МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
РЕВОЛЮЦІЯ 1905-1907 р. І УКРАЇНАСТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ На початку ХХ ст. національно-визвольний рух набув політичного характеру. Його учасники усвідомлювали необхідність політичної боротьби за українську державу. У січні 1900 р. у Харкові Антонович, Русов і Каминський заснували Революційну Українську Партію. Програму написав С. Михновський. «Самостійна Україна» від Карпат до Кавказу. В 1902 р. Михновський створив Українську Народну Партію. Програма: освіта українського народу шляхом роз'яснення ідеї національного звільнення; створення незалежної демократичної держави; ліквідація експлуатації; націоналізація землі й передача її селянам. В 1904 р. РУП розкололася. Був створений Український соціально-демократичний союз, що пізніше влився в меншовицьку фракцію РСДРП. Інша частина РУП у грудні 1905 р. оголосила про створення Української соціал-демократичної робочої партії (Винниченко, Петлюра, Порш). Програма: автономія України; демократизація громадського життя; конфіскація земельної власності. На початку 1900-х рр. були створені Українська демократична партія (Лотоцький, Чикаленко) і Українська радикальна партія (Грінченко, Єфремов). У Донбасі й Придніпров'ї, Харкові діяла РСДРП. Програма: скинення монархії; демократична республіка; рівноправність всіх громадян; право націй на самовизначення. В Україні діяла партія великого капіталу й поміщиків «Союз російського народу», т.зв. «чорна сотня». Програма: збереження самодержавства, зміцнення Росії. У Західній Україні діяли: Русько-українська радикальна партія (Франко, Павлик); Національно-демократична партія (Грушевський, Левицький, Романчук); Соціал-демократична партія Галичини.
Революція почалася з подій «кривавої неділі». По Україні прокотилася хвиля протестів. Страйки охопили Донбас, Лівобережну Україну, більше 170 тис. робітників на 320-ти заводах. По селах виступали селяни, до літа 1905 р. було зафіксовано 1300 виступів в 1468 селах. У жовтні 1905 р. почався всеросійський політичний страйк. На Україні було паралізоване все економічне й політичне життя. Революцію очолила РСДРП (б). Ціль революції - скинення самодержавства шляхом збройного повстання. 17 жовтня 1905 р. був проголошений царський маніфест про скликання Державної Думи - першого парламенту. Маніфест оголошував політичні й громадянські свободи. Росія перетворилася в конституційну монархію. Радикальні партії були проти Маніфесту, а ліберальні партії його підтримали. Більшовики повсюдно створювали Ради робочих депутатів для керівництва страйками. Перша Рада з'явився в жовтні 1905 р. у Катеринославі. У всіх великих містах України з'явилися культосвітні організації «Просвіти», які діяли під гаслом національно-визвольної ідеї. В 1905 р. «Просвіти» почали кампанію за українізацію. «Просвіти» діяли в Києві, Харкові, Одесі при університетах. Вони видавали українські газети. Першою газетою стала полтавська газета «Хлібороб». В 1905-1907 р. видавалося біля 20-ти газет і журналів: «Дзвін», «Село», «Рідний край», «Вільна Україна». У Києві було засновано українське наукове товариство ім. Т. Шевченко. У квітні 1906 р. відкрилася 1-я Держдума. У ній було присутнє 102 депутата з України. Українці об'єдналися в думську громаду на правах окремої політичної фракції. Вони намагалися проштовхнути ідею автономії України, відродження української культури. При участі Грушевського випускала думська громада журнал «Український вісник» та газету «Рідна справа». В 2-й Держдумі українська громада продовжувала відстоювати українську ідею. 2-я Держдума була розпущена, що означало наступ реакції. Столипін заборонив діяльність всіх політичних партій революційно-демократичної спрямованості. Мітинги й демонстрації заборонялися, а їхні учасники переслідувалися. Були закриті багато газет і журнали, заборонені профспілки. В 3-їй Держдумі українська фракція сформована не була. Це була реакційна Дума, що діяла при кінці льоту першої революції. Почався наступ на національне життя. Були розпущені «Просвіти», українські клуби й союзи. Закрито газети й українські видавництва. В 1908 р. Грушевський і Єфремов створили нелегальне «Товариство українських поступовців», що розглядало ідею національної автономії, боротьбу за українізацію громадських і державних структур, освіти, церкви. Напередодні Першої світової війни в 4-й Держдумі виникло українське запитання; вимагали створення умов для національного розвитку, пропаганди національної ідеї, розвитку преси й видавництва. Були відновлені газети й журнали «Дзвін», «Сіло», «Рідний край», «Вільна Україна».
Читайте також:
|
||||||||
|