• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Економічна сутність активів, їх класифікація.

Майно підприємства — це основні й оборотні засоби, що належать підприємству, розмір яких відображають у бухгалтерському балансі. Оскільки майно відображають в активі балансу, то прийнято майно називати активами

Активи (відповідно до П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності») - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Для того, щоб об’єкт назвати активом, його необхідно визнати таким.

Визнання активу - це процес оцінки та відображення господарського ресурсу у балансі.

Отже, господарський ресурс є активом лише за виконання таких умов:

- він повинен контролюватися підприємством у результаті минулих подій, тобто підприємства повинно мати змогу контролювати використання цього ресурсу, якщо навіть право власності на нього належать іншому підприємству, організації чи фізичній особі;

- якщо є ймовірність надходження майбутніх економічних вигод на підприємство, від використання ресурсу;

- його вартість можна достовірно виміряти.

Активи, як одні з основних об’єктів обліку мають певну класифікацію. Основною класифікаційною ознакою є класифікація за функціональною роллю у процесі відтворення (рис.2.1.). Але існують не менш важливі класифікації активів (рис.2.2.).

Засоби виробництва беруть безпосередню участь у створенні продукції, виконанні робіт та у наданні послуг.

Залежно від функцій, які виконують засоби виробництва, вони поділяються на засоби праці та предмети праці.

Засоби праці – це одна річ або комплекс речей, якими робітники володіють та за їх допомогою впливають на предмети праці. До засобів праці належать знаряддя, засоби праці, будівлі, споруди, машини, обладнання, транспортні засоби, інструменти за винятком малоцінних та швидкозношуваних предметів. У бухгалтерському обліку їх називають основними засобами.

Основні засоби (відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби») – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу,якщо він довший за рік).

Їх вартість відносять до собівартості продукції, робіт та послуг частинами протягом нормативного строку шляхом нарахування амортизації за встановленими нормами. Витрати виробництва та обігу відносяться на зменшення доходів одержаних підприємством за звітний період.

Щодо процесу виробництва основні засоби поділяють на дві групи: виробничі та невиробничі.

До виробничих основних засобів відносяться такі, які прямо чи опосередковано беруть участь у процесі виробництва (наприклад, машини та обладнання, виробничий і господарський інвентар), або які створюють необхідні матеріальні умови для здійснення виробництва (наприклад, споруди, будівлі, передавальні пристрої).

До групи невиробничих відносять основні засоби житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення, охорони здоров'я, фізичної культури, освіти, культури, мистецтва та інших галузей невиробничої сфери (будівлі клубів, будинки культури, гуртожитки, житлові будинки, меблі, обладнання і приладдя до нього тощо).

За майновою належністю основні засоби поділяються на власні та орендовані.

До власних основних засобів відносяться об'єкти основних засобів, придбані (створені) підприємством або прийняті ним безоплатно на умовах переходу права власності, тобто у повне володіння, використання та розпорядження.

Якщо об'єкт основних засобів взятий у тимчасове користування у іншого суб'єкта за договором оренди, він називається орендованим.

Засоби праці не змінюють своєї зовнішньої форми (будинки, споруди) на відміну від предметів праці, які в процесі їх використання видозміюються. Засоби праці використовуються багаторазово, у багатьох технологічних циклах, предмети праці беруть участь лише в одному технологічному процесі. Різниця між засобами та предметами праці при їх використанні з метою виготовлення продукту полягає ще і в тому, що предмети праці передають свою вартість на нові виготовленні продукти частинами, а предмети праці – відразу повністю.

Також до засобів праці відносять нематеріальні активи, навіть якщо вони не мають уречевленої форми існування. Під нематеріальними активами розуміють умовну вартість об’єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інші активи, які визначається об’єктом права власності конкретного підприємства.

Нематеріальні активи (відповідно до П(С)БО 8 «Нематеріальні активи») – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Основними характерними рисами нематеріальних активів є :

- відсутність матеріальної форми;

- використання протягом тривалого часу;

- здатність приносити користь підприємству;

- високий ступінь невизначеності розмірів можливого у майбутньому

прибутку від їх використання.

Нематеріальні активи, як і основні засоби, переносять свою початкову вартість на витрати виробництва протягом нормативного строку їх служби шляхом нарахування зносу за встановленими підприємством нормами.

До складу основних засобів відносять ще довгострокові фінансові інвестиції та інші необоротні активи.

Довгострокові фінансові інвестиції (відповідно до П(С)БО 2 «Баланс») – активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Інші необоротні активи - довгострокова дебіторська заборгованість юридичних і фізичних осіб, отри­мання якої очікується підприємством після 12 місяців з дати балансу та ін.

Предмети праці використовуються з метою виробництва суспільного продукту та його переміщення до користувача. До предметів праці відносять: сировину і матеріали, комплектуючі вироби, паливо, тару, запасні частини, будівельні матеріали, залишки незавершеного виробництва в цехах. Тобто це нематеріальні активи, з яких виготовляється продукція або які безпосередньо беруть участь у процесі її виготовлення. Матеріальні запаси повністю завершають свій оборот протягом одного виробничого циклу, і тому свою вартість одразу переносять на вироблену з них продукцію. Ця особливість вимагає з боку суб’єкта господарювання постійного оновлення й придбання матеріальних цінностей.

Напівфабрикати – це продукція, процес виготовлення якої повністю завершений на певній стадії виробництва, яка передається для подальшої обробки в інші цехи або на склад готової продукції для реалізації.

До засобів сфери обігу належать : грошові кошти, кошти в розрахунках,вилучені кошти, предмети обігу, засоби, що обслуговують сферу обігу.

Грошові кошти (відповідно до П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів») – це готівка, кошти на рахунках у банку та депозити до запитання.

Грошові кошти – це оборотні засоби, які обслуговують усі стадії процесу кругообігу і відновлюються після кожного циклу. Вони необхідні для придбання різних виробничих матеріалів, для оплати праці, і різноманітних господарських витрат, для платежів фінансовим органам, банку та іншим установам.

Кошти в розрахунках – заборгованість фізичних і юридичних осіб підприємству. За винятком так званих безнадійних боргів. Ці засоби перетворюються в грошові кошти у відповідності із заздалегідь встановленим графіком платежів.

Як правило, момент передачі готової продукції покупцеві не збігається з моментом отримання від нього грошових коштів. У зв’язку з цим частина засобів завжди знаходиться у розрахунках (з покупцем). Підприємству можуть бути винні гроші не лише інші підприємства та організації, а й особи, які отримали кошти на ті чи інші витрати, але ще не звітувались за них.

Підприємства, організації, особи, які повинні іншому підприємству, називають дебіторами, а заборгованість – дебіторською.

Грошові засоби підприємств та організацій зберігаються в банках на розрахункових рахунках або інших рахунках, у касі підприємства, організації.

Вилучені кошти – це умовний об’єкт бухгалтерського обліку, який визначає величину господарських засобів, вилучених з тих або інших причин із господарського обороту.

Предмети обігу – це готова продукція на складах, товари, відвантажені покупцеві.

Готова продукція – це така продукція, котра повністю пройшла всі передбачені технологією виробництва стадії та процеси, перевірена відповідно до технічних умов і стандартів та оприбуткована на склад або прийнята замовником.

Товари – це будь-які вироби, призначені не для власного споживання, а для продажу.

До засобів, що обслуговують обіг, належать складські приміщення, зважувальне господарство, холодильне устаткування тощо.

Засоби невиробничої сфери використовуються для обслуговування працівників підприємства та створення для них соціально-побутових умов.

Оборотні активи (відповідно до П(С)БО 2 «Баланс») – це грошові кошти, та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців з дати балансу.

Необоротні активи – (відповідно до ПСБО 2 «Баланс») всі активи, що не є оборотними.

Необоротні активи - це сукупність майнових цінностей підприємства,

що багаторазово використовуються в процесі господарської діяльності та підлягають частковій амортизації протягом кожного операційного циклу. До складу необоротних активів входять такі їх види: основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції, інші необоротні активи.

Реальні активи – це активи підприємства у матеріальній та нематеріальній формах. До складу матеріальних активів відносять основні засоби, незавершені капітальні вкладення, запаси готової продукції, товари та ін. Нематеріальні активи представлені такими складовими: права користування окремими природними ресурсами, права на промислові зразки та моделі, торгова марка, права на використання комп’ютерних програм тощо.

Фінансові активи включають грошові кошти в національній та іноземній валюті, дебіторська заборгованість, короткострокові та довгострокові фінансові вкладення.

Ліквідність активів підприємства — це ступінь можливості конвертування їх у грошову форму з метою своєчасного забезпечення платежів підприємства за поточними фінансовими зобов'язаннями.

До високоліквідних активів належать кошти та їх еквіваленти, зокрема грошові кошти в національній та іноземній валютах в банках і касі, цінні папери тощо.

До середньоліквідних активів належать поточні фінансові вкладення та дебіторська заборгованість,.

До низьколіквідних активів належать виробничі запаси, сирована, товари, готова продукція.

До неліквідних активів належать основні засоби, незавершене будівництво, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, витрати майбутніх періодів.

Поняття ліквідності активів широко використовують при оцінці фінансового стану підприємства та фінансовому аналізі. Форма балансу підприємств в Україні, де відображаються активи, побудована за ступенем зростання ліквідності.

Читайте також:

1. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
2. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
4. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
5. Банківський кредит та його класифікація.
6. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
7. Бізнес-план підприємства: сутність та складові
8. Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я.
9. Будівельні роботи, їх визначення і класифікація.
10. Бурові установки для буріння стволів, їх призначення і класифікація.
11. Бюджет як економічна і правова категорія
12. Бюджет як економічна категорія

Переглядів: 4421