• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сучасна концепція інформаційної війни Китаю

Застосування інформаційної зброї спокушає для агресора насамперед тим, що має відносно низьку вартість і, як правило, гарантує високу особисту безпеку для сторони, що її застосовує, даючи чудові результати.

Сучасна концепція ведення інформаційної війни Китаєм почала розроблятися в кінці 1980-х років. Під інформаційною війною розумілися дії (політичні, економічні, культурні, технологічні тощо) із захоплення глобального інформаційного простору і створення захисного інформаційного контролю Китаю.

Основними китайськими стратегемами, що ґрунтуються на стародавніх китайських національних технологіях є такі:

1. Добивайся довір'я супротивника і вселяй йому спокій. Тільки тоді здійснюй свої приховані плани. Підготуй все, як слід, нападай без вагань і не дай ворогу отямитись.

2. Удар, нанесений навмання, дасть змогу з'ясувати справжній стан. Обдумай наслідки цієї спроби ― і приступай до рішучих дій.

3. Завжди зберігай упевнений вигляд. Не допускай недоліків у своїй позиції. Так можна не дати союзнику змоги піддатися страхам, а супротивнику — мотиву зробити напад.

4. Краще зробити вигляд, що нічого не знаєш і не хочеш нічого робити, ніж удавати, що володієш знанням і діяти нерозсудливо. Той, хто перебуває у спокої, не розкриває своїх планів.

5. Зберігай свої сили, уникаючи відкритого протистояння.

Неминучість майбутнього геополітичного зіткнення з США вимагає від китайського керівництва необхідності ретельно підготуватися до інформаційних операцій у сучасних умовах.

Основними елементами китайського підходу до ведення інформаційних війн є:

1. Теоретичне нагнітання страху.

2. Протистояння інформаційних потенціалів.

3. Конкуренція інформаційних стратегій.

4. Підвищення інформатизації військ (штучний інтелект).

5. Економічна інформаційна агресія.

6. Фінансова інформаційна.

7. Культурна інформаційна агресія.

8. Інтелектуальна інформаційна війна:

― мирне нагнітання страху ― головний метод;

― психологія ― головний об'єкт.

Ще у середині 1980-х років, коли Ден Сяопін вибирав стратегію китайських реформ, у надрах китайських спецслужб було розроблено стратегічну концепцію отримання фінансових ресурсів і передових технологій за допомогою методів інформаційної війни. Ця програма сподобалася китайському лідеру. Було ухвалено рішення про пріоритетне фінансування спецслужб й активне використання методів інформаційної війни для досягнення економічного процвітання.

Практика країн, що входили до світової соціалістичної системи, демонструє два основні варіанти трансформації адміністративно-командної економіки в ринкову:

― перший ― еволюційний шлях поступового створення ринкових інститутів (Білорусія, Китай);

― другий ― "шокова терапія за методом Мілтона Фрідмана", що застосовувалася в Україні та країнах Східної Європи.

Вибравши модель поступового переходу до ринкової економіки, керівництво Китаю визначило такі пріоритетні завдання:

― активне ведення інформаційного протиборства у фінансово-економічній сфері;

― державне регулювання ринкових механізмів;

― збереження провідної ролі Компартії в державі;

― держсектору належить головна роль;

― модернізація Компартії до сучасних умов;

― отримання більшості інвестицій від китайської діаспори;

― опора на спецслужби;

― перехід села на подвірний підряд;

― централізоване планування на макрорівні та ринкове регулювання на мікрорівні.

Практика показала ефективність китайської моделі трансформації економіки. За прогнозами американських аналітиків Ричарда Бернстайна і Роберта Манро, до 2020 року внутрішній національний продукт (ВНП) Китаю досягне 20 трильйонів доларів і залишить на другому місці США (13,5 трлн. доларів). Уже сьогодні золотовалютні запаси Китаю майже в п'ять разів перевершують золотовалютні запаси США.

У Китаї була створена могутня державна система ведення інформаційного протиборства, яка дає можливість здійснювати масоване застосування сил і засобів у потрібний час. Ядром системи є Дослідницьке бюро при Держраді КНР і Системно-аналітичний центр Міністерства державної безпеки.

Китайська система ведення інформаційного протиборства найефективніше показала себе у фінансовій сфері. Вона отримує інформацію від діаспори країн Тихоокеанського регіону і розвідки, здійснює тотальний контроль за мас-медіа країн Тихоокеанського регіону. Значною кількістю газет, теле- і радіоканалів володіють агенти та офіцери китайської розвідки. За допомогою контрольованих засобів масової інформації здійснюються активні комплексні інформаційно-психологічні операції.

Феноменальним успіхом китайських спецслужб є встановлення контролю над найбільшими банками азіатського регіону. Значний він і на території США. Чисельність китайської діаспори в Америці сягає близько 15 млн чоловік. Основна її частина зосереджена на Тихоокеанському узбережжі, де китайська розвідка має настільки сильні позиції, що американські спецслужби не в змозі повністю контролювати китайську активність у таких містах як Сієтл, Лос-Анджелес, Сан-Франциско, Х'юстон. Своєрідним попередженням США стало обрання етнічного китайця Ло Цзяхуея губернатором штату Вашингтон (столиця штату Сієтл є основними воротами китайської еміграції до Америки). Не виключено, що масові заворушення в Сієтлі, пов'язане з проведенням у цьому місті наприкінці 1999 року форуму Всесвітньої торгової організації (ВТО), були інспіровані китайськими спецслужбами.

Теоретики інформаційної війни Піднебесної дійшли висновку, що результати холодної війни підтвердили правильність китайського підходу. Останніми роками країна добилась блискучих результатів у ході інформаційного протиборства з США.

Найбільш наочно це було продемонстровано після студентських заворушень на площі Тяньаньмень у 1989 році, коли через ЗМІ населення країни проінформували, що в Пекіні, Шанхаї і деяких інших великих містах діяли невеликі групи екстремістів і карних злочинців. Лідери Китаю переконали народ у тому, що безладдя інспірувалося США. Китайці тоді отримали першу перемогу в інформаційній війні проти США. Велику роль зіграла ефективна інформаційна дія на китайську діаспору США і Західної Європи.

Китайським аналітикам вдалося повністю "переграти" американців і в ході інформаційного протиборства у фінансовій сфері під час азіатської кризи 1997—1998 років. Ця перемога наочно показала, що в 1998 році склалася нова світова фінансова ситуація, ситуація двовладдя. У травні 1999 року міністри оборони Китаю і Куби підписали угоду про створення на Острові Свободи китайського центру радіоперехоплення і стеження за американськими супутниками. Не виключено, що після того, як Росія добровільно покинула свій розвідувальний центр у Лурдесі, там з'явилися китайці.

На початку квітня 2001 року почався другий етап інформаційної війни за владу у фінансовому світі між США і КНР. Досить несподівано для американців, банальна авіаційна подія біля побережжя Китаю перетворилася на гострий інформаційний геополітичний конфлікт. Вимушена посадка американського літака-розвідника на китайський острів Хайнань стала певним індикатором для системних політичних аналітиків. Китайці змусили американців принести вибачення.

На думку багатьох аналітиків, через 10 років після розпаду СРСР з'явилася друга наддержава ― Китай. Причини американо-китайських суперечностей ― насамперед економічні. Щорічні темпи приросту китайської економіки останні 15 років ― майже на десять відсотків (більше ніж у три рази) вищі за США. За експертними оцінками, у найближчі п'ять років Китай стане світовим економічним лідером.

Побоюються американці й зарубіжних китайців ― хуацяо (55 мільйонів чоловік). Мільярдерів серед них виявилося більше, ніж у решті всього світу. І вони є патріотами й допомагають Китаю інвестиціями.

Джерелом великої напруженості є систематично величезний дефіцит США в торгівлі з КНР, що зростає (зараз він становить 400 мільярдів доларів). Це величезна сума навіть для США. Безумовно, такий торговий дисбаланс турбує американську адміністрацію.

Посилення Китаю, очевидно, спричинить нову розкладку геостратегічних сил у світі, тобто нову структуру міжнародних відносин. Таким чином, в квітні 2001 року з'явилася нова наддержава ― Китай, що стало неприємним відкриттям для США.

Виходячи зі сказаного, можна зробити кілька висновків.

1. Економічне, інформаційне і військово-політичне посилення Китаю є неминучим.

2. Геополітичний конфлікт між США і КНР невідворотний тому, що Америка добровільно не відмовиться від своєї гегемонії в світі, що встановилась після розпаду СРСР.

3. Под приводом проведення акції проти Афганістану, американці створили цілу мережу нових військових баз поблизу Китаю, готуючись до майбутнього військового зіткнення із КНР. Китай же може завдати удару в фінансово-економічній сфері (шляхом підтримання ЄВРО). Першим ударом по економіці США стало рішення КНР заборонити ввезення американських курячих "ніжок Буша".

4. Введення "золотого юаня", як власної грошової одиниці в рамках Азіатсько-тихоокеанського регіону, незалежної від долара США, міри ціни та розрахункової одиниці в торгівлі країн регіону стане своєрідним цунамі для США. Китай не декларував і не декларуватиме свій контрнаступ проти американської політики глобалізації, але він уже давно наступає на інтереси США. Методами "інформаційної війни" в економіці і через діаспору Китай витісняє Америку в Тихоокеанській зоні, веде світову товарну експансію, не втрачаючи при цьому внутрішньої національно-культурної самобутності.

Відносини США і КНР ― основний чинник, який визначатиме вигляд нашої планети в найближчі десятиріччя. Лютневий візит 2002 року президента США Джорджа Буша до Китаю завершився своєрідно. Цзян Цземінь не пішов на публічну конфронтацію і з'ясування відносин, вважаючи за краще якомога більше затягувати період зовнішнього благополуччя у китайсько-американських відносинах, що дає КНР можливість безперешкодно зміцнювати свої економічні, зовнішньополітичні та військово-технічні позиції. Наступні зустрічі лідерів двох наддержав також пройшли безуспішно для США.

Отже, геополітичне протиборство між США і КНР буде головним чинником світової політики у ХХІ столітті.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
3. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
4. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
5. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
6. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
7. Алкени – вуглеводні, в молекулах яких є один подвійний зв’язок між атомами вуглецю . Алкені називають також олефінами або етиленовими вуглеводнями.
8. Аналітична психологія. Концепція Карла Юнга
9. Англійська педагогіка XVII ст. Педагогічна концепція Дж.Локка
10. Антивоєнні рухи напередодні Першої світової війни
11. Архівна справа в Україні в роки другої світової війни
12. Афро-азійський світ після Першої світової війни.

Переглядів: 516