Різовиди пам'яті.

За способом запам'ятовування:

- мимовільна

- довільна

Про мимовільну пам'ять говорять тоді, коли щось запам’ятовується й відтворюється без спеціальної мети його запам’ятати або пригадати. Мимовільна пам’ятьє продуктом діяльності, не спрямованої безпосередньо на запам’ятовування цього матеріалу. Утримання та відтворення матеріалу відбувається без мети його утримати чи відтворити. Мимовільна пам'ять здійснюється без мети, без вольового зусилля запам’ятати і відтворити. Вона завжди є наслідком певної практичної діяльності людини, тому її результативність визначається способом організації цієї діяльності

Мимовільна пам'ять починає працювати тоді,коли людина намагається,наприклад,зрозуміти матеріал,і через певний проміжок часу він запам’ятовується,в ньому визначаються внутрішні і зовнішні зв’язки. Цю особливість мимовільної пам’яті з успіхом використовують в усіх методах активного навчання.

Довільна пам'ятьпередбачає наявність чітко визначеної мети щось запам’ятати,відтворити,пригадати. Головним знаряддям цієї пам’яті є мова: людина використовує слово як самоінструкцію для запам’ятовування та відтворення. Розвиток довільної логічної пам’яті вимагає не тільки накопичення знань,а й оволодіння певною системою розумових операцій. Мимовільна і довільна пам'ять являють собою два послідовних етапах розвитку пам’яті. Мимовільна пам'ять генетично є першим видом, вона без спеціальних зусиль збагачує наш досвід. Довільна пам'ять дає людині керувати мнемічними діями.

За змістом запам'ятовуваного :

- Образна

- Словесно- логічна

- Рухова

- Емоційна

Образна пам'ять виявляється в запам’ятовуванні образів уявлень предметів, явищ, властивостей їх. Залежно від того, якими аналізаторами сприймаються об’єкти для їхнього запам’ятовування, образна пам'ять буває зоровою, слуховою, дотиковою, нюховою. Якщо зорова і слухова пам'ять зазвичай добре розвинені і відіграють провідну роль в життєвому орієнтуванні всіх нормальних людей, то дотикову, нюхову і смакову пам'ять у відомому сенсі можна назвати професійними видами: як і відповідні відчуття, ці види пам'яті особливо інтенсивно розвиваються у зв'язку із специфічними умо вами діяльності. Образна пам'ять особливо розвинена у людей «художніх» професій/

Фізіологічним підґрунтям образної пам’яті є тимчасові нервові зв’язки першосигнального характеру.

У образній пам’яті ми оперуємо образами , уявленнями різного ступеня складності: образами поодиноких предметів, уявленнями про спільні їх зовнішні властивості.

Змістом словесно –логічної пам'яті є думки, поняття, судження, умовисновки, що відображають предмети і явища в їх загальних властивостях, істотних зв’язках і відношеннях. Думки не існують без мови, тому пам'ять і називають не просто логічною, а словесно –логічною памяттю. Вона тісно пов’язана з мисленням і мовою людини і розвивається разом з розвитком їхнього змісту. Словесно – логічнапам'ять формується в процесі психічного розвитку людини на основі образної. Характерними її рисами є точність відтворення і значна залежність від волі.

Словесно-логічна пам¢ять – це не просто запам¢ятовування, а переробка словесної інформації, виділення з неї найбільш суттєвого, відхилення від другорядного, несуттєвого, і збереження в пам¢яті не безпосередньо сприйнятих слів, а тих думок, які ними виражені.

Рухова пам’ять полягає в запам’ятовуванні і відтворенні людиною своїх рухів. Запам’ятання і відтворення даних рухів має місце в різних видах ігрової, навчальної, виробничої, спортивної та іншої діяльності людини. Рухова пам'ять є однією з умов утворення різноманітних умінь та навичок, засвоєння усної та письмової мови, що необхідній у навчальній, трудовій та інших різновидах діяльності людини. Рухова пам'ять ґрунтується на тимчасових нервових зв’язка , як першосигнального, так і другого сигнального характеру. Вона є однією з умов утворення різноманітних умінь і навичок, необхідних у навчальній , трудовій та іншій діяльності людини.

Емоційна пам’ять полягає в запам’ятовуванні і відтворенні людиною своїх емоцій, почуттів. Безпредметних емоцій, тобто не пов’язаних з чим – небудь, не буває. Тому і запам’ятовуються емоції не самі по собі, не в “чистому вигляді, а разом з об’єктами, що їх викликають. Важливу роль в їхньому запам’ятанні відіграє мова. З допомогою слів людина усвідомлює свої почуття і завдяки цьому краще їх запам’ятовує і відтворює. Відомо, що для того,щоб викликати у себе раніш пережите почуття, необхідно пригадати те, чим воно було викликане в свій час. Цю особливість відтворення емоцій враховують в порадах артисту, як викликати у себе потрібну емоцію. В.М.Мясищев, досліджуючи стійкість емоційної пам’яті, з’ясував, що точність запам’ятовування учнями картинок , які їм показують , залежить від емоційного ставлення до них – позитивного, негативного чи байдужого. За позитивного ставлення вони запам’ятали всі 50 картин, за негативного – тільки 28, а за байдужого – всього 7 картин. Емоційна пам’ять вирізняється тим,що майже ніколи не супроводжується ставленням до відновленого почуття як до спогадів про почуття, раніше пережите.

Залежно від часу закріплення і зберігання матеріалу пам'ять поділяють на

-сенсорну,

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття пам'яті та її теорії.	\|	Тривалу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.