Відтворювальні пропорції

Вивчення цього питання дасть змогу засвоїти показники відтворювальних, галузевих, реґіональних, соціальних та внішньоторговельних пропорцій промисловості.

У структурній характеристиці промисловості особлива роль належить пропорціям відтворення. Ці пропорції відображають можливості зростання промислового виробництва та його ефективності. Відтворювальні пропорції характеризують співвідношення: між виробництвом засобів виробництва (група галузей «А») та виробництвом предметів споживання (група галузей «Б»), між заміщенням використаних засобів виробництва та новоствореною вартістю, між споживанням та нагромадженням, між виробничими галузями та інфраструктурою.

До основних вартісних пропорцій, що характеризують розвиток промисловості на всіх стадіях процесу відтворення, належать співвідношення: між заміщенням використаних засобів виробництва (фондом заміщення) та новоствореною вартістю (чистою продукцією), між нагромадженням (фондом нагромадження) та споживанням (фондом споживання).

Перша пропорція (між заміщенням використаних засобів виробництва та новоствореною вартістю) характеризує співвідношення вартості зношених засобів праці (амортизація) і вартості спожитих у виробництві предметів праці (проміжний продукт), що в сукупності становить фонд заміщення, та величини новоствореної вартості (чистої продукції) за рік. Друга пропорція (між нагромадженням та споживанням) виражає співвідношення частин чистої продукції, які спрямовуються на виробниче нагромадження та створення резервних фондів (у сумі вони становлять фонд нагромадження) і вартості матеріальних благ, що використовуються для особистого споживання працівниками (в сумі вони становлять фонд споживання).

Співвідношення між споживанням та нагромадженням залежить від багатьох факторів, серед яких головними є: величина доходів та податків; вартість чинників виробництва — матеріальних ресурсів, робочої сили, капіталу (рівня відсоткової ставки); обсяг нематеріальних активів (інформації, технології і т. ін.); співвідношення між попитом і пропозицією; стабільність грошового обігу; стабільність політичної ситуації та законодавства; стан навколишнього природного середовища тощо.

Для економіки України за часів СРСР була характерна вельми висока норма нагромадження, приблизно 25 % національного доходу. У 1990 році ця норма сягнула 26,2 % валового внутрішнього продукту. В 1995 році вона майже не змінилася і дорівнювала 26,5 %. Але стабілізація пропорції нагромадження в Україні супроводжувалася різким падінням абсолютних обсягів капітальних вкладень в економіку. За період 1990—1995 років капіталовкладення в економіку України усіх форм власності зменшилися (у порівнянних цінах) з 53,5 млрд грн до 14,1 млрд грн, або до 26,4 % рівня 1990 року. При цьому найбільший спад інвестицій відбувався у промисловості, а саме в галузях, які визначають динаміку та напрямки структурної перебудови економіки.

У промислово розвинутих країнах склалися різноманітні пропорції між нагромадженням і споживанням. У більшості з цих країн вони коливаються в межах 18—20 % національного доходу. Проте, в Японії в окремі роки норма нагромадження становила понад 30 %.

До відтворювальних пропорцій, що обумовлюють темпи структурних зрушень у промисловості, належить також пропорція між галузями, які виготовляють продукцію в матеріальній формі, та інфраструктурою (галузями, які забезпечують функціонування цих галузей). Інфраструктура поділяється на дві групи: виробничу та невиробничу. До першої входять галузі, що безпосередньо обслуговують матеріальне виробництво: зв’язок, залізничний та автомобільний транспорт, шляхове господарство, енерго-, водо- та газопостачання, природоохоронні споруди і т. ін. До другої групи входять галузі, опосередковано пов’язані з виробництвом: загальна та професійна освіта, охорона здоров’я тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття структури промисловості	\|	Соціальна структура

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.