МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Класифікація сполучної тканиниМ'язова тканина Сполучна тканина Класифікація епітеліальних тканин Існує два принципи класифікації епітелію: 1)філогенетична — згідно з цією класифікацією розрізняють епітелій таких типів: шкірний, кишковий, нирковий, серозних порожнин (целомічний), нервових структур (епендимо- 2)морфофункціональна. Епітеліальна тканина виконує ряд важливих функцій: • захисну, тобто захищає тканини, що лежать під епітелієм, від механічних, хімічних, інфекційних, світлових ушкоджень; • бере участь в обміні речовин, тобто через цю тканину здійснюється всмоктування та виділення речовин; • секреторну, яку виконує залозистий епітелій. Сполучна тканина розвивається з одного ембріонального листка — мезенхіми — і складається з клітин та добре розвинутої міжклітинної речовини, яка містить волокна та основну аморфну речовину. Міжклітинна речовина може бути рідкої консистенції (кров та лімфа), щільної (волокниста сполучна тканина) та твердої (кісткова тканина). Сполучна тканина входить до складу всіх органів, зокрема шкіри, хрящів, скелета тощо, загалом вона становить близько 50% маси тіла. Функції сполучної тканини:опорна, трофічна, захисна, пластична, формоутворювальна, механічна, кровотворна. Усі рухові процеси в організмі забезпечуються м'язовою тканиною, яка містить спеціальні органели — міофібрили, до складу яких входять білки — актин та міозин. Завдяки цим білкам міофібрили здатні скорочуватись. Згідно з морфофункціональною класифікацією, м'язову тканину за особливостями будови, функції та локалізації на дві групи: гладеньку (непосмуговану), поперечнопосмуговану, яка включає скелетну та серцеву. Серцева м'язова тканина складається з клітин, які мають назву кардіоміоцитпів, Вони бувають двох видів: скоротливі та провідні. Так, у скоротливому кардіоміоциті міститься 1—2 ядра, відносно багато саркоплазми і мало міофібрил порівняно зі скелетними м'язовими клітинами. Волокна кардіоміоцитів сполучаються між собою за допомогою вставних дисків, а також щілинних контактів великих розмірів, які відіграють важливу роль у проведенні імпульсів. У провідному кардіоміоциті міститься кілька ядер, а міофібрил значно менше порівняно із скоротливим, вони йдуть у різних напрямах і перетинаються між собою. Провідні кардіо-міоцити утворюють провідну систему, яка забезпечує узгодженість скорочень різних відділів серця. Основною функцією м'язової тканини є забезпечення переміщення в просторі організму загалом та його частин. Це досягається завдяки здатності елементів змінювати свою форму під впливом пускових імпульсів (скорочуватись). Властивість змінювати форму притаманна й іншим клітинам та тканинам. Скорочення м'язових волокон завжди супроводжуються зміною мембранних потенціалів. Читайте також:
|
||||||||
|