Концепція інформаційної війни Китаю

Ще на XVI з'їзді шестидесятимільйонної Комуністичної партії, що відкрився 8 листопада 2002 року було задекларовано, що Китай вступає в третій етап реформ, мета якого ― досягнення достатку. На думку китайських лідерів, добитись цього можливо лише через поєднання духовної цивілізації з економічними реформами. Раніше було визначено, що Компартія Китаю не сповідує догмати марксизму-ленінізму ХІХ століття. Вона плавно підлаштовується під ритм життя інформаційної цивілізації ХХІ століття. Не випадково й те, що на XVI з'їзді було ухвалено рішення про прийняття в ряди Компартії підприємців і представників високотехнологічного сектору економіки. Саме вони, представники інформаційного покоління китайської політичної еліти, й стануть опорою правлячої верхівки Китаю.

Керівництво Компартії Китаю (КПК), командування збройних сил Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) вважає інформаційно-психологічні операції важливим складовим елементом бойових дій, використовує усі наявні можливості для контролю за потоками інформації. Після утворення КНР (1949) в усіх конфліктах, в яких брала участь НВАК, психологічні операції були обов'язковим чинником її стратегії. (Під час Корейської війни (1950―1953) політичні органи НВАК прагнули за допомогою агітаційно-пропагандистських матеріалів дискредитувати військово-політичне керівництво США і Південної Кореї, вихваляти бойову міць і воєнні успіхи північнокорейських і китайських військ).

Нині під інформаційними операціями розуміється сукупність заходів для впливу на інформацію й інформаційні системи противника й одночасного захисту власної інформації. Особливий наголос робиться на підрив економіки противників, їхніх систем воєнних комунікацій, зв'язку й управління військами.

Аналіз воєнної доктрини КНР та її сучасних положень дає змогу визначити низку завдань, що повинні вирішувати політичні органи НВАК у сучасній війні. На початковому етапі пропаганду потрібно спрямовувати на послаблення морального духу й дискредитацію тимчасових успіхів противника. Після відбиття його стратегічного наступу необхідно, використовуючи успіхи оборонних боїв, усіляко деморалізувати ворога, посіяти сумнів у можливості досягнення поставлених у війні цілей, схилити частину його солдатів і офіцерів до переходу на свою сторону. Коли потім розгорнеться стратегічний контрнаступ, військовослужбовців противника закликатимуть до масової здачі в полон, особливо тих, що знаходяться в оточенні. При перенесенні бойових дій на чужу територію до завдань політорганів буде входити також і морально-психологічна обробка населення окупованих НВАК районів.

Китайські військові аналітики вважають, що сьогодні нездатність протистояти іноземному інформаційно-психологічному вторгненню небезпечніша, ніж відсталість в інших галузях. Розвиток технологій дає можливість активно впливати на всіх людей ― від пересічних громадян до глав держав. Імітація висловлювань лідерів країн, фальсифікація фото- і кіноматеріалів з наступною демонстрацією цього непідготовленій аудиторії ― усе це здатне серйозно вплинути на населення і військовослужбовців супротивної сторони.

Комуністична партія Китаю врахувала стратегічні помилки КПРС, що так і не зуміла в кінці ХХ століття відійти від віджилих догм кінця ХІХ століття.

Враховуючи геополітичну ситуацію у світі й агресивний характер американської політики, Китай визначив свій стратегічний курс на досягнення найважливіших політичних і економічних завдань використовуючи концепцію інформаційної війни. Багато аналітиків вважають, що Китай є світовим лідером у веденні інформаційної війни і саме за допомогою її методів китайці досягли значних економічних успіхів.

Термін інформаційна війна був уведений у Китаї в 1985 році провідним китайським теоретиком інформаційної війни Шень Вейгуаном.

Досвід далекого минулого.В основі теоретичних підходів китайських фахівців у інформаційному протиборстві ― погляди і рекомендації відомого старокитайського філософа і теоретика війн Сунь Цзи. Він першим узагальнив досвід інформаційної дії на супротивника. Сунь Цзи пояснює важливість володіння інформацією і прийомами дезінформації супротивника для маніпулювання його поляганням і діями: "Якщо я покажу супротивнику яку-небудь форму, а сам цієї форми не матиму, я збережу цілісність, а супротивник розділиться на частини"4.

Наведемо деякі з настанов для ведення інформаційної війни, написані ще в VI столітті до нашої ери:

― розкладайте все гарне, що є в країні вашого супротивника;

― втягуйте видатних діячів супротивника в злочинні дії;

― підривайте престиж керівництва супротивника й виставляйте його в потрібний момент на ганьбу громадськості;

― використайте з цією метою співробітництво з найпідлішими й наймерзеннішими людьми;

― розпалюйте сварки й провокуйте зіткнення серед громадян ворожої вам країни;

― підбурюйте молодь проти старіших;

― перешкоджайте всіма способами роботі уряду;

― перешкоджайте всіляко нормальному постачанню військ і підтриманні в них порядку;

― сковуйте волю воїнів супротивника особливими піснями й музикою;

― робіть все можливе, щоб знецінити традиції ваших ворогів і підірвати їхню віру до своїх богів;

― посилайте жінок легкої поведінки, щоб доповнити справу розкладання;

― будьте щедрими на пропозиції й подарунки для купівлі інформації та спільників;

― не заощаджуйте ні на грошах, ні на обіцянках, бо вони дають чудові результати.

Аналізуючи викладене, можна зробити висновок, що інформаційні війни у світі точаться, принаймні, останні дві з половиною тисячі років. Точаться постійно, іноді доповнюючись застосуванням звичайних збройних сил.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Органи інформаційно-психологічних операцій США	\|	Сучасна концепція інформаційної війни Китаю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.