Аналіз процесу і продуктів діяльності.

Володіння цим методом дозволяє досліднику отримувати психологічну інформацію про досліджуваних, керуючись вмілим аналізом їх звичайної роботи, спеціальним підбором завдань. Наприклад, аналізуючи твір, написаний учнем, вчитель може з певною вірогідністю зробити висновок про його літературні здібності, рвні розвитку, словарному запасі, образному мисленні та ін. Аналіз результатів контрольної роботи з математики, малюнків, креслень, поробок може скласти враження про індивідуально-психологічні особливості та здібності, про рівень мислення, знання, вміння та навички учня. При постійному використанні цього методу вчитель може отримати як якісні, так і кількісні, як змістовні, так і формальні характеристики трудових вмінь, творчих здібностей та ін. у конкретного учня в різні періоди та на протязі всіх років навчання. Дуже велику інформацію для аналізу дають чернетки учня. Співставлення чернеток з остаточним результатом діяльності може не лише вказати на рівень, але й дати уявлення про сам процес, засоби та прийоми досягнення певного результату.

7.Конкретні методики психологічних досліджень.

Методика виступає конкретним варіантом методу психологічного дослідження. На основі методу тестування розроблено безліч різних методик. У психологічній науці виділяють чотири етапи психологічного дослідження за допомогою конкретних методик:

1. Підготовчий етап – на ньому ставиться мета дослідження, обирається об’єкт дослідження, розробляється план, відбираються методи і методики дослідження.

2. Власне дослідження – на цьому етапі дослідник на практиці застосовує конкретні методи дослідження.

3. Етап обробки результатів дослідження за допомогою якісного і кількісного аналізу.

4. Інтерпретаційний – передбачає формування загальних висновків.

Тема: Виникнення і розвиток психіки у тварин і людської свідомості

1. Розвиток форм відображення. Виникнення психіки як результат еволюції матерії.

2. Три стадії розвитку психіки у тварин.

3. Спілкування і «мова» тварин. Залежність психіки від середовища та будови органів.

4. Історичний розвиток людської свідомості.

5. Суттєві відмінності психіки людини і тварин.

1.Розвиток форм відображення. Виникнення психіки як результат еволюції матерії.

Розвиток - це рух від простих форм і структур до більш складних. Розвиток життя передбачає рух від елементарних простих форм життя до більш складних. Загальною властивістю всієї матерії є її здатність до руху, тобто нерухомої матерії, яка знаходиться в стані абсолютного спокою, взагалі не існує. Матерія постійно змінюється, розвивається, тобто рухається. Властивістю і живої, і неживої матерії є її здатність до відображення – здатність реагувати на впливи оточуючого середовища, при чому форми відображення залежать від характеру впливу і від форми організації матерії.

У неживій природі відображення виявляються у вигляді такої взаємодії тіл та речовин:

1. Механічна взаємодія (хвилі моря і скелі).

2. Фізична взаємодія (сонячний промінь і поверхня води – відбивання).

3. Хімічна взаємодія (виникнення озону після грози).

Для всієї неживої матерії характерною є пасивність об’єкта щодо зовнішнього впливу. У живій органічній матерії перша виникає біологічна форма відображення у вигляді подразливості. Для всіх живих істот спільною є їх здатність активно, тобто вибірково ставитись до впливів зовнішнього середовища, що свідчить про саморегулювання цих організмів.

Подразливість – це здатність живої істоти реагувати на біологічно значущі для неї впливи зовнішнього середовища. Такі біологічно значущі зовнішні впливи, які дозволяють організму підтримувати своє життєдіяльність та забезпечувати обмін речовин між собою та зовнішнім середовищем називають біотичними.

Тропізми – здатність реагувати на біотичні подразники своєрідними рухами. Виділяють такі види тропізмів (або таксисів):

1. фототропізм – реагування рухами на світло;

2. термотропізм – реагування рухами тепло;

3. хемотропізм – здатність обирати певне фізико-хімічне середовище;

4. топотропізм – здатність реагувати рухами на механічні подразники.

Вчені вважають, що тропізмами вичерпується біологічна форма відображення (подразливість) у рослин.

Подразливість виступає основою для виникнення більш складної форми відображення, яка називається психічним відображенням.

Елементарною формою психічного відображення є чутливість, тобто здатність відчувати. Чутливість – це здатність живої істоти реагувати не лише на біологічно значущі (біотичні) подразники, а насамперед, на ті подразники, які безпосереднього біологічного означення для цієї істоти не мають, проте сигналізують про біотичні подразники. Такі подразники, які виконують сигнальну функцію, називають абіотичними. Отже, психіка живих істот виконує сигнальну функцію у пристосуванні цієї істоти до навколишнього середовища.

Психічне відображення у живих істот постійно розвивалось і ускладнювалось під впливом ускладнення способів життя цих істот та розвитку їх нервової системи, органів чуття та органів руху.

Розвиток психіки розвивається у тісній єдності зі спеціалізацією органів чуття (зорового, смакового, слухового, нюхового) та органів руху (ніг, крил, лап). А також поступовою централізацією нервової системи, її розвиток від сітчастої нервової системи до гангліозної і від неї до трубчастої.

У хребетних тварин постійно підвищується роль головного мозку та його вищого відділу – кори великих півкуль.

Отже, весь тривалий розвиток психіки можна поділити на два якісно відмінних періоди:

1. Розвиток психіки тварин, який підлягає законам спадковості, мінливості та природного добору.

2. Розвиток людської психіки та свідомості який підлягає дії суспільно-історичних закономірностей.

2.Три стадії розвитку психіки у тварин.

Стадії розвитку психіки тварин у філогенезі (за А.П. Леонтьєвим)

Стадії розвитку психіки	Тип нервової системи	Типи поведінки
1. Сенсорна– це стадія елементарного відчуття. Це означає, що на даній стадії тварина здатна до відображення окремих властивостей предметів оточуючого світу.	Сітчаста та вузлова або гангліозна нервом системи (безхребетні тварини)	Інстинктивна форма поведінки. Інстинкти – це ланцюжок безумовних рефлексів, вроджені видові форми реагування представників даного виду на певні постійні впливи постійних подразників.
2. Перцептивна стадія – це стадія предметного сприймання. На цій стадії тварини здатні не лише до відчуттів, але й до сприймань, тобто здатні відображати всі властивості певного предмета у цілісному образі. На цій стадії формуються уявлення, розвивається пам'ять.	Цереброспинальна або трубчаста нервова система (хребетні тварини)	Індивідуально набуті форми поведінки, які тварина засвоює в процесі повторень – навички. Фізіологічною основою навичок виступають тимчасові нервові зв’язки, які закріплюються в процесі повторень і приводять до формування умовних рефлексів.
3. Інтелектуальна стадія – стадія конкретного мислення. Це означає, що даній стадії тварина здатна не лише до відчуттів і сприймань, тобто до відображення властивостей предметів оточуючого світу, але й до відображення зв’язків і відношень між цими предметами, тобто до конкретного мислення. Розвивається далі уявлення та вдосконалюється пам'ять.	Цереброспинальна нервова система з переважанням головного мозку.	Інтелектуальна поведінка передбачає здатність розв’язувати двофазні завдання: І фаза – підготовча, коли тварина реагує на предмет, який є об’єктом її поведінки, не на кінцеву мету, на засіб досягнення цієї мети. На ІІ фазі тварина реагує на предмет, який виступає безпосереднім об’єктом її поведінки.

3.Спілкування і «мова» тварин. Залежність психіки від середовища та будови органів

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Практична психологія	\|	Спілкування і «мова» тварин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.