• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

РЕВОЛЮЦІЯ 1905-1907 р. І УКРАЇНА

СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ

На початку ХХ ст. національно-визвольний рух набув політичного характеру. Його учасники усвідомлювали необхідність політичної боротьби за українську державу.

У січні 1900 р. у Харкові Антонович, Русов і Каминський заснували Революційну Українську Партію. Програму написав С. Михновський. «Самостійна Україна» від Карпат до Кавказу.

В 1902 р. Михновський створив Українську Народну Партію. Програма: освіта українського народу шляхом роз'яснення ідеї національного звільнення; створення незалежної демократичної держави; ліквідація експлуатації; націоналізація землі й передача її селянам.

В 1904 р. РУП розкололася. Був створений Український соціально-демократичний союз, що пізніше влився в меншовицьку фракцію РСДРП. Інша частина РУП у грудні 1905 р. оголосила про створення Української соціал-демократичної робочої партії (Винниченко, Петлюра, Порш). Програма: автономія України; демократизація громадського життя; конфіскація земельної власності.

На початку 1900-х рр. були створені Українська демократична партія (Лотоцький, Чикаленко) і Українська радикальна партія (Грінченко, Єфремов).

У Донбасі й Придніпров'ї, Харкові діяла РСДРП. Програма: скинення монархії; демократична республіка; рівноправність всіх громадян; право націй на самовизначення.

В Україні діяла партія великого капіталу й поміщиків «Союз російського народу», т.зв. «чорна сотня». Програма: збереження самодержавства, зміцнення Росії.

У Західній Україні діяли: Русько-українська радикальна партія (Франко, Павлик); Національно-демократична партія (Грушевський, Левицький, Романчук); Соціал-демократична партія Галичини.

Революція почалася з подій «кривавої неділі». По Україні прокотилася хвиля протестів. Страйки охопили Донбас, Лівобережну Україну, більше 170 тис. робітників на 320-ти заводах. По селах виступали селяни, до літа 1905 р. було зафіксовано 1300 виступів в 1468 селах.

У жовтні 1905 р. почався всеросійський політичний страйк. На Україні було паралізоване все економічне й політичне життя. Революцію очолила РСДРП (б). Ціль революції - скинення самодержавства шляхом збройного повстання.

17 жовтня 1905 р. був проголошений царський маніфест про скликання Державної Думи - першого парламенту. Маніфест оголошував політичні й громадянські свободи. Росія перетворилася в конституційну монархію.

Радикальні партії були проти Маніфесту, а ліберальні партії його підтримали.

Більшовики повсюдно створювали Ради робочих депутатів для керівництва страйками. Перша Рада з'явився в жовтні 1905 р. у Катеринославі.

У всіх великих містах України з'явилися культосвітні організації «Просвіти», які діяли під гаслом національно-визвольної ідеї. В 1905 р. «Просвіти» почали кампанію за українізацію. «Просвіти» діяли в Києві, Харкові, Одесі при університетах. Вони видавали українські газети. Першою газетою стала полтавська газета «Хлібороб». В 1905-1907 р. видавалося біля 20-ти газет і журналів: «Дзвін», «Село», «Рідний край», «Вільна Україна». У Києві було засновано українське наукове товариство ім. Т. Шевченко.

У квітні 1906 р. відкрилася 1-я Держдума. У ній було присутнє 102 депутата з України. Українці об'єдналися в думську громаду на правах окремої політичної фракції. Вони намагалися проштовхнути ідею автономії України, відродження української культури. При участі Грушевського випускала думська громада журнал «Український вісник» та газету «Рідна справа».

В 2-й Держдумі українська громада продовжувала відстоювати українську ідею. 2-я Держдума була розпущена, що означало наступ реакції. Столипін заборонив діяльність всіх політичних партій революційно-демократичної спрямованості. Мітинги й демонстрації заборонялися, а їхні учасники переслідувалися. Були закриті багато газет і журнали, заборонені профспілки.

В 3-їй Держдумі українська фракція сформована не була. Це була реакційна Дума, що діяла при кінці льоту першої революції.

Почався наступ на національне життя. Були розпущені «Просвіти», українські клуби й союзи. Закрито газети й українські видавництва.

В 1908 р. Грушевський і Єфремов створили нелегальне «Товариство українських поступовців», що розглядало ідею національної автономії, боротьбу за українізацію громадських і державних структур, освіти, церкви.

Напередодні Першої світової війни в 4-й Держдумі виникло українське запитання; вимагали створення умов для національного розвитку, пропаганди національної ідеї, розвитку преси й видавництва. Були відновлені газети й журнали «Дзвін», «Сіло», «Рідний край», «Вільна Україна».

Читайте також:

1. I. Україна з найдавніших часів до початку XX ст.
2. Антимонархічна революція 1952 р. в Єгипті.
3. Б. Громадсько-політичний рух 60-90 рр. ХІХ ст. інтелігенції Росії та України, в центрі уваги яких був народ, селянська община та соціальна революція.
4. Визвольна революція українського народу сер. 17 століття. Воєнні дії 1648-1649 р.р.
5. Визначте, коли і чому Україна опинилася під гнітом литовських і польських феодалів.
6. Визначте, коли і чому Україна опинилася під гнітом литовських і польських феодалів.
7. Внаслідок реалізації адміністративно-територіальної реформи Україна із централізованої держави стане децентралізованою європейською країною самоврядних громад.
8. Внесок народу України у перемогу над фашизмом. Україна – одна з фундаторів ООН.
9. Вопрос 12. Україна за часів Директорії.
10. ГКЧП і Україна
11. Дайте аналіз розвитку революційних подій на Україні в 1905-1907 рр.
12. Дайте аналіз розвитку революційних подій на Україні в 1905-1907 рр.

Переглядів: 729