Йоганн Песталоцці (1746-1827).

Жан-Жак Руссо (1712-1778).

Ж.-Ж.Руссо відстоював таку систему освіти, яка би відповідала потребам і інтересам дитини, що розвивається.

В основі дидактики Ж.-Ж.Руссо лежать такі основні принципи: самодіяльність, свідомість у навчанні, наочність, міцність і ґрунтовність.

Серед основних методів, форм і видів навчання, які могли б забезпечити формування самостійного мислення дитини, видатний педагог називає досвід, спостереження, експеримент, щоденну практику, екскурсії.

Ж.-Ж.Руссо відстоював такі основні критерії відбору наук:

1) принцип корисності;

2)принцип обмеження колом природничих наук і виключення гуманітарних.

Хоча Ж.-Ж.Руссо і не був автором будь-яких робіт з дидактики, його погляди вплинули на подальший розвиток цієї науки. Зокрема цей вплив проявляється в спрямованості на формування самостійної активності дитини, у вільному вихованні чи практичній спрямованості освіти в ясно полянській школі Л.Толстого, в експериментальній школі Дж.Дьюї, у концепціях нового виховання і найбільш в школі С.Френе. проте система навчання за Ж.-Ж.Руссо має суттєву ваду. В ній власний досвід учня є основним джерелом знань, відривається від нагромадженої людством інформації; емпіричне домінує над теоретичним.

Й.Песталоцці створив оригінальну дидактичну систему.

Він вважав, що усі виховні дії повинні ґрунтуватися на відповідних рівнях розвитку сил дітей. Вважаючи освіту людини “мистецтвом допомоги природі”, основний зміст її вбачав у “відповідному підпорядкуванні і гармонії отриманих вражень рівневі розвитку сил дитини ”. Оскільки основною метою навчання видатний педагог вважав розвиток моральності і розуму дітей, то і навчання для нього, на відміну від сучасників, - це звичайне повторення дітьми дій учителя. Мета навчання, на його думку, - активізація і розвиток самостійного мислення дітей, керівництво пізнавальною діяльністю учнів у ході спостережень за зовнішніми явищами під час узагальнення результатів цих спостережень.

У цьому аспекті важливою є думка Й.Песталоцці про те, що навчання має здійснюватися не з книги чи слів учителя, а на матеріалі, доступному дітям для сприйняття і систематичного спостереження, має забезпечувати активність і самостійність самих дітей у пізнанні навколишнього світу. У процесі навчання він виділяв чотири моменти:

1) сприймання предметів;

2) формування ясних уявлень про предмети, що спостерігаються (їхня кількість і форма);

3) зіставлення предметів і формування понять;

4) назва предметів (словом), розвиток мови.

Основою процесу навчання він вважав, таким чином, сприймання. Уміння керувати сприймання є, на його думку, основою, на якій, як “на фундаменті повинно бути побудовано ряд засобів, що ведуть до ясних понять”, а з їх допомогою – до визначень. До цих елементарних засобів Й.Песталоцці відносив число, форму і слово. Саме вони дозволяють людині пізнавати внутрішні властивості предметів. Дії, які при цьому виконуються, - це рахунок, вимір та мова. Й.Песталоцці зосереджував увагу дитини на зовнішніх і часто несуттєвих властивостях, не підводячи його тим самим до виявлення типових загальних властивостей об’єктів і, отже, перешкоджаючи формуванню чітких понять. Такого типу навчання, засноване іноді на точному перерахуванні зовнішніх ознак, не дозволяє дітям виявити істотні властивості предмета, що характеризують його дійсні зв’язки з іншими предметами. Й.Песталоцці заперечував тезу про те, що джерелом загальних понять є загальні особливості предметів і подій, відстоював думку, що поняття наперед існують в душі дитини. Слабким місцем у його теорії початкового навчання, яку він в основному і розробляв, була відсутність у цьому навчанні будь-яких елементів наукових знань.

Видатний педагог привернув увагу до ролі діяльності в процесі шкільного навчання. Як фундамент науки про речі, заснованої на пізнанні навколишньої дійсності через рахунок, вимір і назву, він увів у методику початкового навчання багато форм практичної діяльності дітей, таких, як спостереження, малювання, вимір, виготовлення предметів, - форм, які стали обов’язковою складовою початкового навчання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ян Коменський (1592-1670).	\|	Костянтин Ушинський (1824-1870).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.