Процесуальні права та обов'язки судового експерта.

Експерт зобов'язаний:

за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик;

дати мотивований висновок щодо поставлених експерту питань;

зробити висновок у письмовій формі.

Сторони, треті особи, прокурор мають право ставити питання судовому експерту. У цьому випадку суд постановляє ухвалу про виклик експерта в судове засідання, а експерт зобов'язаний з'явитися на виклик суду і відповісти на поставлені питання. З поставлених питань експерт зобов'язаний надати суду мотивований висновок у письмовій формі.

Експерт має право:

ознайомлюватися з матеріалами справи, оскільки це стосується предмета судової експертизи;

брати участь в огляді та дослідженні доказів;

просити господарський суд про надання йому додаткових матеріалів.

Експерту надано право на ознайомлення з матеріалами справи, однак це право обмежено тим, що він має право ознайомлюватися лише з тими матеріалами, які стосуються проведення експертизи. З цього випливає, що суд повинен надіслати до експертної установи не всі матеріали й докази, зібрані у справі, а лише ті, що необхідні для проведення судової експертизи.

Експерт має право брати участь у проведенні процесуальних дій - огляді та дослідженні доказів. Тут мається на увазі огляд і дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження в порядку, встановленому ст. 39 ГПК. Експерт бере участь у цих процесуальних діях, якщо досліджувані докази є об'єктом експертизи.

Якщо наданих для проведення експертизи та надання відповіді на поставлені питання матеріалів недостатньо, експерт має право звернутися до господарського суду з проханням про надання йому додаткових матеріалів. При цьому експерт повинен зазначити, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи, та в кого ці матеріали можуть бути. Якщо цих матеріалів у справі немає, суд витребовує їх у сторін або інших осіб незалежно від їхньої участі у справі.

Експерту надано право відмовитися від дачі висновку, якщо:

наданих йому матеріалів недостатньо;

він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку.

Однак якщо наданих експерту матеріалів недостатньо, він спершу повинен звернутися до суду із запитом про надання йому додаткових матеріалів. Якщо ж суд таких матеріалів експерту не надав (або надав недостатньо для проведення експертизи), він управі відмовитися від проведення експертизи. Відмова експерта від проведення експертизи повинна бути мотивованою.

Метою проведення експертизи є дослідження доказів фахівцем, який володіє спеціальними знаннями у відповідній галузі. Якщо експерт не має необхідних знань для відповіді на поставлені експерту питання, він має право відмовитися від проведення експертизи.

Частина 6 статті 31 ГПК України встановлює право відводу судового експерта. Таке право надається сторонам, прокурору. Оскільки треті особи користуються правами сторін, їм також надається право відводу експерта.

Відвід може бути заявлений з таких підстав:

експерт особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи;

експерт є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі;

із мотивів некомпетентності експерта.

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть свідчити про заінтересованість експерта.

До таких обставин може бути віднесено перебування експерта в особливих стосунках з особою, яка бере участь у справі. З урахуванням оціночного характеру цього поняття суд, розглядаючи заяву про відвід, повинен виходити з мотивів заяви про відвід і наявності доказів того, що такі стосунки можуть свідчити про заінтересованість щодо результату розгляду справи. Під особливими стосунками може, наприклад, розумітися службова залежність (зокрема, в минулому) експерта (чи його близького родича) від особи, яка бере участь у справі, або її представника, а також інша залежність судді від такої особи.

Підставою для відводу можуть бути публічні заяви експерта по суті даної справи. Під публічними заявами слід розуміти виступи, статті, інтерв'ю, інші публікації в засобах масової інформації, виступи перед аудиторією, будь-яке інше прилюдне сповіщення, в якому викладено оцінку експерта по суті конкретної справи.

Попередня службова діяльність експерта може також свідчити про заінтересованість у результаті розгляду справи, якщо він під час попереднього розгляду цієї ж справи мав процесуальний статус експерта, перекладача, представника, прокурора, секретаря судового засідання. До таких обставин може бути також віднесено участь експерта в попередньому розгляді справи як судді іноземного суду, арбітра арбітражу чи третейського суду.

Родинні стосунки судді зі стороною чи іншими особами, які беруть участь у справі, є підставою для відводу, якщо експерт є родичем чи свояком сторони або інших осіб, які беруть участь у справі. Причому ГПК не конкретизує ступеня чи близькості родинних стосунків. Отже, будь-який родинний зв'язок є підставою для відводу.

Склад родичів та осіб, що перебувають у сімейних стосунках, визначається нормами Сімейного кодексу України. Зокрема, до них належать батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя, усиновителі чи усиновлені, опікуни чи піклувальники.

Також не допускається участь особи як експерта у справі, якщо він є родичем судді, який розглядає справу.

Підставою відводу судді може бути некомпетентність експерта, тобто відсутність у нього необхідних спеціальних знань для відповіді на питання, які вирішуються експертизою.

Також відповідно до ст. 12 Закону України "Про судову експертизу" судовий експерт зобов'язаний заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі. Отже, за наявності викладених підстав судовий експерт повинен заявити самовідвід.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відповідно до ст. 31 ГПК України в судовому процесі може брати участь судовий експерт.	\|	Представництво в господарському процесі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.