Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Якою була військова організація війська Запорозького?

Запорозьке військо формувалося за принципами добровільності, але відбір бажаючих був суворий. Основу війська становила піхота, менш чисельною була кіннота. Запорожці діяли найпередовішими на той час методами ведення військових операцій, використовували військову розвідку. Запорозьку піхоту у поході супроводжував табір з возів. Козаки виявляли майстерність у штурмі і облозі фортець, мали саперів, добре володіли вогнепальною зброєю. У козацькому війську під час походу панувала сурова дисципліна. У козаків був добре розвинутий флот, який складався з невеликих суден-чайок (завдовжки 20 метрів, завширшки 3–4 метри, вміщали 50–70 козаків).

Організаційна структура війська Запорозького була наступною:

 

 

 

 


Кошовий отаман – очолював цивільну, військову та духовну владу на Січі. Його Влада була необмеженою, він підпорядковувався лише Раді, яка його обирала. Кошовий отаман затверджував судові вироки, від імені Січі вступав у дипломатичні стосунки з іноземними державами, затверджував обраних або призначених козаків на посади, здійснював розподіл земель (паланок) між куренями, вирішував питання прийому козаків до війська. Символом влади була булава.

Військовий суддя – чинив суд на Січі. За відсутності кошового отамана виконував його обов’язки, тобто був наказним кошовим отаманом. За допомогою військового скарбничого виконував обов’язки казначея. Символами влади були січова печатка та тростина.

Військовий писар – очолював Січову канцелярію. Був начальником для всієї військової старшини, що займала посади писарів у паланках та похідних командах. Від імені кошового отамана та товариства складав і підписував документи. Символами влади був каламар (чорнильниця) в давній срібній оправі.

Військовий осавул – відповідав за організацію і ведення прикордонної служби, охорону зимівників та шляхів. Вів слідство та виконував судові вироки. Підтримував дисципліну та порядок у війську. Займався розподілом платні та провіанту. Його помічником був довбиш, який ударами в литаври збирав козаків на Раду. Символом влади була тростина.

Військовий обозний – очолював артилерійську та фортифікаційну справу на Січі. Під час походу керував побудовою таборів з возів, а також штурмом укріплень ворога. Займався обліком та комплектуванням війська. Помічником був пушкар.

Військовий тлумач (драгоман) – перекладач документів та переговорів з іноземцями. Очолював розвідку та контррозвідку Січі.

Військові шафари перевозів – збирачі податків на перевозах.

Військовий кантаржій – зберігач ваги і міри на Січі. Слідкував за зборами здобутків для січової скарбниці, а також дотриманням правил торгівлі.

 

Деякі собливості домашнього життя запорозьких

козаків.

Козаки жили в Січі, зимівниках і бурдюгах. У Січі жили нежонаті козаки. Такий звичай запорозьких козаків перш за все пояснюється їх військовим становищем.

Звичайне щоденне життя козаків у Січі складалось таким чином. Зранку піднімались до сходу сонця, умивались холодною річковою водою, молились Богу, а через деякий час сідали за стіл до гарячого сніданку. Час від сніданку до обіду козаки проводили по-різному: хто оглядав зброю, хто вправлявся стрільбою, хто об’їжджав коня та ін. Рівно о 12-й годині курінний кухар ударом у котел повідомляв про обід. До столу переважно подавались: соломаха (житнє борошно, густо зварене з водою); тетеря (житнє борошно, не дуже густо зварене на квасі); щерба (те ж рідко зварене борошно на юшці з риби). Якщо козаки бажали поїсти, крім звичайних харчів, ще м’ясо, рибу, вареники тощо, то вони збирали гроші, купували продукти, які передавали курінному кухарю. Опріч цього, до столу подавались різні напої: мед, горілка, пиво, наливки.

Час від обіду до вечері проводився в тих же заняттях. Після вечері молились Богу і лягали спати, взимку в куренях, а влітку і в куренях, і на відкритому повітрі.

У дні великих свят (Різдва Христового, Великодня) запорозькі козаки протягом усього тижня поздоровляли зі святом кошового, суддю, писаря, приносили їм подарунки, частувались у них різними напоями і в цей же час стріляли з гармат. У звичайні святкові дні козаки нерідко розважали себе кулачними боями. Великі веселощі були у козаків після повернення з військових походів.

Зовсім по-іншому складалось життя козаків, які проживали в степу по зимівниках (садиба, яка переважно будувалась трьома-чотирма господарями, в ній було три хати, стайня, загорожа та ін.). Вони розташовувались в основному по берегах рік, по островах. В зимівниках жили сімейні козаки або люди, які залишили свою січову службу. На війну вони призивались у виняткових випадках (особливим пострілом з гармати в Січі або через гінців від кошового отамана).

Ще простішим було життя козаків по бурдюгах. Бурдюгами в запорозьких козаків називались одиночні, без додаткових прибудов, землянки. В них жили зовсім одинокі козакі, які усамітнювались від Січі або від тяжкого сімейного хуторянського життя. Це були переважно козаки, які приходили до своєї природної старості.

 


Читайте також:

  1. II. Організація і проведення спортивних походів
  2. II. Організація перевезень
  3. II. Організація перевезень
  4. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
  5. Адміністративно-територіальна організація
  6. Б. Батурін був зруйнований російськими військами.
  7. Б. Батурін був зруйнований російськими військами.
  8. Більшовицькі війська вступають в Одесу. Лютий 1920 р.
  9. Більшовицькі війська вступають в Одесу. Лютий 1920 р.
  10. Бюджетний устрій в зарубіжних країнах. Організація бюджетного процесу
  11. Вентиляція. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну
  12. Взаємодія органів публічної влади з трудовими колективами, підприємствами, установами, організаціями




Переглядів: 4105

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
І фактор | Козацько-селянські повстання проти шляхетської Польщі в кінці ХУ1 – першій половині ХУ11 ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.033 сек.