• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТИПИ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ

ЛЕКЦІЯ 2

Питання й вправи

1. Назвіть чотири основні області застосування комп'ютерної графіки.

2. Які основні напрямки розвитку комп'ютерної графіки? Які завдання вони вирішують?

3. Де й коли вперше був використаний дисплей як пристрій виводу ЕОМ?

4. Ким і коли була розроблена перша інтерактивна програма для малювання?

5. Назвіть основних розроблювачів методів зафарбовування гладких поверхонь.

6. Хто є автором ряду алгоритмів побудови растрових образів різних геометричних об'єктів?

7. Назвіть авторів алгоритмів видалення невидимих ліній.

8. У чому складається основне розходження між дисплеями з довільним скануванням і растровим скануванням?

9. Чим відрізняється дисплей на запам'ятовувальній трубці від векторного дисплея з регенерацією зображення?

10. Які основні принципи роботи кольорової растрової електронно-променевої трубки?

11. Як працює пір'яний плотер?

12. Назвіть основні пристрої уведення, що використовуються в комп'ютерній графіці.

13. Які із пристроїв уведення дають можливість працювати в абсолютних координатах?

14. Охарактеризуйте області застосування скане

Розроблені й успішно застосовуються три основних принципи представлення графічних зображень – растрова,векторна та фрактальнаграфіка.В основі кожного способу лежать математичні моделі зображень.Для растрової графіки – це масив (матриця) чисел, що описують координати і колірні параметри кожної точк и малюнка, для векторної графіки – математичні формули, що описують геометричні фігури (об’єкти) зображення.

Фрактальна графіка оперує математичними формулами, які описують процес автоматичної генерації зображення за допомогою рівнянь.

Растрову графіку застосовують, в основному, при розробці електронних (мультимедійних) і поліграфічних видань. Для кодування малюнок розбивають на невеликі одноколірні частини. Усі кольори, використані в зображенні, нумерують і для кожної частини записують

номер її кольору. Запам'ятавши послідовність розташування частин і номер кольору частини, можна однозначно описати будь-який малюнок. Ілюстрації, виконані засобами растрової графіки, рідко створюють вручну за допомогою комп'ютерних програм. Частіше для цієї мети використовують ілюстрації, підготовлені художником на папері чи фотографії, які потім оцифровують на сканері

Тому більшість графічних редакторів, призначених для роботи з растровими ілюстраціями, орієнтовані не стільки на створення зображень, скільки на їхню обробку.

Програмні засоби для роботи з векторною графікою призначені для створення зображень і, в меншій мірі, для їх обробки. У векторному способі кодування геометричні фігури, криві і прямі лінії,

що складають малюнок, зберігаються в пам'яті комп'ютера у вигляді математичних формул і геометричних абстракцій, таких як: коло, квадрат, еліпс і подібні фігури. За допомогою математичних формул можна описати найрізноманітніші фігури. Саме векторна графіка використовується в системах автоматизованого проектування для виготовлення та редагування різноманітної технічної документації при виконанні проектно-конструкторських робіт (рис. 2.2). Векторна графіка широко використовується у рекламних агентствах, дизайнерських бюро, редакціях і видавництвах. Дизайнерські роботи, що базуються на застосуванні шрифтів і найпростіших геометричних елементів, легше вирішуються засобами векторної графіки. Програмні засоби для роботи з фрактальною графікою призначені для

автоматичної генерації зображень шляхом математичних розрахунків.

Створення фрактальної художньої композиції складається не з малювання чи оформлення, а з програмування. Фрактальну графіку рідко застосовують для створення друкованих чи електронних документів. Здатність фрактальної графіки моделювати образи живої природи обчислювальним шляхом часто використовують для автоматичної генерації незвичних ілюстрацій .У машинній графіці фрактали використовують при зображені дерев, кущів, моделюванні рельєфу місцевості чи поверхні моря і т.п. Фактично, знайдений

спосіб легкого представлення складних, з точки зору геометрії, об’єктів, образи яких дуже подібні на природні, тому що

фрактальними властивостями володіють багато об’єктів живої і неживої природи.

Растрова графіка

Принцип кодування графічної інформації в растровій графіці

використовувався людьми за багато століть до комп'ютерів, моніторів і сканерів.

Комп’ютерне растрове зображення представляється у вигляді прямокутної матриці, кожен осередок якої є кольоровою точкою. При оцифровуванні зображення поділяється на такі малі осередки, що око людини їх не бачить, сприймаючи все зображення як ціле. Сама

сітка отримала назву растрової карти, від англійського слова bitmap - бітова карта , а її одиничний елемент - піксель (від англійського PICtureELement – елемент малюнка). Піксельє найменшим елементом растрового зображення, що має адресу. Растрова карта являє собою

набір (масив) трійок чисел: два перші значення є координати пікселя на площині, третє – визначає його колір. За допомогою засобів растрової графіки можна відобразити і передати всю гаму нюансів і тонких ефектів, властивих реальному зображенню. Растрове зображення

ближче до фотографії, оскільки дозволяє більш точно відтворювати основні характеристики фотографії: освітленість, прозорість і глибину різкості. Часто растрові зображення отримують за допомогою сканування зображень, цифрової фотокамери чи шляхом “захоплення” кадру відео зйомки. Останнім часом, для введення растрових зображень у комп'ютер, знайшли широке застосування цифрові фото- і відеокамери. Але растрові зображення можна отримати і безпосередньо в програмах растрової графіки. Растрові зображення втрачають якість при масштабуванні. Зменшення растрового

зображення губить розбірливість дрібних деталей зображення, так як кілька сусідніх точок перетворюються в одну. Збільшення зображення призводить до збільшення точки зображення, а жодних додаткових деталей побачити не вдається.

Більше того, збільшення точок растра візуально спотворює ілюстрацію і робить її грубою, з'являється східчастий ефект. Такий ефект називається пікселізацією. Отже, при будь-яких трансформаціях (поворотах, масштабуванні, нахилах і ін.) у растровій графіці неможливо обійтися без спотворення (це продиктовано дискретною природою зображення). Тим не менше, растрові зображення широко використовуються в обчислювальній

техніці, оскільки мають незаперечні переваги — простота і, як наслідок, можливість технічної реалізації автоматизації процесу введення (оцифровки) образотворчої інформації. Існує розвинута система зовнішніх пристроїв для введення фотографій, слайдів, малюнків, акварелей і інших образотворчих оригіналів, які безупинно удосконалюються, надаючи можливість більш адекватного перетворення зображень на матеріальних носіях (папері, плівці і т.д.) у цифрову форму. Важливою перевагою піксельної графіки є можливість створювати та обробляти фотореалістичні зображення. Можна отримати мальовничі ефекти, наприклад, туман чи серпанок, відобразити найтонші нюанси кольору, створити

перспективну глибину і нерізкість, розмитість, акварельність і т.д. Тому, фотографії і малюнки, введені в комп'ютер, зберігаються саме у вигляді растрових зображень. Більшість

малюнків у всесвітній комп'ютерній мережі Інтернет є растровими файлами.

Читайте також:

1. Використання комп’ютерної техніки в аудиті.
2. Графіки виходу на роботу, їх характеристика
3. Графіки залежності шляхи від часу
4. Етап 3. Розробка комп’ютерної моделі.
5. За умови, що у витратах або в ринковому попиті не станеться жодних змін, графіки відображають ситуацію рівноваги конкурентного ринку в короткостроковому періоді.
6. Застосування стандартної комп’ютерної моделі «Джемпродж» для моделювання чисельності та складу населення.
7. Значення комп’ютерної техніки у галузі економіки та менеджменту
8. Математичні основи векторної графіки
9. Математичні основи векторної графіки
10. Мовні засоби машинної графіки
11. Недоліки тривимірної графіки
12. Ор­га­ні­за­ція комп’ютерної без­пе­ки та за­хис­ту ін­фор­ма­ції

Переглядів: 3608