Електронагрівальні прилади

До електронагрівальних приладів належать електроплитка, сушильна шафа, муфельна піч, тигельна піч, водяна баня, повітряна баня, олійна баня піскова баня, термостат.

Вмикати електроприлад слід тільки в ту електричну мережу, на напругу якої розрахований прилад.

Електричні водяні бані застосовують для нагрівання до температури 100^оС. Вони забезпечують рівномірне нагрівання і не доводять до місцевого перегрівання (мал.8).

Повітряна баня призначена для нагрівання за допомогою гарячого пові-тря. За будовою вона подібна до водяної бані, але в неї немає дна водомір-ного скла.

Електричні піскові бані застосовують для помірного рівномірного нагрі-вання до температури 100 – 400^оС.

Олійні бані побудовані так само, як водяні, але заповнені мінеральною олією.

Для нагрівання до вищих температур (1000 – 1500^оС) використовують електричні печі: муфельні, трубчасті, тигельні.

Електричні муфельні печі слугують для прожарювання осаду в тиглях. Нагрівальні елементи в них виготовлені, як правило, з ніхромової дротини. Температура в цих печах може досягати від 800 – 1200^оС.

У муфельних печах прожарюють речовини за підвищених температур. У печі не можна розливати реактиви. Розжарені тиглі виймають з муфель-ної печі довгими тигельними щипцями.

Тигельні печі подібні до муфельних, але менших розмірів, оскільки вони розраховані на сушіння матеріалу в тиглях.

Електричні сушильні шафи призначені для висушування посуду, осадів. Температура вних змінюється в проміжках 20 – 300^оС. Шафи оснащені спе-ціальним автоматичним регулятором (мал.9).

Термостат – прилад, призначений для постійного підтримування пев-ної температури (мал.10). Найчастіше термостат встановлюють на темпе-ратуру людського тіла, тобто на 37^оС.

У термостаті вирощують на живильних середовищах культури бактерій, здійснюють серологічні та біохімічні реакції.

Термостати обігріваються електрикою або газом, але принцип їх будови однаковий. Термостат являє собою камеру з подвійними дерев’яними, ме-талевими або пластмасовими стінками. У товщу зовнішньої стінки вклада-ють шар теплоізоляційного матеріалу: азбест, повсть, корок.

Між стінками термостата ( залежно від конструкції ) наливають воду або трубками циркулюють нагріте повітря, або є металеві спіралі, по яких про-ходить струм.

Дверцята термостата роблять подвійними. Зовнішні дверцята масивні, оббиті зсередини теплоізоляційним матеріалом. Другі дверцята – із скла, встановленого в металеву рамку. Обоє дверцят зачиняють для підтриман-ня постійної температури. Всередині термостата розміщені полички з ме – талевої сітки, на які ставлять штативи з пробірками. Полички роблять не – суцільними, щоб усередині термостата вільно переміщувалося нагріте по – вітря і тепло поширювалося рівномірно по всій камері.

У термостат через спеціальний отвір вставлено спеціальний термометр, який показує температуру всередині камери. Сталість температури в тер – мостаті підтримується за допомогою терморегуляторів. Якщо температу -ра в камері стає вищою від заданої, то терморегулятор механічно вимикає джерело тепла, а при зниженні – вмикає його. Існує декілька видів термо – регуляторів: біметалевий, контактний та ін. В електричних термостатах встановлюють біметалеві терморегулятори.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Прийоми поводження з газовим пальником	\|	Загальні положення і вимоги при розміщенні дорожніх знаків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.