Аналізатори людини та їхні властивості.

Тема: ФІЗІОЛОГІЧНІ, ПСИХОЛОГІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ.

ЛЕКЦІЯ № 2

Кафедра біологічних основ фізичної культури

Принцип ліквідації негативних наслідків життєдіяльності.

При розгляді вищеназваних принципів були зазначені випадки, при яких життєдіяльність окремих груп людей і населення Землі в цілому супроводжується надзвичайними ситуаціями техногенного, екологічного, промислового, стихійного та воєнного характеру. Отже, кожна держава повинна мати професійно придатні структури для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Законодавство України щодо безпеки життєдіяльності включає закони: про охорону здоров'я, про охорону праці, про дорожній рух, про цивільну оборону, про охорону навколишнього середовища, про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, про зону надзвичайної екологічної ситуації, про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку. Безпека життєдіяльності регулюється нормативними актами різної юридичної сили - Конституцією, законами, урядовими підзаконними актами, відомчими нормативними актами та нормативними актами місцевих органів влади.

з дисципліни “Основи безпеки життєдіяльності”

для студентів І курсу факультету фізичного виховання

Львів-2006
План

1. Аналізатори людини та їхні властивості.

2. Психологічні особливості людини.

3. Соціалізація особистості.

4. Раціональне та здорове харчування.

5. Фізичне та розумове навантаження.

З позицій безпеки життєдіяльності під психофізіологічною надійністю розуміють здатність людини у безперервному потоці зовнішніх подразників вирізнити небезпеку для організму, ідентифікувати її та правильно зреагувати на неї, уникнувши шкоди для здоров'я.

Різноманітність подразників навколишнього світу людина сприймає за допомогою різних аналізаторів, кожний з яких реагує на певний вид подразнень.Аналізатори - це сукупність взаємодіючих утворень периферичної і центральної нервових систем, які сприймають та аналізують інформацію про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму. У сучасній фізіології людини розрізняють вісім аналізаторів: зоровий, слуховий, смаковий, нюховий, шкірний, руховий, вестибулярний та вісцеральний. Безпека кожної людини визначається здатністю цих аналізаторів швидко й адекватно реагувати на зовнішні подразники і виявляти серед них небезпечні. Не розглядаючи особливості кожного з названих аналізаторів, зупинимося на їхніх спільних властивостях, найважливіших для забезпечення безпеки людини.

• Усі аналізатори мають надзвичайно високу чутливість, а тому здатні пристосовувати рівень своєї порогової чутливості до інтенсивності дії подразників, а саме: при високих інтенсивностях дії подразників чутливість знижується, а при низьких - підвищується. Очевидно,що зниження чутливості аналізаторів є небезпечним для людини, а звикання до умов виробничого середовища нерідко призводить до нещасних випадків.

• Здатність аналізаторів до тренування дає змогу підвищити їхню чутливість, що, звичайно, є позитивним явищем у забезпеченні безпеки людини.

• Аналізатори можуть зберігати відчуття впродовж певного часу після припинення дії подразника. Ця властивість з огляду на безпеку життєдіяльності є неоднозначною, оскільки, з одного боку, збереження відчуття сприяє розпізнаванню подразника, особливо, коли його дія є миттєвою, а з іншого - накладання збереженого і нового відчуття може спричинити їхнє спотворення, а відтак призвести до неправильного реагування.

• За умови нормального функціонування всі аналізатори перебувають у постійній взаємодії, що, без сумніву, сприяє більш швидкому та точному розпізнаванню зовнішніх подразників.

Зворотні дії людини на будь-які подразнення, що сприймаються її органами чуття, називають сенсомоторними реакг^іями, які можуть бути простими або складними. Проста сенсомоторна реакг^ія характеризується швидкою відповіддю заздалегідь відомим простим рухом на раптовий сигнал, який також є наперед відомим. При складній сенсомоторній реакції дається відповідь на декілька заздалегідь відомих сигналів, для кожного з яких вона реалізується певним наперед відомим рухом. Будь-яка сенсомоторна реакція має латентний і моторний періоди. Для безпеки людини важливим є латентний період, який визначається часом від появи сигналу до початку руху. Латентний період простої реакції в середньому становить на світло 0,20 с, на звук - 0,14 с. Моторному періоду відповідає час виконання руху. Час складної сенсомоторної реакції значно перевищує час простої реакції і залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх чинників.

За наявності спільних властивостей аналізатори у кожної людини мають свої особливості, про які треба пам'ятати. Стан аналізаторів оцінюють за допомогою відповідних медико-дігностичних методик на сучасній високоточній апаратурі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Психологічні особливості людини.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.