МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Органи інформаційно-психологічних операцій РосіїПочаток застосування радянською розвідкою так званих "активних заходів" офіційно датується 11 січня 1923 року, коли було ухвалено рішення Політбюро ЦК РКП(б) щодо створення спеціального міжвідомчого Бюро з дезінформації, в якому окреслені такі завдання організації: 1. Концентрація відомостей про ступінь обізнаності іноземних розвідок щодо ситуації в Росії, які надходять у Розвідувальне управління Червоної Армії, інші відомства. 2. Облік і характеристика відомостей, що цікавлять противника. 3. З'ясування ступеня обізнаності противника про нас. 4. Складання і технічне виготовлення низки відомостей і документів, що не відповідають дійсності й створюють у противника неправильне уявлення про внутрішнє становище Росії, організацію і стан Червоної Армії, політичну роботу керівних партійних і радянських органів, роботу Надзвичайного комісаріату, внутрішнє становище (НКВС) тощо. 5. Доставляння цих матеріалів і документів противникові (через відповідні органи Розвідувального управління). 6. Підготовка низки статей для преси; формування ситуації для розповсюдження різного роду фіктивних матеріалів із поданням їх на розгляд одному із секретарів ЦК РКП(б). Одним із непрямих свідчень ефективності дій Бюро є той факт, що й діяльність цього підрозділу "не тільки практично не залишила в архівах розвідки жодних слідів з описами заходів, а й навіть опосередкованих посилань про тих, хто тією чи іншою мірою був причетний до їхньої розробки". У Комітеті державної безпеки (КДБ) СРСР існувало Управління "А", що відповідало за реалізацію "активних заходів" (одним з їхніх напрямів були спеціальні інформаційні операції). Як свідчать матеріали російської та західної преси, розробки аналітиків, подібні підрозділи активно діють у Службі зовнішньої розвідки (СЗР) та Федеральної служби безпеки (ФСБ) Російської Федерації (РФ) й нині. Зокрема, значного розголосу набуло малоефективне використання федеральними силами методів спеціальних інформаційних операцій у Чечні. Форми і методи психологічного впливу Чечні проти РФ були класичні: друкована і радіопропаганда, сучасні теле- і відеопропаганда та найсучасніша з форм ― розповсюдження матеріалів психологічного впливу в інформаційно-комп'ютерних мережах (Інтернет). Значна увага приділялася друкованій пропаганді, передусім листівкам, які великими тиражами розповсюджувались серед військовослужбовців збройних сил Росії, мешканців регіону. Зміст листівок носив суто загрозливий характер. Такого самого тону дотримувалися чеченські лідери у виступах перед журналістами, неодноразово підкреслюючи, що російський солдат ― "слабкий противник, малоорганізований і слабкий духом". З метою психологічної підтримки своїх прибічників і залякування росіян та дагестанців, на весь світ було проголошено про створення "батальйону смертників" в ім'я захисту і відстоювання ідей ісламу, рішучість битися "до переможного кінця". Прагнучи залучити на свій бік молодь, чеченці широко використовували радіопропаганду. Існувало декілька радіо- і телеретрансляторів короткохвильового діапазону, за допомогою яких постійно передавались звернення та заклики до мусульманського населення Північного Кавказу — підтримати "священну боротьбу Ічкерії проти невірних", програми релігійного характеру та агітаційні матеріали на особовий склад російських військ. Радіо- і телепропаганда мали наступальний характер, проводилися активно та широкомасштабно мовами народів регіону. Маючи достатньо коштів і технічних засобів для активного використання Інтернету, чеченці відкрили свої web-сторінки і розмістили на них матеріали, якими, до речі, постійно користувалися західні інформаційні агентства при висвітленні подій на Північному Кавказі. Оцінкою активності цієї форми психологічного впливу є рішення голів спеціальних служб Росії і США про відключення чеченських бойовиків від Інтернету для підвищення ефективності античеченської пропаганди і створення інформаційної блокади навколо Грозного. Усі матеріали психологічного впливу відпрацьовувались на досить високому професійному рівні, оперативно змінювалась їхня тематика відповідно до зміни обстановки. Відчувалося, що бойовики мають досвідчених фахівців у галузі організації та проведення психологічних операцій. Є дані, що в Азербайджані фундаменталістські ісламські організації під виглядом духовних шкіл створили тоді табори для підготовки агітаторів, якими керували інструктори з Саудівської Аравії, Судану, Ємену та Афганістану. У другій чеченській кампанії Росія врахувала негативний досвід, внесла якісні корективи у питання інформаційно-психологічної діяльності. Їх координацію на державному рівні здійснює помічник президента РФ, а у збройних силах ці функції покладено на першого заступника начальника Генерального штабу ЗС Росії. Для ведення психологічних операцій у складі розвідорганів угруповань збройних сил Росії є керівні та виконавчі підрозділи: а) у складі центрального апарату ГРУ: ― служба ПсО; ― редакційний відділ (15 співробітників у мирний час, 89 ― у воєнний); ― видавництво іноземними мовами (23 співробітники у мирний час, 102 ― у воєнний); ― ілюстрована газета на воєнний час (37 співробітників); б) у розвідувальних управліннях видів і родів збройних сил: ― старший офіцер ПсО ― у мирний час, відділення ПсО ― у воєнний; в) у розвідувальних управліннях штабів округів: ― відділ ПсО (5 співробітників у мирний час, 8 ― у воєнний); ― редакція психологічних операцій (ПсО) ― 40 співробітників; г) у розвідувальних відділах штабів армій, корпусів: ― старший офіцер ПсО (у воєнний час ― відділення ПсО у кількості 4 осіб); ― загін ПсО (32 особи ― у воєнний час); д) у розвідувальних відділеннях штабів дивізій: ― старший помічник начальника розвідки дивізії з ПсО (під час бойових дій йому може додаватися загін ПсО). У разі необхідності, у воєнний час можуть бути розгорнуті нові підрозділи за рахунок навчених резервів, використовуватися місцеві друкарні, телерадіостанції. Читайте також:
|
||||||||
|