Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО ТА МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Лекція

Складні безсполучникові речення

Лекція

1. Загальні відомості про СБР.

2. СБР з однотипними частинами.

3. СБР з різнотипними частинами.

Література:

основна – 1, 2, 4, 8, 10;

додаткова – 1, 5, 6, 9

 

1. Складними безсполучниковими називаються складні речення, які містять дві чи більше предикативні частини, поєднані насамперед за допомогою інтонації, співвідношення видо-часових форм їх дієслів-присудків, порядку розташування, лексичних конкретизаторів.

Виділяють такі різновиди інтонації як засобу поєднання частин складних безсполучникових речень:

– перелічувальну;

– зіставно-протиставну;

– з’ясувальну (пояснювальну);

– зумовленості.

Світає, край неба палає, соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.

Понеділок тиждень починає, неділя – завершує.

Зрозуміймо: нам зараз багато чого до снаги.

Посієш з сумом – вродить печаль.

Складні безсполучникові речення в історії синтаксису української та інших слов’янських мов розглядалися неоднозначно.

 

 

Складні багатокомпонентні речення

Мета: дати поняття про складні багатокомпонентні речення як одиницю синтаксису, ознайомити з історією їх вивчення в українській мові; закріплювати набуті знання про елементарні складні речення; формувати вміння правильно визначати структурно-семантичні різновиди складних багатокомпонентних речень, встановлюючи типи синтаксичного зв’язку та смислові відношення між компонентами; розвивати у процесі висвітлення теми навчально-розвивальні якості студентів; за допомогою пропонованого дидактичного матеріалу сприяти духовно-естетичному вихованню студентської молоді.

 

ПЛАН

1. Граматичні ознаки та класифікація складних багатокомпонентних речень.

2. Складні багатокомпонентні речення з одним типом синтаксичного зв’язку.

2.1. Сполучникові багатокомпонентні речення з сурядним зв’язком.

2.2. Сполучникові багатокомпонентні речення з підрядним зв’язком.

2.3. Безсполучникові багатокомпонентні речення.

3. Складні багатокомпонентні речення з різними типами синтаксичного зв’язку.

3.1. Речення зі сполучниковим сурядним та підрядним зв’язком.

3.2. Речення зі безсполучниковим та сполучниковим поєднанням частин, їх різновиди.

Основна література – позиції 1, 2, 4, 5, 8, 10;

Додаткова література:

1) Гуйванюк Н.В., Кульбабська О.В. Складні ускладнені речення. Теоретично-практичний блок / Н.В. Гуйванюк, О.В. Кульбабська. – Чернівці: Рута, 2003.

2) Омельчук С. Формування навичок стилістичного аналізу складних синтаксичних конструкцій / С. Омельчук // Дивослово. – 2001. – № 5. – С. 33-34.

3) Пархонюк Л.М. Синтаксичний розбір складного речення (багатокомпонентні конструкції): Посібник для вчителів та студентів філологічних спеціальностей / Л.М. Пархонюк. – Тернопіль, 1998.

4) Ричагівська Ю. Особливості складних багатокомпонентних речень на рівні членування / Ю. Ричагівська // Актуальні проблеми філології: Мовознавчі студії: Зб. наук. праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. 12. – Рівне, 2004. – С. 14-16.

5) Симулик М.В. Складні речення ускладненого типу в сучасних слов’янських мовах / М.В. Симулик. – Ужгород, 1974. – 80 с.

6) Шульжук К.Ф. Складні багатокомпонентні речення в українській мові / К.Ф. Шульжук. – К.: Вища школа, 1986. – 183 с.

 

Фронтальні питання до аудиторії: 1) Які структурні типи складних речень виділяють в українській мові? 2) Якими формальними засобами зв’язку поєднуються предикативні частини і як це позначається на структурно-семантичній класифікації складних речень?

1. Складні багатокомпонентні речення як структурний тип складного речення загалом є досить поширеними в різних стилях сучасної української мови. У синтаксисі східнослов’янських мов вони часто ставали предметом досліджень і, відповідно, отримували різні назви й трактування. Наприклад, ці синтаксичні одиниці свого часу визначали як: розгорнені складні речення (Юрій Шерех), складні речення ускладненої будови (Марія Каранська), складні поліпредикативні речення (Геннадій Уханов), багаточленні складні речення (Борис Кулик), багатоксладні речення (Олена Падучева), ускладнені складні речення (Ніна Гуйванюк), складні синтаксичні конструкції (Віталій Кононенко). В україністиці особливу увагу вивченню складних багатокомпонентних речень приділив К.Ф. Шульжук (найбільш відомою серед його праць, присвячених цьому питанню, є монографія «Складні багатокомпонентні речення в українській мові»). Як вважається, саме за Шульжуком закріпився в українській граматиці термін «Складні багатокомпонентні речення».

Складними багатокомпонентними називаються речення, які у своєму складі мають три і більше предикативні частини, поєднані між собою відповідними типами синтаксичного зв’язку та семантико-синтаксичних відношень. Наприклад: Поглянь: уся земля тремтить в палких обіймах ночі, лист квітці ніжно шелестить, траві струмок воркоче (О.Олесь). Не потрібно пристосовуватися до мінливого світу – хай краще він пристосовується до нас, але цього досягти нелегко, тому що людина, на жаль, не всемогутня (Ціцерон).

Як бачимо, ці синтаксичні одиниці утворені структурно-змістовим поєднанням складних елементарних речень, між предикативними частинами яких встановлюємо відповідні типи синтаксичного зв’язку і смислових відношень між частинами. Так, у першому наведеному реченні маємо поєднання трьох елементарних безсполучникових речень: 1) Поглянь: уся земля тремтить в палких обіймах ночі (складне безсполучникове речення з різнотипними частинами, між якими з’ясувальні відношення);2) Уся земля тремтить в палких обіймах ночі, лист квітці ніжно шелестить (складне безсполучникове речення з однотипними частинами, між якими єднальні відношення); 3) Лист квітці ніжно шелестить, траві струмок воркоче (складне безсполучникове речення з однотипними частинами, між якими єднальні відношення). У другому реченні поєднуються також три елементарні складні речення: 1) Не потрібно пристосовуватися до мінливого світу – хай краще він пристосовується до нас (складне безсполучникове речення з однотипними частинами, між якими протиставні відношення); 2) Хай краще він пристосовується до нас, але цього досягти нелегко (складне сполучникове складносурядне речення, протиставні відношення); 3) Цього досягти нелегко, тому що людина, на жаль, не всемогутня (складне сполучникове складнопідрядне речення, відношення причини).

Відповідно до типології та засобів синтаксичного зв’язку між елементарними складними реченнями складні багатокомпонентні речення прийнято поділяти на дві основні структурно-семантичні групи:

1) ССК з одним типом синтаксичного зв’язку;

2) ССК з різними типами синтаксичного зв’язку.

 

2. До складних багатокомпонентних з одним типом синтаксичного зв’язку належать конструкції, у яких компоненти (елементарні складні речення) поєднані за допомогою сполучників сурядності чи підрядності, або ж безсполучниково – за змістом. При цьому смислові відношення встановлюються як одні й ті самі, так і різні, які, однак, реалізуються в межах одного типу зв’язку:

2.1. Структурним різновидом складних багатокомпонентних речень з одним типом зв’язку є багатокомпонентні складносурядні речення:

То вітерець дмухне по ниві, то коник в житі засюрчить, то бджілка радісно з добутком, злетівши з квітки, засюрчить (Л. Глібов).

(Речення складне, багатокомпонентне з одним типом зв’язку – сполучниковим сурядним; складається з трьох частин: перша і друга, друга і третя частини поєднані сполучником то; відношення між ними розділові.)

І колишеться м’ята, і тремтить далина, і доріг тих багато, а Вітчизна – одна. (А. Малишко)

(Речення складне, багатокомпонентне з одним типом зв’язку – сполучниковим сурядним; складається з чотирьох частин; перша і друга, друга і третя частини поєднані сполучником і, смислові відношення єднальні, третя і четверта частини поєднані сполучником а, смислові відношення протиставні.)

2.2. Що ж до складних багатокомпонентних речень з підрядним типом зв’язку, то тут слід пригадати з теми «Складнопідрядні речення», які є структурні типи так званої багаточленної підрядності. (?) Відповідно до цього, серед складних багатокомпонентних речень зі сполучниковим підрядним зв’язком виділяють речення з послідовною підрядністю, однорідною підрядністю, неоднорідною підрядністю, підрядністю змішаного типу. Наприклад:

Та пісня морозом пішла у мене по спині, бо співала її не мати, а якась чужа красива жінка, яку я чомусь називаю матір’ю (Гр. Тютюнник).

(Речення складне, багатокомпонентне з одним типом зв’язку – сполучниковим підрядним, послідовна підрядність; складається з трьох частин: перша і друга поєднані сполучником бо, відношення причини; друга і третя поєднані сполучним словом яку (виступає додатком), відношення означальні.)

Не знав звіздар гостробородий, що в антисвіті є антизірки, що у народах є антинароди, що у століттях є антивіки (Л. Костенко).

(Речення складне, багатокомпонентне з одним типом зв’язку – сполучниковим підрядним, однорідна підрядність; складається з чотирьох частин: перша і друга, перша і третя, перша і четверта поєднані сполучником що; відношення з’ясувальні.)

Коли себе відчуєш при крилі, оціниш землю, що тебе родила (Г. Чубач).

(Речення складне, багатокомпонентне з одним типом зв’язку – сполучниковим підрядним, підрядність змішаного типу; складається з трьох частин: перша і друга поєднані сполучником коли; відношення часу; друга і третя поєднані сполучним словом що (виступає підметом); відношення означальні.)

Хто жив в Аркадії хоч мить, хто весело прожив зарання, той в темну осінь не тремтить, бо спогад ясних днів кохання його і гріє, і кріпить (У. Кравченко).

(Речення складне, багатокомпонентне з одним типом зв’язку – сполучниковим підрядним, підрядність змішаного типу – однорідна і неоднорідна; складається з чотирьох частин; перша і третя, друга і третя частини поєднані сполучним словом хто (виступає підметами), відношення умовні, друга і третя частини поєднані сполучником бо, відношення означальні.)

2.3. Складні багатокомпонентні речення з безсполучниковим поєднанням частин можуть відзначатися як моносемантичністю (однозначністю) смислових відношень, так і їх полісемантичністю (різноманітністю).

З неба, як розтоплене золото, ллються на землю блискучі промені сонця, на ланах грає сонячна хвиля, під хвилею спіє хліборобська доля (П. Мирний).

(Речення складне, багатокомпонентне з одним типом зв’язку – безсполучниковим; складається з трьох частин; смислові відношення між першою і другою, другою і третьою частинами єднальні).

А почнуть кущі бур’яном заростати – знов сама в роботі, знов мозолі на руках (М. Коцюбинський).

(Речення складне, багатокомпонентне з одним типом зв’язку – безсполучниковим; складається з трьох частин; смислові відношення між першою і другою частинами умовні, між другою і третьою частинами єднальні)

 

3. Граматичною ознакою складних багатокомпонентних речень з різними типами зв’язку є те, що в цих конструкціях можлива наявність сполучникового сурядного, підрядного зв’язку, а також безсполучникове поєднання компонентів. Відповідно, для різних типів зв’язку в таких складних реченнях характерні різні смислові відношення між предикативними частинами. Серед складних багатокомпонентних речень з різними типами зв’язку виділяють такі структурно-семантичні групи: 1) речення зі сполучниковим сурядним і підрядним зв’язком; 2) речення зі сполучниковим та безсполучниковим поєднанням частин.

3.1. Речення зі сполучниковим сурядним і підрядним зв’язком. У таких конструкціях між предикативними частинами наявні відповідні засоби зв’язку – сурядні сполучники, а також підрядні сполучники або сполучні слова.

Свій голос є у кожної струни, та струни ті – мелодія єдина, і як дзвенять у злагоді вони, то може в світі все зробить людина (М.Рильський).

(Речення складне, багатокомпонентне з різними типами зв’язку – сполучниковим сурядним і підрядним; складається з чотирьох частин: перша і друга поєднані сполучником та, відношення протиставні: друга і третя поєднані сполучником і, відношення єднальні; третя і четверта поєднані сполучником якщо, відношення умови.)

Нехай мені в лице осінній вітер віє і сад уже не чує солов’я, – та в мене пісня є, і є у мене мрія, і з ними старості не буду знати я (В.Сосюра).

(Речення складне, багатокомпонентне з різними типами зв’язку – сполучниковим сурядним і підрядним; складається з п’яти частин: перша і друга, третя і четверта, четверта і п’ята частини поєднані сполучником і, відношення єднальні; перша і третя, друга і третя частини поєднані сполучником нехай…та відношення допустові.)

3.2. Серед багатокомпонентних речень зі сполучниковим та безсполучниковим поєднанням частин виділяють такі структурно-семантичні типи:

3.2.1. Речення зі сполучниковим сурядним зв’язком та безсполучниковим поєднанням частин. Між предикативними частинами цих конструкцій реалізуються або одні й ті самі, або різні смислові відношення:

Перевертається небо в її очах, цвітуть соняшники уздовж Чумацького Шляху й золоті бджоли кружляють довкола медової тарелі місяця (В. Яворівський).

(Речення складне, багатокомпонентне, з різними типами зв’язку – сполучниковим сурядним та безсполучниковим; складається з трьох частин: перша і друга поєднані без сполучного засобу, відношення єднальні; друга і третя поєднані сполучником і, відношення єднальні) – в цьому реченні маємо моносемантичність відношень.

Уродило жито, та нікому жати: пішли наші хлібороби списами орати (П. Куліш).

(Речення складне, багатокомпонентне, з різними типами зв’язку – сполучниковим сурядним та безсполучниковим; складається з трьох частин: перша і друга поєднані сполучником та, відношення протиставні; друга і третя поєднані без сполучного засобу, відношення причини) – в цьому реченні маємо полісемантичність відношень.

3.2.2. Речення зі сполучниковим підрядним зв’язком та безсполучниковим поєднанням частин. Між частинами, поєднаними підрядними сполучними засобами, реалізуються відношення граматичної залежності.

Треба раз і назавжди засвоїти велику істину: письменник може добре писати лише про те, що він знає (Г. Косинка).

(Речення складне, багатокомпонентне, з різними типами зв’язку – сполучниковим підрядним та безсполучниковим; складається з трьох частин: перша і друга поєднані без сполучного засобу, відношення пояснювальні; друга і третя поєднані сполучним словом що (виступає додатком), відношення з’ясувальні.)

Вслухайся в пісню ночі, що відбиває такт на литаврах Місяця, на клавішах зір вторить їй вітер, сон злітає з ліхтарів і заплітається у бурштин їхнього світла, нічні вісники несуть тривогу… (І. Калинець).

(Речення складне, багатокомпонентне, з різними типами зв’язку – сполучниковим підрядним та безсполучниковим; складається з п’яти частин: перша і друга поєднані сполучним словом що (виступає підметом), відношення означальні; друга і третя, третя і четверта, четверта і п’ята частини поєднані без сполучних засобів, відношення між ними єднальні.)

3.2.3. Речення зі сполучниковим сурядним і підрядним зв’язком та безсполучниковим поєднанням частин. Ці конструкції відзначаються найбільшою різноманітністю вираження синтаксичних зв’язків та реалізації смислових відношень між компонентами. Це пояснюється більшою кількістю й розгорнутістю предикативних частин у їх складі (не менше чотирьох):

Пахощі золотого хліба особливо були відчутні вечорами, коли спадала спека і настояне на колосках повітря розтікалося селом, а гарячий вітер з рідного поля сповіщав хліборобам: пора косити (І.Цюпа).

(Речення складне, багатокомпонентне з різними типами зв’язку – сполучниковим сурядним і підрядним та безсполучниковим; складається з п’яти частин: перша і друга, перша і третя поєднані сполучником коли, відношення часу; друга і третя частини поєднані сполучником і, відношення єднальні; третя і четверта частини поєднані сполучником а, відношення зіставні; четверта і п’ята частини поєднані без сполучного засобу, відношення з’ясувальні.)

І тут ні сліз, ні відчаю не треба, і тут не треба страху і ниття – живе лиш той, хто не живе для себе, хто для других виборює життя (В. Симоненко).

(Речення складне, багатокомпонентне з різними типами зв’язку – сполучниковим сурядним і підрядним та безсполучниковим; складається з п’яти частин: перша і друга поєднані сполучником і, відношення єднальні; друга і третя поєднані без сполучного засобу, відношення причини; третя і четверта, третя і п’ята частини поєднані сполучним словом хто (виступає підметами), відношення з’ясувальні).

У всякого своя доля і свій шлях широкий: той мурує, той руйнує, той неситим оком на край світа поглядає, чи нема країни, щоб загарбать і з собою взять у домовину, той тузами оббирає свата в його хаті, а той нишком у куточку гострить ніж на брата. (Т.Шевченко)

(Речення складне, багатокомпонентне з різними типами зв’язку – сполучниковим сурядним і підрядним та безсполучниковим; складається з десяти частин: перша і друга, сьома і восьма частини поєднані сполучником і, відношення єднальні; друга і третя, друга четверта, друга і п’ята, і четверта, третя і п’ята, третя і дев’ята, третя і десята частини поєднані без сполучних засобів, відношення пояснювальні; третя і четверта, четверта і п’ята, п’ята і дев’ята частини поєднані без сполучних засобів, відношення зіставні; п’ята і шоста частини поєднані сполучником чи, відношення з’ясувальні, шоста і сьома, шоста і восьма частини поєднані сполучником щоб, відношення означальні.).

 

“КЛАСИЧНОГО ПРИВАТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ”


Читайте також:

  1. ERP і управління можливостями бізнесу
  2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  3. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
  4. Oracle Управління преміальними
  5. А. Видання прав актів управління
  6. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
  7. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  8. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
  9. Адаптивні організаційні структури управління.
  10. Адміністративне право і державне управління.
  11. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
  12. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.




Переглядів: 898

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Складнопідрядні речення з кількома підрядними | АГД як галузь економічної науки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.