• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

АГД як галузь економічної науки

Теоретичні основи

Тема 1. Наукові основи, завдання, принципи та види аналізу господарської діяльності

Мелітополь

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

з дисципліни “АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА”

для студентів напряму 6.030509 «Облік і аудит»

денної та заочної форм навчання

Опорний конспект лекцій з дисципліни “Аналіз господарської діяльності підприємства” для студентів напряму 6.030509 «Облік і аудит»денної та заочної форми навчання / розробник доц. Радєва М.М.- Мелітополь: „МІДМУ” КПУ, 2009.

Розробник:

Радєва Марина Миколаївна

Ухвалено на засіданні кафедри менеджменту

Протокол №_____від "____" ___________ 2009 р.

Зав. кафедрою __________ Ю.Є. Вороніна

МОДУЛЬ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗА ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1. АГД як галузь економічної науки та напрям практичної діяльності.

2. Основні категорії економічного аналізу.

3. Види та напрямки економічного аналізу.

4. Місце економічного аналізу господарської діяльності у системі наук.

Зміст питання. Основні етапи розвитку аналізу господарської діяльності. Його роль в управлінні господарством та підвищення ефективності виробництва. АГД в умовах ринкової економіки. Господарська діяльність як предмет аналізу господарської діяльності. Об'єкти і суб'єкти аналізу. Зміст аналізу. Завдання економічного аналізу. Умови, які спонукали до розвитку аналізу на підприємствах.

Економічний аналіз — це науковий метод пізнання сутності економічних явищ та процесів, що ґрунтується на роз­членуванні їх на складові і на вивченні в усьому розмаїтті зв'язків і залежностей.

Розрізняють макроекономічний ана­ліз, який вивчає економічні явища і про­цеси на рівні світової і національної еко­номіки та її окремих галузей, і мікроеко-номічний аналіз, що вивчає ці процеси та явища на рівні окремих суб'єктів господа­рювання, котрий назвали економічним аналізом господарської діяльності.

Комплексний економічний аналіз ви­робничо-фінансової діяльності займає цен­тральне місце в систмі управління підпри­ємством. На його основі розробляють і об­ґрунтовують управлінські рішення. Жод­ний організаційний, технічний і техноло­гічний захід не можна здійснювати до того часу, поки не обґрунтовано його економіч­ної доцільності. Управлінські рішення і дії мають базуватися на точних розрахунках, на глибокому і всебічно­му економічному аналізі. Вони мають бути науково обґрунтовані, вмотивовані, оптимальні. Економічний аналіз передує рішенням і діям, обґрунтовує їх і є основою наукового управління виробницт­вом, забезпечує його ефективність.

Недооцінка ролі аналізу, помилки в планах і управлінських діях у сучасних умовах завдають відчутних втрат. Навпаки, ті підприємства, на яких належним чином організовано аналіз, ма­ють добрі результати, високу економічну ефективність.

Важлива роль аналізу — в підготовці інформації для плану­вання і прогнозування результатів діяльності та оцінювання якості й обґрунтованості планових показників, у перевірці та об'єктивному оцінюванні виконання їх. Розробка планів для підприємства, по суті, також становить прийняття рішень, які забезпечують розвиток виробництва в майбутньому планованому періоді. При цьому враховують результати діяльності за попередні періоди, вивчають тенденції розвитку економіки підприємства, виявляють і враховують додаткові резерви виробництва.

Економічний аналіз господарської діяльності є засобом не лише обґрунтування планів, а й контролю за виконанням їх з метою виявлення недоліків, помилок і оперативного впливу на економічні процеси, коригування планів та управлінських рішень. Планування починається і завершується аналізом резуль­татів діяльності підприємства. Аналіз дає змогу підвищити рівень планування, зробити його науково обґрунтованим.

Ця функція аналізу — контроль за виконанням планів і підго­товка інформації для обґрунтування їх — не слабшає, а поси­люється в ринковій економіці, оскільки в умовах невизначеності, конкуренції і мінливості зовнішнього середовища необхідне си­стематичне оперативне коригування поточних та перспективних планів. Зовнішні умови, що постійно змінюються, потребують, щоб процес планування був неперервним. Менеджер із плануван­ня має вміти оцінювати й аналізувати зміни кожної ситуації й оперативно вносити корективи в плани підприємства.

Велику роль відводять аналізу у справі визначення та вико­ристання резервів підвищення ефективності діяльності суб'єк­та господарювання в конкурентному середовищі на основі ви­користання досягнень науково-технічного прогресу та передо­вого досвіду.

Щоб вижити в конкурентній боротьбі і зміцнювати свої рин­кові позиції, кожне підприємство має постійно шукати резерви підвищення ефективності своєї діяльності. Це об'єктивний процес, без якого неможливий поступальний розвиток суспільства. Аналіз сприяє економному використанню ресурсів, виявленню і впровадженню передового досвіду, науковій організації праці, використанню нової техніки і технологій виробництва, запобіган­ню зайвих витрат, всіляких недоліків у роботі і т. д. Унаслідок цього зміцнюється економіка підприємства, підвищується ефек­тивність його діяльності.

Отже, економічний аналіз господарської діяльності — це важливий елемент у системі управління виробництвом, дійо­вий засіб виявлення внутрігосподарських резервів, основа роз­робки науково обґрунтованих планів-прогнозів та управлінсь­ких рішень і контролю за виконанням їх з метою підвищення ефективності функціонування підприємства.

Успішна реалізація названих функцій забезпечується вирі­шенням таких завдань аналізу:

• вивчення механізму дії економічних законів, визначення закономірностей і тенденцій економічних явищ та процесів у кон кретних умовах підприємства;

• контроль за виконанням планів, прогнозів, управлінських рішень, за ефективним використанням економічного потенціалу підприємства;

• вивчення впливу об'єктивних і суб'єктивних, зовнішніх і внутрішніх факторів на результати господарської діяльності, що дає змогу об'єктивно оцінювати роботу підприємства, правильно діагностувати його стан і прогнозувати розвиток на перспективу, виявляти основні напрями пошуку резервів підвищення його ефективності;

• пошук резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передового досвіду та досягнень науки і практики;

• оцінювання ступеня фінансових та операційних ризиків і вироблення внутрішніх механізмів управління ними з метою зміцнення ринкових позицій підприємства та підвищення доходності бізнесу;

• оцінювання результатів діяльності підприємства з виконання планів досягнутого рівня розвитку економіки, використання наявних можливостей і діагностика його становища на ринку товарів та послуг, що сприяє виробленню більш ефективної політики управління бізнес-процесами;

• розробка проекту управлінського рішення для усунення виявлених недоліків та освоєння резервів підвищення ефективності господарської діяльності.

Таким чином, економічний аналіз господарської діяльності як наука становить систему спеціальних знань, пов'язаних із дослі­дженням тенденцій господарського розвитку, з науковим обґрун­туванням планів, управлінських рішень, із контролем за виконан­ням їх, із визначенням ступеня впливу факторів і підприємни­цьких ризиків, із оцінюванням досягнутих результатів, із пошуком, виміром і обґрунтуванням обсягу господарських резервів підви­щення ефективності виробництва та розробкою заходів для вико­ристання їх.

Об'єктом його дослідження є результати господарської діяль­ності підприємства. Предметом його вивчення є причинно-на-слідкові зв'язки і залежності економічних явищ та процесів, що формують результати діяльності суб'єкта господарювання.

Аналітичне дослідження, його результати та використання їх в управлінні виробництвом мають відповідати певним методологіч­ним принципам. Коротко зупинимося на найважливіших із них.

1.Аналіз має бути науковим, тобто базуватися на положеннях діалектичної теорії пізнання, враховувати вимоги економічних законів розвитку виробництва, використовувати досягнення НТП і передового досвіду, найновіші методи економічних досліджень.

2.Аналіз має бути комплексним. Комплексність дослідження потребує охоплення всіх ланок і всіх сторін діяльності та всебічного вивчення причинних залежностей в економіці підприємства.

3.Однією із вимог до аналізу є забезпечення системного підходу, за якого кожний об'єкт, що вивчається, розглядають як складну динамічну систему, елементи котрої певним способом пов'язані між собою та із зовнішнім середовищем. Вивчення кожного об'єкта належить здійснювати з урахуванням усіх внутрішніх і зовнішніх зв'язків, взаємозалежності і співпідпорядкованості його окремих елементів.

4.Аналіз має бути об'єктивним, конкретним, точним. Він має базуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображає об'єктивну дійсність, а висновки його потрібно обґрунтовувати точними аналітичними розрахунками. Із цієї вимоги випливає необхідність постійного удосконалення організації обліку, внутрішнього і зовнішнього аудиту, а також методики аналізу з метою підвищення точності і достовірності розрахунків.

5.Аналіз має бути дійовим, активно впливати на процеси виробництва та їхні результати. Необхідно вчасно інформувати керівництво підприємства про виявлені недоліки, прорахунки й упущення в роботі. Із цього принципу випливає необхідність практичного використання матеріалів аналізу для управління підприєм­ством, для розробки конкретних заходів, обґрунтування, кори­гування та уточнення планових даних. В іншому разі мети ана­лізу не буде досягнуто.

6.Аналіз належить проводити за планом, систематично, а не від випадку до випадку. Із цієї вимоги випливає необхідність планування аналітичної роботи на підприємствах., розподілу обов'язків для виконання її між виконавцями і контролю за проведенням її.

7.Аналіз має бути оперативним. Оперативність означає вміння швидко і чітко робити аналіз, приймати управлінські рішення і втілювати їх у життя.

8.Один із принципів аналізу — його демократизм, що допускає участь у проведенні аналізу широкого кола працівників підприємства і забезпечує повніше виявлення передового досвіду та використання наявних внутрігосподарських резервів.

9. Аналіз має базуватися на державному підході до оцінювання економічних явищ, процесів, результатів господарювання. Інакше кажучи, оцінюючи певні прояви економічного життя, необхідно враховувати відповідність їх державній економічній, соціальній, екологічній, міжнародній політиці і законодавству.

10. Аналіз має бути ефективним, тобто затрати на його проведення мають давати багатократний ефект.

Економічний аналіз належить до економічних наук, його основна мета – вивчення результатів господарювання. Його предметом може бути діяльність конкретних підприємств та її ефективність, яка відображається в системі плану, обліку, звітності та в інших джерелах інформації. Основна мета економічного аналізу – пошук можливостей (резервів) підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передових досягнень науки та практики, структури ринку, а також детального вивчення попиту й пропозиції на продукцію підприємства.

Основні етапи економічного аналізу:

1. загальна оцінка виконання планових (розрахункових) показників, що може здійснюватися в абсолютному чи відносному вираженні.

2. розрахунок абсолютного (відносного) відхилення фактичних даних від планових (розрахункових показників.

3. якісна оцінка одержаного відхилення, аналіз виробничих ситуацій, які призвели до конкретних ситуацій.

4. встановлення під дією яких причин (факторів) одержано відхилення фактичних показників від планових (розрахункових), і якісна оцінка дії цих факторів.

5. пошук конкретних можливостей підприємства для поліпшення становища (пошук та підрахування резервів).

6. розробка заходів, які необхідні для впровадження в практику роботи підприємства.

Читайте також:

1. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
2. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
3. Адміністративне право як галузь права
4. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
5. Аналіз економічної ефективності капітальних вкладень
6. Аналіз економічної та неекономічної результативності маркетингової діяльності
7. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
8. Аналіз рівня економічної безпеки підприємства
9. Б. Обчислювальні науки
10. В системі вищої освіти і науки України
11. Важливою методико-методологічною проблемою є періодизація історії економічної думки, визначення пріоритетів, що підлягають аналізу.

Переглядів: 3020