Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Види економічної конкуренції

Конкуренція є складною і багатогранною категорією ринкової економіки, яка розпо­діляється на види за певними критеріями (рис. 8.8).

 

Рис. 8.8. Класифікація видів конкуренції

 

5.За галузево-територіальною ознакою:

Внутрішньогалузева конкуренція – це боротьба між то­варовиробниками однієї галузі за вигідніші умови виробниц­тва і реалізації товарів з метою одержання надприбутку.

За такого суперництва перемагають власники тих підприємств, на яких внаслідок використання досконалішої техніки, техно­логії та організації виробництва індивідуальна вартість товарів менша за їх суспільну вартість.

На­слідком внутрішньогалузевої конкуренції є впровадження до­сягнень науки і техніки, зниження витрат виробництва, підвищення якості продукції.

Міжгалузева конкуренція – це боротьба між товаро­виробниками різних галузей економіки за найвигідніші умо­ви (сфери) застосування капіталу.

Переміщуючи капітали до більш ефективних галузей і сфер виробництва, міжгалузева конкуренція сприяє оптимальному використанню виробничих ресурсів суспільства. Одночасно вона встановлює необхідні пропорції в економіці.

Міжнародна конкуренція – це конкуренція національ­них економічних суб’єктів за най­вигідніші умови виробництва і реалізації товарів та послуг на світовому ринку.

Міжнародна конкуренція поєднує внутрішньогалузеву і міжгалузеву форми конкуренції. Вона сприяє переливанню ка­піталів і товарів між різними державами, забезпечує збалансо­ваний розвиток світового ринку і світового господарства.

2. За кількістю суб’єктів ринку та ступенем їх конкурентної сили:

Досконала (вільна) конкуренція – це така ринкова си­туація, за якої чисельні, незалежно діючі виробники прода­ють однакову продукцію і жоден із них не в змозі контро­лювати ринкову ціну.

Досконало конкурентний ринок характеризується такими рисами:

— наявність великої кількості продавців і покупців, жоден з яких не має впливу на ринкову ціну, яка формується на основі попиту і пропозиції;

— кожний виробник випускає стандартний продукт, що не відрізняється від продукту інших про­давців;

— перешкоди для входу на ринок мінімальні або взагалі відсутні;

— немає ніяких штучних обмежень попиту, пропозиції, пе­реміщення ресурсів;

— кожний продавець і покупець володіє повною інформа­цією про попит, пропозицію і ціну товарів на ринку.

Однак у реальних умовах сучасної практики господарювання конкуренції в чистому вигляді май­же не існує. Більш типовою для переважної кількості сучасних ринків є недосконала конкуренція.

Недосконала конкуренція виникає там, де не виконуються зазначені вище умови вільної конкуренції. Головна ознака не­досконалої конкуренції – здатність окремих учасників ринків певною мірою впливати на ціни і отримувати тим самим додат­ковий прибуток.

Розрізняють три ринкові структури недосконалої конкуренції: ринок абсолютної монополії, ринок монополістичної конкуренції, ринок олігополістичної конкуренції.

v Абсолютна монополія (в перекл. з гр. – “один продаю”) – це така ситуація, за якої на ринку є лише один продавець і безліч покупців, які не мають вибору, а тому змушені купувати необ­хідний товар за запропонованою ціною.

У сучасних умовах домінуючими є ринки монополістичної та олігополістичної конкуренції.

v Монополістична конкуренція – це така ситуація на ринку, коли велика кількість виробників пропонує подібну, але не однакову продукцію.

Вона має наступні риси:

— велика кількість продавців і покупців;

— вхід на ринок і вихід із нього – практично вільний, хоча мають місце деякі перешкоди;

— продукція є диференційованою.

Найбільш поширеними ринками монополістичної конкуренції є ринки одягу, взуття, безалкогольних напоїв, послуг підприємств громадського харчуван­ня, шоу-бізнесу тощо. Учасниками монополістичної конкуренції можуть бути, як великі, так і середні та малі підприємства.

v Олігополістична конкуренція (в перекл. з гр. –“мало”) – це модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси то­варів.

Для олігополії характерними є такі риси:

— мала кількість підприємств у галузі;

— великі перешкоди для входження в галузь;

— висока взаємозалежність підприємств один від одного як за ціною, так і за випуском продукції;

Олігополія – провідна ринкова структура сучасної економі­ки, на частку якої у розвинених країнах припадає більша час­тина виробленої продукції.

3. За методами конкурентної боротьби:

Цінова конкуренція – коли суперництво здійснюється за допомогою цін.

Наявність на ринку конкурентів утримує продавців від встановлення дуже ­високих цін на свою продукцію. Ця боротьба здійснюється багатьма спосо­бами: зниженням цін, сезонними розпродажами, наданням більшого обсягу послуг за існуючими цінами тощо. Здебільшого цінова конкуренція застосовується для виштовхування з ринку слабших суперників або проникнення на вже засвоєний ринок.

Нецінова конкуренція – коли суперництво ведеться між конкурентами за покупця наданням товарам неповторних особливостей – якісних, технічних тощо.

Велику роль в неціновій конкуренції відіграє до і після продажне об­слуговування, поліпшення якості продукції, збільшення кількості рекламних повідомлень, покращення умов продажу товарів та послуг та багато іншого.

Поєднання методів цінової та нецінової конкуренції дає найкращі результати в конкурентній боротьбі завоювання певного споживчого ринку.

Нечесна конкуренція – спрямована на отримання комер­ційної вигоди й забезпечення панівного становища фірми на ринку через об­ман споживачів, партнерів чи державних органів.

Основними найпоширенішими формами недобросовісної конкуренції є: неправомірне використання товарних знаків, фірмового найменування або маркування товару; умисне поширення неправдивих або неточних даних, які можуть завдати шкоди діловій репутації або майновим інтересам іншого під­приємця; отримання, використання та розголошення комерційної таємниці з метою заподіяння шкоди діловій репутації; підкуп і шантаж; махінація з ді­ловою звітністю; приховування дефектів.

 


Читайте також:

  1. H) Орган з питань конкуренції
  2. АГД як галузь економічної науки
  3. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  4. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
  5. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
  6. Аналіз економічної ефективності капітальних вкладень
  7. Аналіз економічної та неекономічної результативності маркетингової діяльності
  8. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
  9. Аналіз рівня економічної безпеки підприємства
  10. Антипод конкуренції.
  11. В умовах конкуренції
  12. Важливою методико-методологічною проблемою є періодизація історії економічної думки, визначення пріоритетів, що підлягають аналізу.




Переглядів: 3958

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Економічний закон конкуренції | Класифікація монополій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.