• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 2: Основні вимоги до охорони довкілля у виробництві лікарських засобів

Підприємства хіміко-фармацевтичної промисловості діють у більшості регіонів України і виробляють широкий асортимент продукції для потреб закладів охорони здоров’я та населення. Різноманітність продукції, впроваджених технологій та видів сировини обумовлює велику кількість забруднювачів атмосферного повітря, водних басейнів, ґрунтів. Багато викидів, стоків та відходів виробництва характеризується високою токсичністю.

Із цих причин хіміко-фармацевтична промисловість – одна з найскладніших щодо запобігання викидам та їх знешкодження. Вирішення екологічних проблем у галузі ускладнюється експлуатацією значної кількості застарілого обладнання, 60% якого експлуатується понад 10 років.

Інколи технологічні операції пов’язані з обробкою сипких продуктів і при роботі з ними необхідно вдатися до пиловловлювання. Основними джерелами утворення шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу, є змішувачі, сушарки, фасувальні автомати, дробарки, лінії з виробництва парфумерних препаратів. Частка газових викидів, що очищуються становить 45%, ступінь їх очищення – 70%.

У викидах підприємств містяться завислі речовини (продукти переробки твердих матеріалів), оксиди сірки, азоту, вуглецю (згоряння технологічного палива), оксид ванадію (каналізований пил), аміак, сульфатна кислота, толуен, метанол, формальдегід, ацетон, оцтова кислота тощо (залишки сировини).

Окремо слід зупинитись на проблемах мікробіологічної промисловості. Підприємства цієї галузі негативно впливають на атмосферне повітря та водні об’єкти. Технологічні процеси отримання продуктів мікробіологічного синтезу складаються в основному з двох стадій: ферментації (вирощування) та виділення готового продукту.

На стадії ферментації у ферментер завантажується вода з необхідними для розвитку мікроорганізмів хімічними сполуками. Вирощена біомаса видаляється з ферментера і піддається обробці різними методами (фільтрацією, сепаруванням, центрифугуванням, випарюванням, висушуванням).

Одним з найшкідливіших матеріалів, які підприємства мікробіологічної галузі викидають в атмосферу, є білковий пил – білково-вітамінний концентрат, який належить до другого класу небезпечності й негативно впливає на органи дихання.

Із загального об’єму водокористування в країні на підприємства фармацевтичної промисловості припадає лише 0,4%. Економія свіжої води за рахунок оборотних систем становить 64%. У стічних водах містяться миючі, дезінфекційні речовини, луги, кислоти, залишки органічних речовин, можлива також наявність мікроорганізмів.

Категорії стоків, що піддаються очистці:

I – вода, що використовувалася в теплообмінниках – її рекомендується повертати в оборотній цикл;

II – вода після миття обладнання, приміщень – піддається очищенню від нерозчинних, а інколи і від деяких розчинних забруднень і теж повертається в цикл;

III – вода, забруднена безпосередньо в технологічних процесах внаслідок контакту з хімічними речовинами (сировиною, напівпродуктами, кінцевими речовинами, побічними продуктами) потребує більш глибокого очищення, здебільшого із застосуванням деструктивних біологічних методів.

Але 80% забруднених стічних вод, які містять сульфат- та хлорид-іони, сполуки азоту, фосфору, метанол, фурфурол та інші, потрапляє у міські каналізаційні споруди без очищення.

При виробництві лікарських засобів необхідно здійснювати такі заходи для захисту атмосферного повітря від забруднень:

- у технологічних регламентах вказувати всі речовини, що використовуються у виробництві та виділяються в атмосферу, ступінь їх впливу на склад повітря;

- для всіх речовин, які надходять в атмосферу, визначати параметри стану (об’єм, тиск, температура) викидів;

- для всіх викидів в атмосферу визначити максимальні концентрації шкідливих речовин у ґрунтовому шарі;

- контроль за ефективністю роботи газоочищувального та пило вловлюваного обладнання;

- інвентаризація всіх джерел викидів;

- дотримання нормативів, щодо викидів в атмосферу;

- у разі перевищення нормативів кількості забруднювальних речовин у викиді передбачити заходи їх зменшення або вилучення зі складу викидів протягом встановленого терміну;

- очищення та зниження рівня забрудненості;

- наявність дозволів на викиди забруднювальних речовин в атмосферу та ліміт викидів.

Підприємство повинно мати відповідні системи каналізації для скидання стічних вод і здійснювати такі запобіжні заходи:

- дотримуватися встановлених індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення, а також мати паспорт на СВ та ліміти на скидання;

- раціонально використовувати водні ресурси;

- здійснювати оцінку та контроль СВ, які залежно від ступеня їх забрудненості слід скидати в міську каналізацію чи поверхневі водойми, спрямовувати на локальні очисні споруди або споруди біохімічного очищення;

- скидання в каналізацію можливе лише за умови дотримання правил відповідних нормативних документів та наявності дозволу і договору на скидання;

- скидання в поверхневі водойми можливе лише відповідно до вимог нормативних документів, які регламентують правила охорони поверхневих вод від забруднення;

- стічні води, забруднені мікроорганізмами, слід знезаражувати;

- при виборі очисних споруд необхідно керуватися характеристикою та складом СВ, які залежать від специфіки виробничих процесів і мають бути наведені в технологічних регламентах виробництва.

Тверді та рідкі відходи слід по можливості використовувати або знешкоджувати. У разі утворення токсичних відходів їх слід піддавати похованню на спеціальних полігонах (речовини 1-3-го класів небезпечності) або вивозити на полігони побутових відходів (речовини 4-го класу небезпечності). Перелік та характеристика всіх відходів мають бути наведені в технологічному регламенті виробництва.

Підприємства повинні здійснювати такі заходи запобігання забрудненню довкілля відходами виробництва:

- вести облік джерел утворення відходів;

- здійснювати паспортизацію та інвентаризацію відходів;

- класифікувати відходи за ступенем токсичності та здійснювати захоронення токсичних відходів на спеціалізованих полігонах відповідно до нормативних вимог;

- визначити граничну кількість відходів, а також способи, умови та терміни їх тимчасового зберігання на території підприємства;

- мати обладнання і технологічну документацію для переробки чи знешкодження відходів;

- контролювати якість довкілля згідно із санітарними вимогами;

- складувати, зберігати, видаляти відходи з території підприємства та здійснювати їх захоронення лише за наявності лімітів та спеціального дозволу;

- здійснювати заходи, спрямовані на зниження об’ємів відходів.

Читайте також:

1. Cтруктура апаратних засобів ІВС
2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
5. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
9. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
10. IV. ВИМОГИ ПРОФЕСIЇ ДО IНДИВIДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХIВЦЯ
11. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
12. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях

Переглядів: 1056