БІОЛОГІЧНА ДІЯ МАГНІТНОГО ПОЛЯ

ДІЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ НА ЖИВІ ОРГАНІЗМИ

Існує певне порогове значення сили струму, нижче від якого струм не спричиняє подразнення. Це порогове значення різне для різних організмів та залежить від їхнього фізіологічного стану.

Можна вважати, що в людини струм з густиною 1,0...1,5 А/м² не зумовлює подразнення. Подразнення стає відчутним при густині струму 2,0...3,0 А/м². При густині струму понад 5 А/м²спостерігається ушкодження тканин та органів, що може призвести до смерті внаслідок подразнення нервів та нервових центрів, які керують процесами дихання.

Подразнення змінним струмом послаблюється зі збільшенням його частоти, а за частот понад 500 кГц майже зникає. Однак за великих напруг (~1000 В) високочастотний струм може спричинити сильні опіки шкіри.

Ураження струмом зумовлене двома причинами: а) дією струму на нервові центри, наслідком чого є зупинка дихання; б) фібриляцією шлуночків серця, яка виникає через проходження струму по серцевому м'язу. Внаслідок фібриляції волокна серцевого м'яза скорочуються асинхронно, серце перестає скорочуватись як єдине ціле, порушується його ритмічна діяльність.

Фібриляція може виникати також з інших причин, у цьому випадку використовують електричний струм певної сили та частоти для відновлення серцевої діяльності. Електричні дефібрилятори успішно використовують у клінічній практиці.

Магнітне поле як фізичний чинник навколишнього середовища діє на живі об'єкти як подразник, зумовлюючи різноманітні як прямі, так і опосередковані зміни в організмі на всіх рівнях його організації. Результати досліджень механізму біологічної дії магнітного поля (МП) свідчать, що його неможливо пояснити без глибокого вивчення біохімічних процесів.

Рівень біологічної організації живого об'єкта визначається типом розвитку, будовою і обміном речовин у ньому. Вочевидь, внаслідок взаємодії магнітних полів (сталих і змінних) зі структурами об'єкта в ньому відбуваються енергетичні зміни з подальшими біохімічними порушеннями, які формують реакцію організму на дію цього фізичного чинника.

Результати досліджень свідчать, що постійні, а також змінні магнітні поля (ЗМП) різної частоти незалежно від напруженості, інтенсивності та тривалості дії виявляють майже однакову дію на різні керуючі та регулюючі системи організму, і виникають як зворотні, так і незворотні порушення його функціонування

Дію електромагнітних полів міліметрового діапазону розглядають з позицій регулювання фізіологічної активності та мобілізації резервних можливостей організму, що й визначає характер використання цих полів у медицині. Комплексний підхід до вивчення дії МП грунтується на дослідженні фізіологічних характеристик систем в організмі, однією з яких є серцево- судинна.

Досліджувалася дія магнітного поля (ЗМП із напруженістю 12...20 кА/м та експозицією 20 хв) на загальний стан, артеріальний тиск, пульс, електрофізіологічні функції серця, центральну та периферичну гемодинаміку, клінічні та біохімічні показники крові. Зміна гемодинамічних показників була такою: систолічний тиск знизився на 10 мм рт.ст., пульс — на 25 уд. за хв., швидкість поширення пульсової хвилі зменшилася на 0,41..0,29 м/с, тобто таке магнітне поле не виявляло негативної дії на функції організму.

Дещо інші дані щодо впливу низькочастотних ЗМП на гемодинамічні показники отримані в результаті ехокардіографічних досліджень. Дія на серце змінним магнітним полем із частотою 10 Гц та індукцією 10 мТл зумовлює збільшення ударного об'єму крові (короткочасне), а з частотою 400 Гц і такою ж індукцією сприяє зменшенню серцевого викиду, зростанню периферичного опору, тобто виникненню реакції компенсації периферичних судин на зміну серцевого викиду. Поле з частотою 5 Гц та індукцією 10 мТл, спрямоване на ділянку голови, не спричиняло змін ударного викиду та периферичного опору.

Біологічна реакція на дію магнітних полів виявляється через зміну нейроендокринних та метаболічних співвідношень, тканинної гіпоксії, порушення функцій мембран.

Однак, беручи до уваги біологічну активність МП, слід аналізувати індивідуальні особливості організму людини та схильності фізіологічних функцій організму до розвитку декомпенсованих станів. Лікар має індивідуально підходити до кожного хворого, визначати чутливість його до дії МП та вибирати параметри поля для терапевтичної дії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПРОХОДЖЕННЯ ЗМІННОГО СТРУМУ ЧЕРЕЗ БІОЛОГІЧНІ ОБ'ЄКТИ	\|	БІОМАГНЕТИЗМ. МАГНІТНІ ПОЛЯ ОРГАНІВ І ТКАНИН

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.