• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Дмитро Вишневецький

Поява перших Січей

Вибір місця для створення військово-політичного центру козацтва обумовлювався природними умовами - як необхід­ністю його успішної оборони, так і прив'язкою до Дніпра - головного шляху морських походів проти Туреччини і Кримського ханства.

Вважається, що спочатку розрізнені невеликі січі - засіки (невеликі дерев'яні укріплення) існували в різних місцях, і лише згодом були об'єднані в єдину Запо­розьку Січ.

За однією з версій, перша Січ була побудована на острові Хортиця, недалеко від переправи Кіскач, через яку татари проникали в Україну.

Житлові приміщення в ній розміщались на скелі, з півдня і заходу їх захищав рів глибиною більше 20 метрів.

Ця Січ існувала із середини XV до першої половини XVI ст. її будівництвом керував гетьман Предслав Лянцкоронський.

За іншими даними, перша Січ за назвою Комарівська, сформувалася ще в XIV ст. на Середньому Подніпров'ї - на території нинішнього Переяслав-Хмельницького району Київської області..

З 1554 до 1557 рр. на острові Мала Хортиця площею близько 500 гектарів виникла Січ, будівництвом якої керував князь Дмитро Вишневецький. Вона захищалася валами і редутами, висота яких навіть через 400 років становила 12 метрів.

Усього зафіксовано вісім Запорозьких Січей, у тому числі п'ять - на території Нікопольського району нинішньої Дніпропетровської області.

Усі Січі були фортецями, оточе­ними земляними валами, ровами і частоколами з дере­в'яними вежами. Усередині фортеці розміщувалися площа з православною церквою, курені (козацькі казарми), ремісничі майстерні, торговельні крамниці тощо.

Дмитро Вишневецький - князь з русько-литовської династії Гедиміновичів, який зіграв видатну роль в об'єднанні коза­цтва і перетворенні його на значну політичну силу. Будучи старостою прикордонних з Диким Полем Черкаського і Канів­ського старосте, він створив під своїм керівництвом загони козаків для боротьби з турецько-татарською загрозою. Улітку 1556 р. після вдалого походу на татарські фортеці Очаків і Іслам-Кермен очолюваний ним загін разом із загонами отама­нів Єськовича і Млинського побудував на острові Мала Хор­тиця «містечко» - укріплення, оточене ровом, валом, дере­в'яними вежами і звідним мостом. Багато істориків унаслідок цього вважають його засновником першої Січі.Згодом, незадоволений угодовською політикою польського короля у відношенні до Криму, Вишневецький перейшов на службу до російського царя Івана Грозного і продовжував боротьбу з татарами. Стурбований посиленням козацтва, кримський хан Девлет-Гірей привів війська під Хортицю. Після її 24-денної облоги татари змушені були відступити, і лише одержавши підтримку турецьких і молдавських військ, змогли взяти козацьку фортецю. Д. Вишневецький неоднора­зово водив загони козаків і російських стрільців у Крим, розгромив татар під Азовом. Однак, не одержавши необ­хідної підтримки від Івана Грозного в боротьбі з татарами, Д. Вишневецький повернувся в Литву, звідки продовжував боротьбу з Кримом. Під час чергового походу він потрапив у полон до турків і був страчений у Стамбулі. Деякі вітчиз­няні історики вважають, що саме Д. Вишневецького оспівано в народній думі про Байду.

Читайте також:

1. Дмитро Павличко

Переглядів: 571