МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Семінар) Перші гетьманиДо початку XVII ст. усі три спільноти ввійшли до козацького стану. Через небезпеку постійних татарських набігів козаки змушені були групуватися навколо прикордонних фортець — «містечок». Старости прикордонних земель використовували їх для захисту кордонів, формуючи з козаків бойові загони. За це козаки звільнялися - від феодальних повинностей, - одержували право «законно» володіти освоєною ними ж землею. На відміну від найманців, що вимагали постійної оплати, козацькі загони, котрі захищали свої поселення, були практично безкоштовною військовою силою (хоча князь Василь-Костянтин Острозький, наприклад, утримував полк найманих «надвірних» козаків). Таким чином, причинами виникнення українського козацтва були: - посилення польського феодального гніту, що викликало масове переселення українців на території, які межували із Диким Полем; - необхідність створення військової організації життя переселенців через постійну загрозу з боку кримських татар; - підтримка військової організації козацтва місцевими старостами, зацікавленими в дешевих козацьких загонах для захисту кордонів; - традиційна необхідність захисту території України від набігів степових народів. Козацтво, яке швидко перетворилося на значну військову силу, уже до початку XVII ст. стало найважливішим чинником захисту України від татарсько-турецької і польсько-католицької загрози. Посада гетьмана як головнокомандуючого військовими силами з'явилася з 1497 р. у Великому князівстві Литовському. Першим таким гетьманом (1497-1530 рр.) був відомий воєначальник і політичний діяч, волинський князь Костянтин Іванович Острозький. Надалі це звання поступово було перенесено на керівників великих козацьких загонів. Перші згадки про організовані військові дії козацьких загонів в Україні пов'язуються з іменами українсько-литовських прикордонних старост, яких необхідність оборони своїх володінь від татарських набігів змушувала шукати співробітництва з козаками. У 1508 р. організував козацькі загони для боротьби з татарами «славний козак і лицар Сенько Полозович» — київський городничий і ключник Семен Федорович Полоз. У першій половині XVI ст. на чолі козацьких загонів боролися з татарами черкаський староста Остап Дашкевич, Хмельницький староста Предслав Лянцкоронський, князь Дмитро Вишневецький, князі Ружинські — Кирик, Микола і Богдан. Усіх їх пізніша літописна традиція називає «гетьманами». У 70-х рр. XVI ст. згадується козацький гетьман Іван Підкова, який ненадовго став молдавським господарем (князем) і очолив боротьбу молдавського народу з Туреччиною. Усі згадані гетьмани не обиралися на козацьких радах, а очолювали загони козаків, які вони самі вербували для конкретних військових кампаній. Після того, як у 1572 р. польський королівський уряд визнав козацтво як самостійну військову одиницю і запровадив реєстр, на чолі реєстрових козаків ставилися призначені королем «старші», яких самі козаки іменували гетьманами. З 1572 по 1590 рр. це були шляхтичі Ян Бадовський, Ян Оришовський і Ярош (Войтех) Чоновицький. Усі троє носили офіційне звання «старшого низових козаків» і підкорялися місцевій прикордонній адміністрації. Одночасно на Запорозькій Січі, котра не підлягала владі «старшого», сформувалася власна військова структура на чолі з обраним на козацькій раді постійним отаманом, якого козаки нерідко титулували «гетьманом». Першим отаманом, якого тодішні документи називають «гетьманом Війська Запорозького», був згадуваний у документах 1586 р. Кулага Богдан Микошинський. Першим не призначеним, а виборним гетьманом реєстрового козацтва, якого визнав польський уряд, став у 1591 р. Криштоф Косинський. Після його загибелі звання «гетьман» остаточно закріпилося за виборними отаманами козацького війська - як реєстрового, так і Запорозького. Читайте також:
|
||||||||
|