Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Біологічна безпека харчової сировини і продуктів

Біологічна безпека складається з мікробіологічної, парази­тарної та власне біологічної (безпеки від уражень шкідниками — кліщами, комахами, гризунами тощо). Серед інших мікробіологічна небезпека найбільш поширена та загрозлива для безпечності харчових продуктів. Вона спричиняється продуктами життєдіяльності бактерій, грибів та вірусів.
Мікробіологічна небезпека є специфічною для багатьох видів сировини і харчових продуктів, але не для всіх. Продукція, що має природні або додані консерванти та низьку активність во­ди, стійка до мікробіологічних ушкоджень. Забруднення мікроорганізмами харчової продукції може мати різні наслідки. Частина з них (корисна мікрофлора) викликає спри­ятливі зміни. Вони були розглянуті в главі 6. Інша частина (шкідлива) спричиняє псування продукції, роблячи її непри­датною до використання або споживання. Але найбільшу загрозу являє собою патогенна мікрофлора, яка може стати дже­релом захворювань людини, іноді дуже важких, навіть з ле­тальним результатом.

Для характеристики мікробіологічної безпеки харчової продукції в нормативних документах харчового законодавства встановлюються гігієнічні нормативи, які характеризують за­гальне мікробіологічне зараження та наявність певних форм мікроорганізмів. У більшості видів сировини і харчових про­дуктів мікробіологічний контроль здійснюється за такими формами мікрофлори: патогенні, в тому числі сальмонели; умовно патогенні; плісняві гриби та дріжджі; індикаторні (те­стові, санітарно-показові) мікроорганізми.

До найбільш небезпечних відносяться окремі патогенні форми клострідій, бацил, бруцел, кампілобактерій, сальмонел, стафілококів, стрептококів, ешеріхій, вібріонів. До умовно-па­тогенних відносяться бактерії кишкових паличок, протея, сульфітредукуючих клострідій, деякі стафілококи. Особливу небезпеку для харчових продуктів створюють бактерії родів ВасШиз та Сіозгтісішт, які мають здатність швидко утворюва­ти спори. Спори дуже стійкі до екстремальних температур, низької вологості та водної активності, до консервуючих та дезінфекційних факторів. Вони можуть зберігати свою життєздатність протягом тривалого часу (навіть десятків років), а за сприятливих умов проростають і утворюють нор­мальні вегетативні форми.

Мікробіологічний контроль за наявністю та вмістом пато­генної мікрофлори достатньо складний і тривалий, тому він виконується тільки в певних випадках. Звичайний мікробіологічний контроль на харчових виробництвах прово­диться на наявність і вміст індикаторних (тестових) форм. Найбільше з цією метою контролюють дві індикаторні форми — бактерії групи кишкових паличок (коліформні) та ешеріхіа колі. Вони легко виявляються при аналізі та добре відрізня­ються від інших форм. Самі вони не являють собою безпосе­редньої небезпеки, але вони завжди присутні при наявності патогенів і в такій самій кількості. Вони ростуть і гинуть за тих самих умов, як і патогени у тому самому продукті, і тому відсутні при відсутності патогенних форм.

Мікробіологічні тести на наявність цих індикаторних форм проводять з метою перевірки патогенного забруднення вихідної сировини, дотримання технологічних режимів її об­робки та можливості післяобробного забруднення готової про­дукції.

Більшість видів дріжджів та пліснявих грибів призводять до псування харчової продукції та непридатності її до викори­стання через процеси бродіння та пліснявіння, які були розг­лянуті раніше. Проте деякі мікроскорпічні гриби мають здатність продукувати отруйні речовини (мікотоксини) з надзвичайно вираженою токсичністю. Вони розглядаються в наступному пункті цієї глави (3. Хімічна безпека харчових продуктів).

Віруси, що знаходяться в харчовій сировині і продуктах, можуть бути джерелом захворювань людини. Але вони мо­жуть розмножуватися тільки в живих клітинах, тому харчова сировина і продукти слугують лише переносниками тих вірусів, якими їх забруднюють хворі люди або тварини. Таким шляхом можуть передаватися віруси гепатиту, ротавірус та вірус Норволка.

На ріст та життєдіяльність мікрофлори харчової продукції впливають багато чинників, як внутрішніх — пов'язаних з ха­рактеристиками самої продукції, так і зовнішніх — факторів навколишнього середовища. З найбільш впливових внутрішніх чинників треба зазначити такі, як активність води, рН середовища, хімічний склад продукції, наявність в ній при­родних та доданих антимікробних речовин, наявність конку­руючої мікрофлори. З групи зовнішніх чинників вирішальни­ми для розвитку мікрофлори є температура, відносна во­логість та газовий склад. Вплив цих та інших чинників на мікробіальне забруднення харчової сировини і продуктів є предметом навчальної дисципліни " Технічна мікробіологія". Паразитарна безпека харчової продукції характери­зується відсутністю або видовим складом та кількістю наявних паразитів і найпростіших. Показники паразитарної безпеки, встановлюються в першу чергу для живої сировини (риба, мо­люски, ракоподібні), м'яса і м'ясопродуктів, свіжих та заморо­жених плодів, ягід, овочів, зелених культур. Деякі з гельмінтів та кишкових найпростіших, що паразитують у живих тварин, можуть розвиватися в організмі людини і викликати важкі за­хворювання. До найбільш поширених небезпечних для людини паразитів відносяться трихінели, ехінококи, цисти і цистицер-ки, токоплазмоди, саркоцисти, нематоди, трематоди і цестоди.

З метою забезпечення паразитарної безпеки харчової про­дукції на підприємствах, що переробляють м'ясну, рибну та іншу водну сировину, встановлюється необхідний контроль. Сировина, що уражена паразитами в межах допустимих рівнів, може використовуватись за вказівками органів санітар­ного нагляду з певними обмеженнями. У випадках зараження особливо небезпечними паразитами або понад допустимі рівні використання сировини забороняється. Така сировина підля­гає знищенню.

Безпека від уражень шкідниками характеризується відсутністю або рівнем зараження харчової продукції комахо-видними та мишовидними шкідниками. Заражена продукція швидко псується, суттєво знижує свої технологічні та спо­живчі властивості. Крім того, вона може бути джерелом дея­ких захворювань, що переносяться шкідниками, особливо ми­шовидними.

Для підвищення безпеки харчової продукції необхідно су­воро дотримуватися вимог санітарного режиму (миття, приби­рання, чищення приміщень, тари, обладнання) та систематич­но проводити профілактичну санітарну обробку (дезінсекцію та дератизацію). Треба зазначити, що проведення таких обро­бок є досить проблематичним, оскільки використання ефек­тивних отрутохімікатів небезпечно із-за можливості токсич­ного забруднення продукції. Тому переважно такі обробки проводяться епізодично, під час ремонтів, у міжсезоння.

 


Читайте також:

  1. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
  2. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
  3. Алкоголізм і безпека праці.
  4. Аналіз процесу і продуктів діяльності.
  5. Аналітичний огляд використання вторинної сировини і відходів
  6. Баланс основних продуктів харчування в Україні, тис. т
  7. Безпека
  8. Безпека в SNMPv3
  9. Безпека в туристичних походах
  10. Безпека в умовах кримінальної злочинності
  11. Безпека виконання робіт.
  12. Безпека виробничого устаткування.




Переглядів: 1523

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні положення та загальні принципи безпеки харчових продуктів | Природні хімічні небезпечні чинники харчових продуктів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.