МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
РЕВОЛЮЦІЯ 1905-1907 р. І УКРАЇНАСТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ На початку ХХ ст. національно-визвольний рух набув політичного характеру. Його учасники усвідомлювали необхідність політичної боротьби за українську державу. У січні 1900 р. у Харкові Антонович, Русов і Каминський заснували Революційну Українську Партію. Програму написав С. Михновський. «Самостійна Україна» від Карпат до Кавказу. В 1902 р. Михновський створив Українську Народну Партію. Програма: освіта українського народу шляхом роз'яснення ідеї національного звільнення; створення незалежної демократичної держави; ліквідація експлуатації; націоналізація землі й передача її селянам. В 1904 р. РУП розкололася. Був створений Український соціально-демократичний союз, що пізніше влився в меншовицьку фракцію РСДРП. Інша частина РУП у грудні 1905 р. оголосила про створення Української соціал-демократичної робочої партії (Винниченко, Петлюра, Порш). Програма: автономія України; демократизація громадського життя; конфіскація земельної власності. На початку 1900-х рр. були створені Українська демократична партія (Лотоцький, Чикаленко) і Українська радикальна партія (Грінченко, Єфремов). У Донбасі й Придніпров'ї, Харкові діяла РСДРП. Програма: скинення монархії; демократична республіка; рівноправність всіх громадян; право націй на самовизначення. В Україні діяла партія великого капіталу й поміщиків «Союз російського народу», т.зв. «чорна сотня». Програма: збереження самодержавства, зміцнення Росії. У Західній Україні діяли: Русько-українська радикальна партія (Франко, Павлик); Національно-демократична партія (Грушевський, Левицький, Романчук); Соціал-демократична партія Галичини.
Революція почалася з подій «кривавої неділі». По Україні прокотилася хвиля протестів. Страйки охопили Донбас, Лівобережну Україну, більше 170 тис. робітників на 320-ти заводах. По селах виступали селяни, до літа 1905 р. було зафіксовано 1300 виступів в 1468 селах. У жовтні 1905 р. почався всеросійський політичний страйк. На Україні було паралізоване все економічне й політичне життя. Революцію очолила РСДРП (б). Ціль революції - скинення самодержавства шляхом збройного повстання. 17 жовтня 1905 р. був проголошений царський маніфест про скликання Державної Думи - першого парламенту. Маніфест оголошував політичні й громадянські свободи. Росія перетворилася в конституційну монархію. Радикальні партії були проти Маніфесту, а ліберальні партії його підтримали. Більшовики повсюдно створювали Ради робочих депутатів для керівництва страйками. Перша Рада з'явився в жовтні 1905 р. у Катеринославі. У всіх великих містах України з'явилися культосвітні організації «Просвіти», які діяли під гаслом національно-визвольної ідеї. В 1905 р. «Просвіти» почали кампанію за українізацію. «Просвіти» діяли в Києві, Харкові, Одесі при університетах. Вони видавали українські газети. Першою газетою стала полтавська газета «Хлібороб». В 1905-1907 р. видавалося біля 20-ти газет і журналів: «Дзвін», «Село», «Рідний край», «Вільна Україна». У Києві було засновано українське наукове товариство ім. Т. Шевченко. У квітні 1906 р. відкрилася 1-я Держдума. У ній було присутнє 102 депутата з України. Українці об'єдналися в думську громаду на правах окремої політичної фракції. Вони намагалися проштовхнути ідею автономії України, відродження української культури. При участі Грушевського випускала думська громада журнал «Український вісник» та газету «Рідна справа». В 2-й Держдумі українська громада продовжувала відстоювати українську ідею. 2-я Держдума була розпущена, що означало наступ реакції. Столипін заборонив діяльність всіх політичних партій революційно-демократичної спрямованості. Мітинги й демонстрації заборонялися, а їхні учасники переслідувалися. Були закриті багато газет і журнали, заборонені профспілки. В 3-їй Держдумі українська фракція сформована не була. Це була реакційна Дума, що діяла при кінці льоту першої революції. Почався наступ на національне життя. Були розпущені «Просвіти», українські клуби й союзи. Закрито газети й українські видавництва. В 1908 р. Грушевський і Єфремов створили нелегальне «Товариство українських поступовців», що розглядало ідею національної автономії, боротьбу за українізацію громадських і державних структур, освіти, церкви. Напередодні Першої світової війни в 4-й Держдумі виникло українське запитання; вимагали створення умов для національного розвитку, пропаганди національної ідеї, розвитку преси й видавництва. Були відновлені газети й журнали «Дзвін», «Сіло», «Рідний край», «Вільна Україна».
Читайте також:
|
||||||||
|