Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Особливості філософсько-правової думки в епоху середньовіччя.

Головна особливість філософських учень християнського Середньовіччя полягає в їх теоцентричному характері. Принцип теоцентризму що послідовно проводиться Августином і Фомою Аквінським, затверджував Бога як центр всесвіту і головного хранителя світового і соціального порядку. Бог виступав як законодавча першооснова, з якої виходять всі релігійні, моральні і правові норми. Філософсько-правова думка Середньовіччя внесла свій внесок до збереження традицій вивчення і викладання римського приватного права. Але разом з тим теза: Jus divinum, jus sacrum «божественне право є священне право» супроводжує філософсько-правову думку впродовж всього Середньовіччя.

Найбільшим християнським мислителем, одним з видатних «батьків церкви» був Аврелій Августин Блаженний (354—430 рр.). В трактаті «Про град Божий» Августин висуває думку про єдність людської і божественної історії, які течуть в протилежних, але взаємно нероздільних сферах. Змістом їх є бій двох царств (градів) Божого і земного. Дуалізм Бога і природи переноситься, таким чином, і на суспільний розвиток. Божий град представляє меншу частину людства. Це ті, хто своєю морально-релігійною поведінкою заслужили у Бога порятунок і милосердя. У земному граді, навпаки, залишаються самолюбиві, жадібні, егоїстичні, люди, що забувають про Бога. Божий град постійно посилюється в суспільно-історичному розвитку, особливо після приходу Ісуса. Головна передумова приналежності до граду Божого упокорювання і покірність перед Богом і церквою.

Мислителем, який зробив спробу систематизувати християнські ідеї, звести їх в єдине несуперечливе ціле, став Фома Аквінський (Аквінат) (1225—1274 рр.). Держава, на думку Аквінського, є створенням людини, яка виконує веління Бога. Сама людина істота розумна, така, що є вільною. Свобода здатність людини діяти відповідно до розумно пізнаної необхідності, що витікає з божественного статусу, характеру і цілей порядку всесвіту і обумовлених цим законів.

Під правом Аквінський розуміє зрівняння дій і одночасна дія божественної справедливості в суспільстві. Право у нього підрозділяється на три рівні: 1) божественне право: встановлення, дані Богом і норми церкви як представниці Божої влади на землі; 2) право народів, що розуміється як природне право в його аристотелівському трактуванні; 3) людське право як писане, позитивне право світської держави. Кожному рівню відповідають свої закони. Божественне право втілюється у Вічному законі (Писання); право народів в законах відповідних природі людини (прагнення до самозбереження, продовження роду, пошана гідності); людське право в світських законах, які силою і страхом примушують людей не робити зла.

Фома Аквінський розробив християнсько-теологічний варіант юридичної правосвідомості. Його філософсько-правові погляди отримали подальший розвиток в томістських та неотомістських концепціях природного права.


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  3. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  4. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  5. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  6. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  7. Аграрне виробництво і його особливості
  8. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  9. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
  10. Анатомо-фізіолгічні особливості
  11. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
  12. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів




Переглядів: 1625

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Предмет, принципи та структура філософії права. | Філософсько-правова думка епохи Відродження та Реформації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.041 сек.