• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Яйцева продуктивність.

Яєчні

М’ясні

Яєчні

3. М’ясо-яєчні.

Основною господарсько корисною ознакою яєчних курей є висока несучість і невелика маса тіла. Кури цих порід характеризуються ранньою статевою зрілістю й здатністю до тривалої безперервної продуктивності.

До яєчних порід курей відносяться:

4. леггорн;

5. російська біла.

Леггорн—порода яйцевого напряму продуктивності. Виведена у США схрещуван­ням завезених з Італії курей з місцевими та іншими породами. Метою виведення було одержання найбільш несучої породи. Поширена у більшості країн світу.

Жива маса у річному віці півнів — 2—2,7, курок - 1,8-2 кг. Несучість — 220—240, а окремих ліній — 280г кращі несучки дають до 300 яєць на рік. Маса яйця 57—60 г. Леггорни скороспілі, починають нестись в 4— 5-місячному віці.

В Україні селекційна робота з леггорнами спрямо­вана на виведення птиці невеликої маси і підвищення несучості.

Російська біла — порода яйцевого напряму продук­тивності з добрими м'ясними якостями. Виведена схре­щуванням місцевих курей з породою леггорн з наступ­ним розведенням «у собі».

Жива маса півнів — 2,9—3,2, курок — 2,2—2,4 кг. Несучість — до 200 яєць і більше. Маса яйця 60—65 г. Кури починають нестися з 5-місячного віку.

Кури цієї породи добре пристосовуються до різних природно-кліматичних умов, швидко відгодовуються, відзначаються високою життєздатністю, запліднюваністю яєць.

Птахофабрики яєчного напряму продуктивності зараз працюють в основному з кросами: Білорусь-9, Зоря-17, Ломан Браун та ін.

Поняття кроса включає в себе гібрид птиці, який одержують схрещуванням ліній однієї чи різних порід, а також самі вихідні батьківські форми. Залежно від кількості ліній, які використовують для схрещування, розрізняють "дво-", "три-" і "чотирилінійні" кроси птиці. Кроси створюються в середині однієї породи (прості) або на основі 2-3 порід (синтетичні).

2. М’ясні

М’ясні породи – корніш, плімутрок. Маса півнів 4-5 кг і більше. Середньорічна несучість 110-150 яєць.

Для виробництва бройлерів використовують кроси порід корніш і плімутрок ,наприклад, „Бройлер-6”, Семена, Гібро-6, „Балтика – 4”, які в 2 місячному віці мають живу масу 1,5-1,8 кг.

3. м’ясо-яєчні.

До м’ясо-яєчних порід відносять: полтавська глиняста, первомайська, нью-гемпшир, суссекс, московські чорн, род-айланд.

Залежно від породи жива маса півнів становить 2,5 – 3,8, курок – 2,1- 3,5 кг; несучість – 150 – 200 яєць. Птиця наведених порід придатна для одержання яєчних і м’ясних гібридів.

Найбільше значення для промислового птахівництва мають три породи курей - корніш, леггорн і плімутрок.

Більшість домашніх порід качок виведені з одомашненої качки-крижня.

За напрямом продуктивності породи качок розділяють на три типи:

4. М’ясні (пекінська, українська, чорна білогруда);

5. М’ясо-яєчні (дзеркальні, хакі-кемпбел);

6. Яєчні (індійські бігуни).

Пекінська— найкраща порода м'яс­них качок, що походить з Китаю Качки скороспілі, витривалі і невибагливі до умов годівлі і утримання. Жива маса качурів — 3,5—4, качок — З—3,5 кг. Несучість—100—140 яєць на рік. Маса яй­ця—80—100 г.

Каченята в 50-денному віці досягають живої маси 2—3 кг, і їх можна забивати на м'ясо. Забійний ви­хід— 88—90%. Витрати корму на 1 кг приросту — 3—4 кг.

Крос «Медео». До його складу входять дві заводські лінії: пекінської породи М1 - батьківська, має високу інтенсивність росту, М2- материнська, має високу пло­дючість. Несучість качки за 40 тижнів становить 175 яєць. Качки батьківської лінії у віці 44 днів мають жи­ву масу 3,1 кг при витратах корму 3 кг на 1 кг при­росту.

Для виробництва м’яса індиків використовуються такі породи:

7. біла широкогруда;

8. бронзова широкогруда;

9. північнокавказька біла;

10. московська бронзова;

11. московська біла.

Московська біла виведена в Москов­ській області відтворювальним схрещуванням місцевих білих порід із самцями голландської і белтовільської дрібної білої породи. Одержані помісі розводили «в собі». Жива маса дорослих індиків—12—15, індичок_6—7 кг. Несучість —до 90—100 яєць на рік. Індики цієї породи скороспілі, мають добрі м'ясні якості, пристосо­вані до пасовищного утримання.

Бронзова. Батьківщина цієї породи — США. Жива ма­са самців— 12—16, самок —9 кг. Колір пір'я чорний з мідно-бронзовим полиском. Несучість — 80—90 яєць. Кращі несучки дають більш як 100 яєць за рік Маса яйця — 80 г.

Північнокавказька. Виведена в Ставропольському краї схрещуванням місцевих порід індиків з бронзови­ми широкогрудими. Помісі розводили «в собі», доби­раючи за живою масою, несучістю і кольором оперення.

Забарвлення пір'я темно-коричневе з білими пля­мами і бронзовим полиском, а також біле. Жива маса дорослих індиків— 10—12, індичок — 6—8 кг Се­редня несучість — 80, а окремих — 100—110 яєць на рік.

Порід та породних груп гусей в Україні нараховується близько двадцяти. Домашні гуси походять від диких сірих гусей. Розводять гусей, як і качок, в основному для отримання м'яса.

Для одержання м’яса використовують такі породи:

12. велика сіра;

13. горьківська;

14. італійська біла;

15. кубанська;

16. угорська біла;

17. тулузька;

Велика сіра. Створена в дослідному господарстві Ін­ституту птахівництва схрещуванням роменських гусок з тулузькими. Пір'я сіре, на животі світліше, ноги оран­жево-червоні. Жива маса гусаків — 7—8, гусок — 6 кг. Гусенята у 2-місячному віці мають живу масу в серед­ньому 4 кг. Несучість — 30- 35 яєць.

Роменська. Місцева українська порода, що виведена в Сумської області.

Зверху оперення сіре, тулуб білий. Ознаки продуктивності: жива маса гусок близько 5,0, гусаків 5,5 кг; несучість 29 яєць, масою 160 г.

Холмогорська. Оперення біле або сіре. Голова велика з "шишкою" на лобі, шия довга з великою висячою складкою ("гаманцем") у верхній частині. Жива маса гусей 5,0-5,6 кг. Несучість 20-40 яєць, масою 160-180 г.

Кращими породами в Україні є також оброшинські, горьківські, кубанські та завезенні із-за кордону рейнські, італійські, ландшські породи гусей.

Високопродуктивні курки несучих порід несуть яйця щодня протягом тривалого часу (іноді бувають паузи на кілька днів). За періодом яйцекладки настає велика пауза, яка співпадає з осінньо-зимовим сезоном і пов­ним линянням птиці.

В яйцекладці курок спостерігаються цикли, які рит­мічно відбуваються один за одним. Цикл триває кілька днів. Перерви між циклами називаються інтервалами. Чим довші цикли і коротші інтервали, тим вища яйцева продуктивність птиці. Відомий випадок, коли курка по­роди леггорн несла яйця щодня без перерви протягом 235 днів.

Загальна несучість птиці зв'язана з віком початку яйцекладки. Вона залежить також від виду, віку, поро­ди та індивідуальних особливостей птиці. Найбільша несучість у курок, потім у качок, індичок та гусок, мак­симальна — у курок, качок та індичок у перший рік яйцекладки. У наступні роки вона зменшується на 10—15 % і більше. У гусок найвища несучість на другому і третьому роках яйцекладки.

Для точного визначення продуктивності птиці, особ­ливо племінної, проводять індивідуальний облік її не­сучості.

При оцінці птиці за несучістю враховують не тільки кількість знесених яєць, а й масу їх, міцність шкаралупи.

М'ясна продуктивність. За інтенсивністю росту пер­ше місце належить бройлерам, які мають добрі м'ясні якості й ефективно використовують корми. За 60 днів вирощування жива маса їх збільшується в 40 разів по­рівняно з масою при виведенні. Висока інтенсивність росту у качок, індиків і гусок. Швидкість росту залежить від спадкових особливостей птиці, умов годівлі та утри­мання.

Жива маса дорослої птиці залежить від виду і по­роди. Маса дорослої птиці менше впливає на загальне виробництво м'яса, ніж інтенсивність росту і маса мо­лодняка.

М'ясну продуктивність визначають за масою тушок, вгодованістю, співвідношенням їстівних і неїстівних час­тин (за забійним виходом).

Біле м'ясо курей та індиків вважають дієтичним продуктом. Качине і гусяче м'ясо має високу енергетич­ну цінність. Вміст жиру у м'ясі залежить від вгодова­ності і віку птиці.

Читайте також:

1. Вплив економічної культури на продуктивність.
2. Продуктивність. Управління продуктивністью

Переглядів: 1992