• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визвольний рух в Україні у XVI - першій пол. XVII ст.

Виник­нення козацтва. Запорізька Січ.

Від Литовсько-Руської до Польсько-литовської держави.

Тема: Литовсько-польська доба української історії

План викладу і засвоєння матеріалу

1. Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського

а.) Українські землі у кін. ХVІ - 1430 роках

б.)Українські землі у другій третині XV - XVI ст.

в.)Загарбання українських земель Угорщиною, Молдавським князів­ством, Московською державою

1. Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського

Литовське князівство утворилося в XIII ст. У XIV ст., за князя Гедиміна(1316-1341 рр.) та його синів Любарта і Ольгерда (1345-1377 рр.) Литва здобула більшу частину білоруських, українських, частину російських земель. Так утворилося Велике князівство Литов­ське, у складі якого руські землі становили 9/10 території. Таке стрімке зростання Литви за рахунок східнослов'янських земель здається парадоксальним і, безумовно, потребує пояснення. То ж розглянемо причини цього явища.

- Руські землі були ослаблені золотоординським ігом, що поклало початок просу­ванню литовців на Русь і сприяло їх успіху.

- Населення руських земель віддавало пере­вагу Литві перед Ордою, у протистоянні між цими державами виступало на боці Литви. У більшості випадків місцеві князі і боярство добровільно визнавали владу Литви. (Добровільно визнав владу Ольгер­да і київський князь Федір у 1362 р.). Історики кваліфікують просування Литви в руські землі не як завоювання, а як "мирне приєднання ", як "тиху експансію ".

- Успішним діям Литви сприяло ослаблення Орди і її розкол на ворогуючі частини внаслі­док феодальних усобиць 1360-1370-х рр.

Литовські князі, щоб забезпечити управ­ління величезними завойованими терито­ріями, майже не втручалися у життя україн­ських земель. "Старого не змінюємо, а нового не запроваджуємо " - таким був принцип їх правління. Литва не змінила адміністративно-тери­торіального устрою українських земель. На чолі удільних князівств замість Рюриковичів були поставлені переважно представники литовської династії Гедиміновичів.

У невеликих князівствах влада нале­жала місцевим українським князям. Удільні князі перебували у васальній залежності від великого литовського князя, несли війсь­кову службу, сплачували данину. Литва потрапила під великий культур­ний вплив своїх слов'янських підданих, литовські князі прийняли православну віру, вживали староруську мову, складали зако­ни на основі "Руської правди"'. Литовські роди зливалися з руською знаттю. Уряд Ве­ликого князівства Литовського не пере­шкоджав місцевому населенню у збере­женні і розвитку національних особливос­тей. У зв'язку з цим багато істориків нази­вають Велике князівство Литовське литов­сько-руським (О.Єфименко, В.Антонович).

З приходом Литви провідну роль в укра­їнських землях почало відігравати Київське князівство. Але, з іншого боку, в Київському князівстві збереглися традиції руської державності: київські князі литов­ського походження, спираючись на руську знать, наполегливо прагнули до утвер­дження автономії своїх володінь. Вони мали титул "з Божої ласки князів Київських ", карбували власну монету, вдавалися до самостійних зовнішньополітичних акцій. Розширилася територія Київського кня­зівства, зросли його авторитет і вплив в українських землях. Як Ви розумієте, автономія українських князівств посилювала сепаратистські тен­денції, відкривала перспективи виходу князівств з-під влади литовського центру. Щоб не допустити цього, Литовський уряд у другій пол. XV ст. взяв курс на ліквідацію удільних князівств. Вони перетворювалися на звичайні провінції (воєводства) на чолі з намісниками, що призначалися великим Литовським князем. У1471 році було ліквідоване Київське князівство.

2. а.) Українські землі у кін. ХІV ст. - 1430 роках

У кін. XIV ст. ряд зовнішніх і вну­трішніх обставин спонукали ці держави до об'єднання, яке відбувалося нерівномірно до сер. XVI ст. У цьому об'єд­нанні виділяють два основних етапи- Кревська унія 1385 р., яка започаткувала об'єд­нання Литви і Польщі, іЛюблінська унія1569 р., яка завершила їх об'єднання в одну державу -Річ Посполиту.

Читайте також:

1. Автоматизація банківської діяльності в Україні
2. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
3. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
4. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
5. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
6. Адміністративне судочинство в Україні
7. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.
8. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
9. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
10. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
11. АКТИВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РУХУ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
12. АНаліЗ СТанУ ЗДОРОВ'Я ДІТеЙ І ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ

Переглядів: 1083