Відповідно до ст. 31 ГПК України в судовому процесі може брати участь судовий експерт.

Права, обов'язки та відповідальність судового експерта визначаються цим Кодексом та Законом України "Про судову експертизу".

Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

Судовий експерт, оскільки це необхідно для дачі висновку, має право знайомитися з матеріалами справи, брати участь в огляді та дослідженні доказів, просити господарський суд про надання йому додаткових матеріалів.

Судовий експерт має право відмовитись від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку.

Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право заявити відвід судовому експерту, якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у випадку, коли про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Питання про відвід вирішується суддею, який виносить з цього приводу ухвалу.

Тобто, експерт належить до інших осіб, які беруть участь у процесі, у випадках, передбачених ГПК.

Наявність у господарському процесі експерта викликається необхідністю застосування спеціальних знань під час дослідження доказів, а також установлення змісту норм іноземного права.

Від судді не вимагається, щоб він був обізнаний із нормами іноземного права. Тому в разі виникнення питань про зміст норм іноземного права суд може залучити до участі у справі експерта, обізнаного з цими нормами.

Експерт - це процесуальна особа, якій у порядку, встановленому ГПК, доручається через проведення дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, давати висновки з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери його спеціальних знань.

Отже, процесуальна функція експерта полягає у вирішенні проблем формування доказової бази за допомоги спеціальних знань.

Вимоги до особи судового експерта встановлюються ст. 10 Закону України "Про судову експертизу".

Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Особа повинна бути внесена до державного реєстру атестованих експертів. Державний реєстр створюється і ведеться Міністерством юстиції України відповідно до Положення про Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 15 квітня 1997 р. N 149/7. До реєстру вносяться відомості про фахівців, які одержали в установленому порядку дозвіл на проведення конкретного виду судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю.

У ст. 11 Закону України "Про судову експертизу" містяться обставини, які виключають залучення особи до виконання обов'язків судового експерта. Не можуть залучатися до виконання обов'язків судового експерта:

особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними;

особи, які мають судимість.

Інші обставини, що забороняють участь особи як експерта в судочинстві, передбачаються процесуальним законодавством.

Стаття 13 Закону України "Про судову експертизу" визначає права судового експерта. Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів;

2) вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;

3) з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;

4) подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта;

5) одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням;

6) проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.

Обов'язки судового експерта встановлено ст. 12 Закону України "Про судову експертизу". Незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний:

1) провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок;

2) на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку;

3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі.

Експерт також зобов'язаний:

- повідомити суд про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів;

- у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу завдання заявити суду клопотання щодо їх уточнення або повідомити суд про неможливість проведення експертизи;

- виконати експертизу особисто, оскільки експерт не має права передоручати проведення призначеної йому експертизи іншій особі;

- у разі винесення ухвали суду про припинення проведення експертизи на вимогу господарського суду негайно надати матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи, а також повідомити результати дослідження.

Статтею 14 Закону України "Про судову експертизу" визначено засади відповідальності судового експерта: судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку експерта встановлено ст. 384 КК, а за відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків - ст. 385 КК.

Дисциплінарна відповідальність судового експерта полягає в застосуванні до нього дисциплінарних стягнень у вигляді попередження, зупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, зниження кваліфікаційного класу судового експерта в порядку й на підставі Положення про призначення дисциплінарного провадження і розгляд дисциплінарних справ щодо судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31 серпня 2004 р. N 94/5.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інші особи, які беруть участь в господарському процесі.	\|	Процесуальні права та обов'язки судового експерта.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.