індички старшого віку. Індичок у пле­мінному стаді утримують до 4 років.

Селезнів допускають до парування з річного віку і використовують як племінних 2—3 роки. На промисло­вих птахофабриках качок використовують для розве­дення з першого року яйцекладки, а на племінних — з 2-річного віку і використовують 3—4 роки.

Гусаків використовують на розплід з двох до трьох років, а гусок — з двох до 8—10 років.

Залежно від виробничого напряму господарства у ньому кури першого року використання становлять 60— 90 %, другого— 10—30, третього—10 %. До основного стада відбирають добре розвинених здорових самців, що походять від несучок-рекордисток. На товарних фер­мах можна щороку замінювати все маточне стадо курей.

Дорослих гусей доцільно використовувати 3—4 роки при щорічному вибракуванні їх до 33 %.

Строк використання качок та індиків у товарному стаді не перевищує 1—1,5 року.

Півнів і курок спаровують у віці одного року і використовують 3-4 роки, індиків у віці 1-1,5 і використовують 2-3 роки, качок - 1-річному віці і використовують 2-3 роки.

Переглядів: 1135