АКТИВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РУХУ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ

Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях у ХІХ – на початку ХХ ст.

РОБІТНИЧИЙ РУХ

В 90-х рр. виникнуло і активно почало діяти нове покоління демократів.

1892 р. - «Братерство тарасовців» (Липа, Боровик, Базкевич, Байздренко). В 1897 р. - Загальна українська організація (Антонович, Кониський). Її організатори намагалися об'єднати всі національні сили.

Українська інтелігенція брала активну участь у народницькому русі. 1859-1864 - пропаганда революційних ідей; 1870-і рр. - «ходіння в народ»; к. 70-х - н. 80-х рр. - тероризм.

Наприкінці ХХ в. активно розвивається робочий рух. 1875 р. - «Южноруський союз робітників» в Одесі. З 1895 р. діють в Україні комітети «Союзу боротьби за звільнення робітничого класу». В 1898 р. пройшов перший з'їзд РСДРП, на якому з 9-ти делегатів 4 делегати були представниками українського пролетаріату.

Стосунки між національно-визвольним і загальноросійським революційним рухами були неоднозначними. З одного боку, єднанню рухів сприяла їх спрямованість проти самодержавства, на соціальні перетворення. Але ж, з іншого боку, нехтування інтересами української справи відштовхувало від загальноросійських революційних організацій деяких учасників українського національно- визвольного руху.

У другій половині ХІХ ст. в суспільно-політичному русі в Західній Україні діяло три напрямку:

· Москвофіли – представники цього напрямку виступали за приєднання до Росії, пропагували ідею «єдиної російської народності від Карпат до Камчатки»; мали свою політичну організацію та видавничу базу;

· Народовці – національний напрямок, який спрямувався на служіння інтересам українського народу, звідки і дістав свою назву. Головною метою народовців був розвиток української мови і культури, підвищення культурно-освітнього рівня і національної свідомості українського населення;

· Радикали – цей напрямок виник під впливом ідей М.Драгоманова. Радикали виступали за утворення незалежної України, пропагували революційні методи боротьби, закликали до політичної діяльності народні маси. Цей напрямок очолювали І. Франко, М. Павлик, О. Терлецький.

У 1868 р. народовці оснували у Львові культурно-освітнє товариство «Просвіта», яке очолив А. Вахнянин. «Просвіта» мала свої філії у всіх містах Західної України. Крім культурно-просвітницької роботи вона займалася економічною діяльністю, тобто засновувала кооперативи, крамниці, позичкові каси. На к. ХІХ ст. «Просвіта» за популярність серед населення суперничала із церквою.

У 1885 р. народовці заснували свій політичний орган – Народну Раду, яку очолив Ю. Романчук. Народна Рада намагалася надати українським землям автономію у межах Австро-Угорщини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ	\|	РЕВОЛЮЦІЯ 1905-1907 р. І УКРАЇНА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.