• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Табу в лексиці германських мов

Розмір

Поняття загального розміру виражалося двома основними при­кметниками, зафіксованими у всіх давніх герм, мовах, – *mikilaz й *lutilaz/lītilaz.

Великий:

a. much "багато", са. moche, muche, miche, да. micel "великий, ба­гато", двн. mihhil "великий, численний", пвн. michel, де. mikil, дісл. mikill, гот. mikils "великий"; < герм. *mikilaz "великий, численний" // гр. mégas "великий", лат. magnus "великий", дінд. (вед.) mahi "вели­кий", вірм. mec "великий", тох. – A māk "багато", хет. mekki- "т.с"; < іє. *meĝ(h)- "великий, багато".

Відхилення від регулярного фонетичного розвитку да. micel > ca. muche пояснюється, очевидно, звукосимволічними причинами: звук [і] символізує "маленьке", а [u], навпаки, – "велике". Давнє позначення поняття "великий" *mik- було витиснуто в зах.-герм. мовах новими лексемами (герм. *graut-/greut-/grut- "розмелений, грубозернистий", nop. a. grout "борошно грубого помолу", н. Grieß "гравій"), які мали чітко виражену семантичну вмотивованість, а тому й більшу силу екс­пресії (a. great, н. groß).

Крім того, в англійській мові після норманського завоювання з'яви­лося ще два слова для позначення великого розміру – large (ст. – франц. lare, larg < лат. largus "рясний") і big (ca. big, bigg, bigge), очевидно, сканд. походження.

У сканд. мовах поняття великого розміру виражається коренем *stōr- (дісл. stōrr, датськ., норв., шв. stor). Цей корінь є дериватом іє. *stā- "стояти" (> stā-ro-, іє. *steu-ro- "той, що міцно стоїть > міцний, ма­сивний > великий"). У слов'янських мовах герм. *stiur-/stur-/stōr- від­повідає слово старий.

Маленький:

a. little "маленький; небагато", да. lytel, l tel "маленький; небагато", де. luttil, двн. luzzil "т.с.", свн. lützel, дісл. lītill, гот. leitils "маленький".

Корінь незрозумілого походження. Для зах.-герм. форм реконстру­юється *lut-, для сканд. і гот. – *līt-. Як показав В. Крогманн, у корені *lē- (< *elə- "гнути") чергувалися розширювачі і і u (> lei-/leu-), чим і зу­мовлене розходження між lut- і līt. Ми вважаємо, що lē(i)-/ lē(u)- могло означати не тільки "гнути", але й "різати", а тому герм. *līt-/lut- може походити від кореня зі значенням "різати", що типо­логічно більшою мірою відповідає розвитку значення "маленький".

У результаті цілого ряду фонетичних перетворень (умлаут, делабі­алізація) герм, [u] > а. [і] – звук, що, за даними психолінгвістики, має символічне значення "маленький". Аналогічним символічним значенням володіє звук [1]. Підтримка звукової форми, що включала [і] й [1], до­зволила, очевидно, слову little витримати конкурентну боротьбу зі сло­вом small, що розвивалося від значення "вузький, дрібний" до значення "маленький". Не виключено, що звукосимволічним чинником зумовле­на аномалія форм гот. leitils, дісл. lītill, які припускають не герм. *leut-, а герм. *leit.

У семантиці да. і двн. слів представлене давнє нерозчленоване по­няття кількості й розміру, що з часом було розділене на два сегменти. Залишки давньої сегментації дійсності зберігає a. little.

Сюди ж: Luxemburg (< Luzilunburch "маленький замок").

Крім кореня *lītila- зафіксовані також варіанти *lītina- (шв. liten) і *lītika- (сголл. littik, дфриз. lītik), *lutika- (дісл. luttik "маленький", сголл. luttik "маленький").

Позначення малого розміру – *līt-/lut- в англійській було заміне­но лише частково лексемою small, а в німецькій - повністю витиснуте новою лексемою – *klain-. Для того, щоб зрозуміти, яким чином відбу­вався семантичний розвиток н. klein, розглянемо значення герм. *klain-детальніше. Цей корінь зафіксований у герм. мовах у таких значеннях:

a. clean "чистий", да. сl nе "чистий, безневинний", н. klein "ма­ленький", двн. kleini "тонкий, витончений, ніжний, гарний, малень­кий", свн. kleine "витончений, тонкий", сголл. cleine "тонкий, чистий, незначний, маленький", де. klēni "витончений, маленький", дфриз. klēne "вузький, тонкий, маленький"; < герм. *klainiz.

Походження вважається незрозумілим. Ця неясність полягає в наступному. Основним значенням дериватів герм. *klain-, як видно з наведеного вище переліку, було "витончений, тонкий, гарний", а та­кож "чистий". Значення "чистий", "гарний" можуть виникнути на базі вихідної семи [блискучий] (nop., напр., деривати іран. *suk-/suč- < іє. *kеu- "горіти" зі значеннями "чистий", "гарний", "червоний", "яскра­вий, блискучий", "білий" тощо. Тому герм. *klain-, для якого реконструюють значення "блискучий", зістав­ляють із гр. glainoi "прикраси", дірл. gel "білий, сяючий", glan "чис­тий" і зводять до іє. *ĝelə- "світлий, блищати, сяяти". Однак формально герм. *klain- може бути зведене до іє. *gelə-"здавлювати в грудку, обмазувати". Значення "змазувати" зафіксоване в дісл. klina. У цьому випадку герм. *klain- порівнюють з укр. глина й, отже, вихідним значенням могло бути "помащений глиною > гарний". На наш погляд, наявність у семантиці герм. форм значен­ня "чистий" явно вказує на "блискучий" (саме для цього значення ха­рактерні деривати "прикрашати", "гарний", "чистий", "безневинний, святий" тощо), а не на "обмащений". У тих випадках, коли формальна приналежність кореня залишається незрозумілою, доцільно опиратися на семантичну типологію.

Нім. klein, за даними проведених нами експериментів, володіє зна­чним звукосимволічним потенціалом, що підсилюється протиставлен­ням [kl]-[gr], що символізує протилежні поняття (klein "маленький" – groß "великий"). Пройшовши шлях семантичного розвитку від семи [блискучий] через [витончений, тонкий] до семи [маленький], це сло­во досягло тієї точки семантичного простору, де його звучання стало корелювати зі значенням (вторинний звукосимволізм). Наявність двох видів умотивованості (семантичної і фонетичної) дозволило слову klei­ne витиснути з відповідної семантичної сфери свн. lützel "маленький" і smal "вузький, дрібний". В англ. мові, навпаки, обидва герм, корені (a. little й small) залишилися у сфері позначення поняття "маленький", оскільки не зазнали тиску з боку cl ne, що спеціалізувався на позна­ченні поняття "чистий". Однак і в англ. мові корінь *klain- мав експре­сивність, що дозволила йому витиснути з понятійної сфери "чистий" герм. *hrain- (nop. н. rein "чистий").

Да. smæl і двн. small мали подібну семантику й поєднували зна­чення "дрібний" і "тонкий". В англ. мові набуло розвитку "дрібний > маленький", а в німецькій – "тонкий > вузький", що було зумовлено внутрішньомовними (структурними) чинниками – насамперед, наяв­ністю у німецькій мові слова klein.

Таким чином, розвиток системи позначень понять "великий" і "маленький" в англійській і німецькій мовах є яскравою ілюстрацією взаємодії позамовних і внутрішньомовних чинників зміни лексичного складу мови.

У сканд. мовах поняття "маленький" виражається ще одним ко­ренем – герм. *sm h- (дісл. smār, датськ., норв., шв. små; < іє. *smē-). На відміну від традиційної точки зору щодо походження *smē ("мас­тити") ми думаємо, що в основі лежить іє. *semə-/smē- "різати" ("рі­зати > відрізаний > укорочений > невеликий"). При такому допущенні герм. *sm h- порівняльне з лат. mīcа "крихта, шматочок", гр. mīkros "маленький", а також з герм. *m k- "меч" (< іє. *sme-g-).

Що стосується позначень "окремих", а не загальних видів розміру ("довгий - короткий", "широкий – вузький", "високий – низький"), то слід зазначити, що поняття "довгий" і "короткий" мотивовані в герм, мо­вах семою [різати]: поняття "високий" – семою [гнути, випуклий], "вузь­кий" – семою [стискувати]. Деякі з герм, позначень розміру походять від давніх іє. коренів, інші є новотворами (напр., *braid- "широкий").

Семантичні закони в германській лексиці

Під семантичними законами розу­міють регулярно повторювані типи семантичних змін. Саме тому, що мова йде про типові зміни, у сучасному мовознавстві надають перева­гу не терміну "семантичні закони", а терміну "семантична типологія". Таке розходження в термінології не змінює суті цього явища, а лише виділяє й підкреслює в ньому різні істотні ознаки.

Проблема семантичних законів інтенсивно обговорювалася й досліджувалася в зарубіжному й вітчизняному мовознавстві кінця XIX - першої половини XX століття.

Після дискусії 50-го року проблематика "семантичних законів" як частина творчої спадщини М. Я. Марра опинилася на периферії радян­ської науки про мову. Тільки в другій половині 50-х років деякі радян­ські дослідники (В. А. Звегінцев, А. О. Білецький) знову звернули увагу на необхідність дослідження семантичних закономірностей у лексиці. Остаточна легалізація семантичних законів (тепер уже в рамках про­блематики лінгвістичної типології й універсалій) відбулася після ви­ходу чергового збірника "Новое в лингвистике" (1970), у якому були опубліковані (у російському перекладі) найвизначніші зарубіжні праці в галузі лінгвістичної типології й універсалій. Проте у жодному вузів­ському підручнику з лексикології немає ніяких згадок про семантичні закони. Завдання даного розділу полягає у тому, щоб дати читачеві пев­не уявлення про семантичні закони, що діють у лексиці германських мов, і їхню роль в етимологічному аналізі германської лексики.

Особливо важливу роль у регулярно повторюваних семантичних змінах, які спостерігалися у германській лексиці, відіграють семи [рі­зати], [вити], [вити, крутити] й [зв'язувати, з'єднувати].

Сема [різати] виступає у наступних варіантах (дериваційні відно­сини між цими варіантами можуть мати різнобічну спрямованість):

1) гострий; ріжучий, колючий предмет (меч, стріла, плуг тощо): дісл. harfr "борона", двн. scara "леміш", дінд. krpäna- "меч" (< sker- "рі­зати"); лат. cultur "ніж", (< skel- "різати"); ст. - сл. копиє (< skep-/skop-"обробляти гострим інструментом"); дісл. bíldr "наконечник стріли" (< *bheia- "бити"); дісл. dalkr "голка" (< *dhelg- "колоти, голка");

2) відрізати, відокремлювати > загін, юрба, зграя, сукупність людей або тварин: да. scolu "загін" (< skel- "розщеплювати, різати"); н. Schar "загін" (< sker- "різати");

3) жвавий, різкий, швидкий, моторний: двн. skero, skioro "швидкий" (< skei- "різати"); (< *kel- "бити"); рос. лютий (< leu- "від­різати") - див. [Петлева 1981];

4)ранити, калічити, обрізати тварину; заподіювати шкоду, зби­ток; осуджувати: двн. halz "кульгавий", gr. kolobós "покалічений"; дісл. skeina "легко ранити" (< skei- "різати"); снн. bat "нещастя, шкода" (< bhät-/bh3t- "бити"); дисл. borgr, двн. barh "обрізаний кабан" (< bher- "різати"); дісл. skaró "зазублина, діра, збиток", цсл. крьнь "покалічений", окрьнити, "відрізати" (< sker- "різати"); да. dolg, двн. tole "рана" (< dh-elgh- "бити");

5) відокремлювати > очищати, чистий: ст. - сл. чисть "чистий" (< skei- "різати"); дісл. hreinn, гот. hrains, двн. hreini "чистий"; (< sker- "різати");

6) осколок каменя, дерева тощо, тріска, тичина, черешок, ула­мок, шматок, обривок, вироби із цього: двн. scivaro "тріска, осколок каменя" (< skei- "різати"); лтс. laüska "осколок" (< leu- "відрізати"); двн. skaft "ратище, спис", де. skaft "спис" (< skep- "різати"); гот. skildus "щит", лит. skiltis "відрізана скиба" (< skei- "різати"); дірл. sciath "щит" (< skei- "різати"); рос. лавка (< leu- "відрізати"); рос. черен, лит. kártis "тичина" (< sker- "різати"); да. telga "гілка" (< del- "розщеплювати, ви­різати"); гот. hallus "скеля", дісл. hallr "камінь, скеля" (< skei- "різати"); дісл. brik "дошка, лавка" (< bhrei- "різати");

7) м'ясо, тіло (обидва значення тісно взаємозалежні - див. [Adolf 1937]): дісл. hold "м'ясо", да. hold "труп" (< *skel- "різати"); дірл. соїаі-пп "м'ясо"; гот. skilja "м'ясник", дісл. skilja "відокремлювати" (< *skel-"різати"); lat. caro "м'ясо", дісл. horand "м'ясо" (< *sker- "різати");

8) кора, шкіра, груба поверхня: дісл. skurfa "короста", да. skurf "струп, короста" (< *sker- "різати"); укр. кора (< *sker- "різати"); дісл. skän "кора, кірка" (< *sken(d)- "відчіплювати");

9) різати, відокремлювати > сприймати, дізнаватися; розумний, спритний: лат. cerneré "проціджувати, відокремлювати, дізнаватися, сприймати"; лат. scire "знати, бути знаючим"; двн. skeri "гострий, до­тепний"; (< *skei- "різати, відокремлювати"). Проміжними ланками, як показують ці приклади, можуть бути різні семантичні перетворення й переноси (напр., "різати > робити насічки > уважати, думати" - nop. рос. считать; або "різати > гострий > дотепний").

Дана закономірність виявляється у наступному герм, гнізді: a. tale "оповідання", да. tasl "число", н. Zahl "число", двн. zalá "чис­ло, перерахування, мовлення", голл. taal "мова, мовлення", де. tala, шв. tal "мовлення, число", дісл. tal "бесіда, число", гот. talzjan (< *talaz-) "учити, навчати", un-tals "неслухняний, що не піддається навчанню"; < герм. *tal- "уважати, говорити"; *tal-a/ön- "число, мовлення" // лат.

dolare "тесати", дінд. dalayati "розщеплює", < іє. *del(s)- "розщеплюва­ти" (> герм, "ділити на частини" > "рахувати частини" > "говорити").

10) короткий, укорочений, маленький: двн. scurz "короткий", да. scort т.с., дінд. krdhu- "укорочений, покалічений, маленький, недостат­ній" (< *sker- "різати");

11) ріжучий край, крайка, границя: цсл. край "край, беріг" (< *sker- "різати"); дісл. borö "край, крайка, борт", да. bord "борт, край, щит" (< *bheredh- "різати");

12) щось видовбане > посудина, піхви, корито, судно: укр. ко­рито (< sker- "різати"); дісл. skiöi "піхви", skip "човен, судно" (< skci-"різати"); дісл. beit "судно" (< bheid- "розщеплювати");

13) черпати воду (на основі значення "зрізати верхній шар води"): рос. черпать (< sker- "різати"); н. schöpfen "черпати" (< skep-/skeb- "рі­зати").

14) Нерідко на основі значення "різати" розвивається значення "проводити смугу, залишати слід, борозну": укр. борозна (< bher-"різати"); серб, dira "шлях, прокладений військом" (< der- "здирати, відщеплювати"). Значення "проводити смугу" може розвиватися у значення "торкатися" - nop. рос. касаться "торкатися" < kes- "різати" (див. Мельничук J968), рос. кренути "купити, взяти" < sker- "різати".

На основі цієї закономірності можна висунути гіпотези про по­ходження герм. *handuz "рука" й *tâîk-/tak- "брати" (a. take "брати", дісл. taka "торкатися, брати", гот. tëkan "доторкатися"). Перше слово по­рівнюється з гот. hinpan "хапати" і може бути дериватом іє. *skent- "різа­ти" (> "торкатися" > "хапати"), а друге може бути дериватом іє. *däVd9-"розділяти, розщеплювати".

15)на базі значення "різати, висікати" розвивається значення "чаклувати", нерідко в сполученні із семами [знак чаклунства], [буква]:
лит. bùrtai (мн.) "жереб, чаклунство", лтс. burts "знак чаклуна, буква",
лит. burti "чаклувати" (< bher "різати").

Сема [вити, скручувати] може виявлятися у вигляді наступних значень:

16)вібрувати, тремтіти (розвивається далі в "шпурляти, кида-
ти"): двн. zerben "крутитися, повертатися", да. torfian "кидати, поби-
вати каменями" (пop. н. drehen "крутити, вертіти": a. throw "кидати" < *derbh). Як зазначає Ю. Покорний, на базі значення "крутитися, вертітися" може виникати також значення "стрибати", що, у свою чергу, пов'язане зі значенням "рухатися туди-сюди, поспішати; швидкий" (див. пункт 17);

17) рухатися, обертаючись, крутячись, стрибаючи, поспішати: двн. scerön "бути бешкетливим", свн. scheren "поспішати", снн. scher­en "висміювати" й "бігти, поспішати" (< *sker- "стрибати"). Такі самі значення розвиваються на базі семи [різати]; ст. - сл. клатити "рухати, трясти, штовхати" (< *kel- "бити"); да. sceadan "відокремлювати, роз­сипати, виливати" (< *skei- "різати");

18) на основі значення "рухатися туди-сюди, тремтіти, вібрувати" нерідко розвивається значення "сяяти, мерехтіти, блискати", "тому що "жвавий рух - мерехтіти, блискати" є досить частим співвідношенням значень"; пop.: лат. micäre "тріпотіти, тремтіти, бити­ся" і "сіяти, блискати, іскритися, блищати"; іє. *tuei-, tuei-s "збуджувати, рухати назад і вперед, трясти", й *tyeis "блис­кати, іскритися"; свн. brehen "сильно й раптово спалахнути", дісл. braga "блискати, палати", bregöa "швидко рухатися, гойдатися", a. braid "плес­ти", двн. brettan, свн. bretten "тягти, ткати".

Важливо підкреслити, що окрім зазначених вище, засвідчений ще один омонімічний корінь tuei-1 зі значеннями "рубати, бити": да. öwitan "різати, відрізати", дісл. pveitr "поперечний удар, розріз", pveita "рубати, штовхати". Значення обох коренів *tuei-дозволяють реконструювати наступний семантичний розвиток: "бити, ударяти, рубати > вібрувати, рябити, переривчастий рух > сяяти, ме­рехтіти". Пор. аналогічно cjher-2 "дряпати, висікати, скребти" й cjher-3 "сяяти, блищати"; ghel- "блищати, блискати" й ghel "рі­зати"; dhel-2 "світити" й dhel-3 "тремтіти, тріпоті­ти". Значення "сіяти, блищати" породжує, у свою чергу, різні кольороназви (ghel- "блищати" й "жовтий, зелений, сірий або го­лубий"; bher- "блищати" й "коричневий" ; bhel- "блищати" й "білий"). Таким чином, сема [вібрувати, переривчастий рух] (з наступним переходом у [блищати, сяяти], [світло, колір], [запах], [звук] - може виникати як на базі семи [різати, бити], так і на базі семи [вити, крутити]. Це особливо яскра­во виявляється у співвідношенні іє. кореня mer-1 "плести, зв'язувати", mer-2 "блискати, мерехтіти", (там само), mer-3 "кольо­ри темних відтінків" (S. 734) і mer-5 "розривати, терти" (там само).

Представлений вище мовний матеріал дозволяє реконструюва­ти принципову схему розвитку кольороназв. На основі семи [вібру­вати, тремтіти] виникає значення "блискаючий, мерехтливий", що по­роджує позначення двох первісних понять - "білий, світлий" і "темний, чорний" (синкретизм і механізм виникнення "білий/чорний" можна роз­глянути на прикладі н. bleich й a. black. Із цього первинного поняття розвивається значення "сяючий, червоний, жовтий, коричневий" > "зе­лений", "синій". Така схема, помітна у розвитку лексики германських мов, збігається з побудовами, представленими: бі­лий/чорний > червоний > жовтий/зелений > синій > коричневий.

Значення "швидко рухатися" може виникнути й на базі значення "різати", і на базі значення "гнути, крутити, тремті­ти". Аналогічно "тремтіти" може виникнути на базі значення "гнути" й "різати, бити". Далі, значення "гнути, плести, вити" може породити значення "текти, звиватися". Останнє виникає, однак, частіше зі зна­чення "відпускати, розслаблювати" (> "дати текти, випливати" > "про­ціджувати" > "чистий"). Отже, значення "чистий" може виникати на основі значення "різати, відокремлювати" і на основі значення "текти, витікати, цідити". Помічено також, що поняття "різа­ти", "зв'язувати" й "гнути" співвідносяться з поняттями "посудина", "тіло", "чаклунство, чарівництво", "вогонь", "їжа".

Сема [вити, крутити] може породжувати значення "скручений, скривлений > поганий, слабкий". За такою семантичною моделлю розвивалося н. schwach "слабкий", що генетично пов'язане зі словом schwanken "гойдатися, коливатися" (< іє. *sueg-/sueng- "гнути, крути­ти") і англ. worse "гірше", що близьке н. wirren "крутити, вертіти", гот. wairs "гірший" (< герм. *wers-/ wurs- < іє. *uer- "обертати"). Пор. укр. перекручувати, рос. извращать, укр. кривда "неправда" (< кривий).

a. bleak "блідий", н. bleich, дісл. blcikr "блідий" (< герм. *blaikaz) і a. black "чорний", двн. blach "чорнило" (< герм. *blak-) походять від одного і того ж іє. кореня *bhcb-/bhlc- (з розширюва­чем і і без розширювача - *bhleig-/bhlcg-) "сяяти, блистіти" (> укр. білий).

Сема [зв'язувати] породжує такі регулярні семантичні деривати:

19) "мотузка, сільце, петля"; "узи, вузол, мережа"; "нитка, голка, шити"; "жила, тятива": лат. nödus "вузол", гот. nepla "голка", двн. najan "шити", дісл. snaälda "веретено"; < іє. *sena-/sne- "зв'язувати, плести"; двн. snarahha "петля", дісл. snore "мотузка", snara "сільце, мотузка з петлею", а. паге "тенета, сільце", двн. snuor "мотузка"; < іє. *sner-; гот. nati "мережа", н. Netz "мережа", a. snood "стрічка, сітка для волосся" < іє. *sne~-/snö- "зв'язувати, плести"; лат. nervus "нерв, сухожилля, тятива, сила"; < *sner- "зв'язувати"; "вити, плести";

20) "кошик, коробка, тин", "щось сплетене", "пучок": гот. snörjö "кошик"; < *sker-; н. Schopf "вихор, чуб", дісл. skopt "волосся на голо­ві", a. sheaf "сніп, в'язка", н. Schaub "сніп", Schober "скирта, стіг"; < іє. *skeub/-bh-/ -р- "в'язка" (// укр. чуб); a. hurdle "тин", да. hyrd, н. Hürde, "тин, загін", гот. haurds "двері" < іє. *sker-;

21) "сильний, міцний, цілий, здоровий": рос. крепкий зіставля­ється із лтс. kribas "плетене дно на санах", са. гір "кошик для риби", дісл. hrip "дерев'яна посудина", двн. href "ко­шик для перенесення вантажу".

Сема [міцний], що виникла на основі поняття [сплітати, зв'язува­ти], нерідко виступає як мотивуюча ознака в позначеннях понять "тіло", "корпус", "тулуб". Так, від іє. *kerb-/kremb- "плести" < іє. *sker- "вити, крутити, зв'язувати" походить н. Rumpf "тулуб" (< герм. *hrump-).

Герм, позначення тіла *1їк- (гот. Іеік "тіло", дісл. Іїк "тіло, труп", да. lie "тіло, труп", н. Leiche "труп", двн. lihh "тіло") вважається словом незрозумілого походження. На наш погляд, з огляду на згадану вище семантичну типологію, герм. *Нк- можна зіставити з іє. *leig- "зв'язу­вати" (пор. дісл. Іїк "канат для в'юка", Іїкі "товариш", снн. Іїк "узи", лат. ligare "зв'язувати", укр. лигати "одягати мотузку на роги корові"). Перенос найменування тіла на мертве тіло зумовлений евфемістични­ми мотивами й також має регулярний характер. Від герм. * Іїк- "тіло, образ" походить герм. *ga-lik- (> н. gleich, гот. ga-leiks "схожий" і су­фікс прикм. - н. - lieh, а. - 1у (двн. Ші, да. lice) з первинним значенням "з таким же тілом > подібний").

Як показано вище, сема [зв'язувати] породжує не тільки значення "міцний", але також "сила" (пор. вище лат. nervus). Укр. сила може бути генетично пов'язане з рос. силок "сільце" й, отже, походити від кореня *sei- "зв'язувати". За моделлю "зв'язок, сила > життєва сила > душа" могло, на наш погляд, розвиватися герм. *saiwa-lö "душа" (а. soul, да. säwol, н. Seele, двн. seula, дісл. säl, гот. saiwala), походження яке дотепер не знайшло у германістиці задовільного пояснення. Відомі дві основні гіпотези: 1) поняття "душа" пов'язане з поняттям "море", тому що за уявленнями давніх германців душі померлих і ненародже­них жили у воді; 2) герм. *saiw- зістав­ляється із rp. aiolos (< *saiFolos) "швидкий, моторний" ("душа" - те, "що відлітає").

Підтвержденниям того, що герм. *saiwalö може бути дериватом кореня *sei-, є той факт, що значення "душа" зафіксоване в лтс. síela "душа, дух, почуття", генетично близькому укр. сила. Отже, семантич­ний розвиток герм. *saiwalö можна реконструювати у такий спосіб: "зв'язок > сила > внутрішня сила > душа". Гіпотеза про зв'язок герм. *saiw- "душа" з рос. сила висловлювалася раніше.

Найвживанішими семантичними ознаками, покладеними в основу вмотивованості багатьох абстрактних понять у германських мовах, є, як показала Т. В. Топорова, [відокремлення] > значення "доля", "при­ймати рішення", "житло"; [виміри, упорядження] > значення "час", "думати", "доля"; [покладання] > значення "місце", "час", "доля", "роз­думувати"; [встановлення] значення "час", "суд", "розуміти".

Табуюванню піддаються насамперед такі поняття, як "поганий", "лівий", "хворий", позначення деяких фізіологічних процесів, назв тварин або рослин, що можуть принести нещастя, та інші явища й предмети.

Розглянемо деякі з найхарактерніших прикладів табуйованих по­нять у германських мовах.

Змія. Змія займала особливе місце в міфології, у ритуально-магічних уяв­леннях індоєвропейців, де вона з'являється у вигляді головної фігури нижнього царства - Змія, з яким ведуть постійну боротьбу божества або герої. Тому назва змії піддавалася табуюванню: змінювався фонетичний вигляд слова або відбувалася його заміна іншими назвами. Спільноін-доєвропейською назвою змії був, мабуть, корінь *angh-/egh-/ogh- (nop. дінд. ähi- "змій", лат. anguis "змія", рос. уж, прус, angis). У герм, мовах релікти цього іє. кореня зберігаються у назві їжака (є припущення, що їжак спочатку мислився як "пожиратель змій": н. Igel "їжак", двн. igil, да. її, igil, де. igil, дісл. igull; < герм. *ед-/ід- "їжак", "змія" // гр. echis "змія", echinos "їжак", вірм. iz "гадю­ка", лит. ezys "їжак", укр. їжак, псл. *ezb/jezb; < іє. *eghi- "змія, їжак".

Однак табуїстичні заміни іє. позначень змії зумовили появу у герм. мовах інших слів зі значенням "змія". До них відносилося слово *wurm-, що поєднувало значення "змія" й "черв'як":

a. worm "черв'як", да. wyrm "черв'як, змія", н. Wurm "черв'як", де. wurm, дісл. ormr "змій, черв'як", гот. waurms "черв'як, змія" < герм. *wurmi-/ wurmaz "змій, черв'як" ("той, що звивається") // гр. rhömos (< *Fromos) "земляний черв'як", лат. vermis "черв'як", дпрус. wormyan "червоний" (nop. укр. червоний), рос. вермье "черв'яки, сарана"; < іє. *uer- "крутити, вити, обертати" (> іє. *urmis/urmos "черв'як"). Розви­ток значення "кольору черв'яка > червоний" характерно й для герм, мов: двн. gi-uurmot "пофарбований у червоні кольори" (тобто у кольо­ри черв'яка); да. wurma "фарба, пурпур".

Крім того, у герм. мовах утворюються інші евфемістичні назви змії, пов'язані з поняттям "витися, ізвиватися".

н. Natter "вуж", двн. nät(a)ra "змія", де. nädra, да. nsed(d)re, дісл. пабг, гот. nadrs "змія"; < герм. *naeör-/naör- "змія" // лат. natrix "водяна змія", дірл. nathir "змія"; можл., < іє. *(s)ne-/ns- "сплітати, зв'язувати; витися" (> *ne-tr-/n9-tr- "той, що звивається, змія"). Герм. - італо-кельт. ізоглоса.

Від поняття "витися, звиватися" походить також двн., де. slango, н. Schlange "змія" (пор. укр. лука "вигин", лит. sliñkti "повзти"), a. snake "змія", да. snaca, дісл. snäkr, snökr "змія", н. Schnecke "равлик" - пор. двн. snahhan "повзти", дірл. snaighim "повзу", a. sneak "крастися". За подібною моделлю утворене укр. змія, псл. *zbrrtbja (< "повзуча по землі").

Крім повної заміни табуйованої назви іншим словом, розповсюдже­ним типом табу була своєрідна звукова "шифровка" позначення того або іншого табуйованого предмета. Такі звукові перекручування можна ви­явити у позначенні понять "бджола", "гнида", "воша", "блоха".

Бджола:

a. bee "бджола", да. bëo, bï, н. Biene "т. с. ", двн. bini, де. bina, bïa, норв. bia, шв., датськ. bi, дісл. by-(fluga) "бджола"; < герм. *bï-ni-/bij-ôn // дірл. bech "бджола", лит. bité "т. с. "; рос. пчела, укр. бджола, псл. *Ььсе1а; < іє. *bhei-/bhi- (з формативами n, k, t).

Наведені вище форми важко звести до одного архетипу. Коливання у звуковому оформленні назви бджоли в різних іє. мовах пояснюється дією табу. Цікавий фонетичний розвиток псл. *Ььсе1а у рос. й укр. мовах: у російській - регресивна асиміляція (b > р під впли­вом глухого с), в українській - прогресивна асиміляція (с > dz під впли­вом дзвінкого Ь). Замічено, що в псл. *Ььсе1а - ті самі складові частини, що й у тюрк. *ci-bin "муха". Не виключено, що, крім табуїстичих при­чин, на звукове оформлення слова впливало звуконаслідування.

Оскільки у стел, зафіксовані дві форми - Ььсеїа й Ььсеїа, які допус­кають відповідно іє. *bhei- і *bheu-, до перерахованих вище проблем додається ще одна: чи співвідноситься псл. назва бджоли з герм, й ін. формами (< *bhei-), чи воно стоїть в одному ряді з лат. fucus "бджола", да. bêaw "ґедзь", нн. bau "т. с", укр. бучати, стел, bucati "гудіти", укр. бик (< "стугонливий")? У світлі висловленої нами гіпотези про аномаль­ний аблаут еі-/еу- проблема могла б знайти про­сте й задовільне рішення: іє. корінь виступав у двох варіантах - bhei- і bheu-, а сам цей корінь може бути віднесений до серії коренів зі звуко-зображувальним значенням.

У деяких мовах відбувалася повна заміна давнього позначення но­вими назвами-найчастіше з внутрішньою формою "медова муха".

До табуйованих слів відносились також назви блохи (да. flüah, двн. flöh, дісл. flö; < герм. *flauh- "блоха" // лат. рйіех "блоха", укр. блоха), гниди (да. hnitu, двн. hniz, дісл. gnit; < герм. *hnit-), воші (да., двн., дісл. lus) та інших подібних комах.

До табуйованих понять у багатьох мовах відноситься понят­тя "труп". У герм, мовах воно позначається евфемізмом "тіло"; пор.: н. Leiche "труп", двн. lïh(h) "тіло", да. lie "тіло, труп", дісл. lik "тіло, труп", гот. leik "тіло"; < герм. *1іка- "тіло" (походження цього кореня розглянуто вище). Іє. позначення поняття "поганий" *dus- зберігається в герм, мовах у реліктових формах (як дієслівний префікс зі значенням "розривати, відокремлювати" - н. zer-, двн. zur-, да. tor-, гот. tuz-) і за­міняється новими словами: a. bad невідомого походження; н. schlecht (< герм. *slihtaz "гладкий, рівний"; в англійській мові слово того само­го кореня slight означає "незначний, легкий, тонкий, тендітний").

Ще одним яскравим прикладом дії табу у зміні лексичного складу мови є заміна позначення руки. Помічено, що іє. позначення ноги (іє. *ped-/pod-/ pod-) добре зберігається у більшості іє. мов (пор. гот. fötus, лат. pês, хет. pata), у той час як назву руки (гр. cheir, лат. manus, укр. рука, гот. handus) замінено майже у всіх групах іє. мов. Це поясню­ється особовою роллю руки у житті людини: у руках тримали зброю та інструменти, руками збирали, хапали, утримували предмети; різні частини руки правили за еталони виміру (пор. старовинні міри - a. ell "лікоть, міра довжини"). Звідси - "зашифровані" назви руки, покликані вберегти цей важливий орган тіла від псування: "та, що хапає" (гот. handus < іє. *kent- "хапати"), "та, що збирає" (гр. agostos < *agorstos), "та, що вимірює" (лат. manus < іє. *тб- "міряти"), "вигнута" (укр. рука, псл. *roka < іє. *urenk- "гнути"), "плоска, плеската" (двн. folma "до­лоня, рука" < іє. *plm- "торкатися"). Але слід зауважити, що далеко не всі лінгвісти вважають, що причиною заміни одних назв іншими є табу. Так, Я. де Фріс цілком обгрунтовано вважає, що в основі зміни назв руки особливу роль міг відігравати емоційно-експресивний чинник. Навпаки, О. М. Трубачов пояснює виникнення метафо­ричності споконвічною дією табу. Якщо врахувати, що вплив табу на розвиток лексичного складу мови найбільшою мірою проявляється на давніх етапах розвитку мови, а зміна й оновлення лексики будь-якої мови відбувається постійно, слід зробити висновок, що не табу, а емо­ційно-експресивний чинник є головною причиною зміни лексики, і це виявляється перш за все у метафоричності найменувань, які викорис­товуються у мові.

Семантичні процеси у лексиці германських мов

Під загальною назвою "семантичні процеси" у даному розділі по­єднуються різні види семантичних змін, а також інші процеси, пов'яза­ні із семантичним розвитком слова (набуття і втрата ним мотивованості, поляризації значень тощо).

Одна з найвідоміших класифікацій видів семантичних змін нале­жить Г. Паулю, який у 4 розділі своєї книги "Принципи історії мови" пропонує розрізняти спеціалізацію (тобто звуження) значення, розши­рення обсягу значення, метафору, метонімію й інші типи семантичних перетворень. Хоча ця класифікація має ряд недоліків (вона побудована на пересічних ознаках, так що в розвитку слова можуть одночасно спостерігатися й звуження, і погіршення зна­чення тощо), іншої — більш вдалої — класифікації дотепер не існує.

Зрозуміло, детальний розгляд різних типів метафори, метонімії, гіперболи, літоти в кожній з германських мов становить предмет курсу лексикології цих мов. Тому у даному розділі коротко розглянемо роз­виток деяких герм, слів, що представляють особливий інтерес для ілю­страції типів семантичних змін у германській лексиці.

Розширення значення.

Герм. *makö(ja)n- "робити" (> а. таке, да. тасіап, н. machen, двн. mahhön, де. makön) виникло на основі вужчого поняття "мастити" (пор. генетично близькі слова за межами герм, мов: укр. мазати, псл. *maza-ti, гр. mässein "місити"; < іє. *mag- "мастити, місити, надавати форму"). Зміна значення "мазати, місити" > "робити" є одним з розповсюджених способів утворення абстрактних понять на основі конкретних і деякою мірою повторює шлях семантичного розвитку інших слів зі значенням "робити". Так, іран. *саг- "робити" виникло з іє. *sker- "різати", рос. делать < іє. *dhe- "класти". Аналогічно розвивалося н. schaffen "тво­рити, створювати" (<„надавати форму" - nop. a. shape "надавати фор­му", дісл. skepja "робити, створювати", да. gesceap "створення"; < іє. *skab-/skap- "різати, скоблити").

На основі значення "рухати, штовхати" (пор. двн. scaltan "ру­хати, штовхати", де. skaldan т. с.) розвивається значення "керувати, розпоряджатися" (н. schalten). Нім. schildern "зображувати" утворене від н. Schild, двн. seilt "щит" й означало спочатку "прикрашати, роз­фарбовувати щит".

Ще одним розповсюдженим типом розширення значення є роз­виток слів зі значенням "товариш", "чоловік" на основі вихідних сем [той, хто робить спільні дії] (спільно їсть, спільно перебуває в одному приміщенні тощо). Так, з наведеним вище коренем *mak- у герм, мо­вах пов'язані да. ge-maecca "товариш, чоловік", дісл. такі "товариш" (< герм. *ga-makan- "ті, що підходять один одному"); н. Genosse "то­вариш", двн. ginözo "людина, що разом з іншою має вигоду, задово­лення" (< герм. *nautan- "їсти, вкушати, користуватися"; пор. н. Nutzen "користь"). Аналогічно розвивалися н. Geselle "товариш, підмайстер" (двн. gesellio "спільно живучий в одному приміщенні"; пор. двн. sal "будова, житло, будинок" > н. Saal "зал"), Gefährte "супутник, товариш" (< "спільно йде, спільно рухається"), гот. gahlaiba "товариш" (< "спів-хлібник").

Нім. bereit, етимологічно пов'язане з н. reiten "скакати верхи", спо­чатку означало "готовий до поїздки верхи", а потім стало означати "го­товий". Аналогічно розвивалося н. fertig "готовий", що походить від двн. vart "поїздка" (< "готовий до поїздки").

Читайте також:

1. Походження сполучників у германських мовах

Переглядів: 2556