Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Піднесення Київської держави за Ярослава Мудрого

Усе населення країни було зобов'язано платити податок на користь церкви - «десятину».

Після смерті Володимира його старший син Святополк, який князював у Вишгороді, користуючись відсутністю в Києві інших братів, захопив великий київський стіл.

Він почав жорстоку боротьбу проти братів, наміряючись знищити всіх можливих конкурентів у боротьбі за владу.

Після чотирирічної боротьби за великокнязівський престол загинули сини Володимира Борис, Гліб, Святополк, Свято­слав.

У 1019 р. Києвом заволодів Ярослав. Однак влада його

над руськими землями була не повною, оскільки вже в 1024 р. він поніс поразку в битві під містом

Лиственом від свого брата, чернігівського князя Мстислава.

Після цього Русь була розділена між двома князями по Дніпру - Правобережжя з центром у Києві управлялося Ярославом, а Лівобережжя з центром у Чернігові — Мсти­славом.

Брати спільно вирішували основні державні пи­тання, що торкалися всієї Русі, спільно здійснювали вій­ськові походи. Тільки після смерті Мстислава в 1036 р.

Ярослав зміг об'єднати у своїх руках обидва князівства.

При Ярославі (1019-1054 р.) Київська Русь досягла свого найбільшого розквіту. Значну увагу Ярослав приділяв охороні кордонів держави.

Ще в 1030-1031 р. він у союзі з Мстиславом відвоював Червенські землі, забезпечив безпеку південних рубежів Русі, звівши з боку степу укріплену оборонну лінію - багатосоткілометрові вали з укріпленими фортецями.

У1036 р. Ярослав здобув вирішальну перемогу над печенігами, після чого останні змушені були відкочувати за Дунай. їхнє місце в степу зайняли менш войовничі торки.

На честь пере­моги над печенігами був побудований собор святої Софії - перлина давньоруської архітектури.

В зовнішньополітичній діяльності Ярослав продовжив лінію Володимира Святославича на зміцнення міжнародного стано­вища Русі, насамперед - у християнській Європі.

Важливе місце при цьому приділялося так званій «сімейній дипломатії», тобто укладенню вигідних союзів і угод шляхом династич­них шлюбів.

Сам Ярослав був одружений на доньці шведського короля Інгігерді, його сини Всеволод - на доньці візантійського імператора Костянтина IX Мономаха, Ізяслав - на сестрі поль­ського князя Казимира, Святослав — на онучці німецького імпе­ратора Генріха II. Три доньки Ярослава стали дружинами євро­пейських королів: Анна - французького Генріха І, Анастасія -угорського Андрія, а Єлизавета - норвезького Гаральда Смі­ливого. Така масштабність династичних союзів зробила Яро­слава впливовим європейським політиком.

У період князювання Ярослава активізувалися процеси перетворення ранньофеодальної держави у феодальну.

Подаль­ший розвиток одержала постійна структура місцевого управління у вигляді намісництва. З ім'ям Ярослава пов'язане створення першого писаного зводу законів Київської Русі «Руської правди», який регламентував внутрішньодержавні феодальні відносини.

Продовжуючи лінію Володимира на активну» християни-зацію Русі, Ярослав не тільки зводив численні монастирі і храми, але і вперше вивів російську православну церкву з-під впливу Візантії. У

1051 р. князь самостійно призначив її главою митрополита Іларіона без повідомлення про це констан­тинопольського патріарха.


Читайте також:

  1. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
  2. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
  3. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  4. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  5. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  6. Антиінфляційна політика держави
  7. Антимонопольна діяльність держави
  8. Антимонопольна діяльність держави.
  9. Антимонопольна політика держави.
  10. Античні міста-держави на півдні України, їх культурні традиції.
  11. Античні міста-держави Північного Причорномор'я
  12. Античні міста-держави Північного Причорномор'я




Переглядів: 826

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.