Для підвищення ефективності роботи пороховловлювачів поверхню контакту з твердою вловлюваною фазою змочують водою. Такі пороховловлювачі називаються мокрими.
У мокрих пороховловлювачах запорошений газ зрошується рідиною або контактує з нею. Найпростішою конструкцією є промивна колона, яка працює за принципом протитечії: газ рухається знизу вгору, а поглинальна рідина (частіше вода) розпилюється форсунками згори вниз. Швидкість газу в скруберах - 1,0-1,5 м/с. Ефективність очищення газів залежить від змочуваності пороху і досягає 96-98%. Для вловлювання важко змочуваного пороху у воду добавляють поверхнево-активну речовину. Скрубери можна застосовувати для холодних і гарячих газів, які не містять токсичних речовин (кислот, хлору тощо), оскільки вони видаляються в атмосферу разом з очищеним газом у вигляді туману.
У барботажних апаратах запорошений газ пропускають крізь рідину (воду). їх доцільно використовувати для очищення гарячих газів з часточками пороху розміром понад 5 мкм. Барботаж використовують також у пінних апаратах. Для створення піни у воду добавляють ПАР. Ефективність очищення в цих апаратах досягає 97 - 99%. Недоліком мокрого очищення є те, що вловлений порох перетворюється на мокрий шлам. Для видалення останнього потрібно будувати шламову каналізацію, що здорожчує конструкцію.
Рис. 3. 8. Барботажний пороховловлювач
1 - вхід запиленого газу;
2 - вхід рідини;
3 — вихід очищеного газу;
4 - корпус апарату;
5 - штуцер відводу рідини;
6 - барботажна тарілка;
7 - вихід шламу
Мокрі пороховловлювачі типу труби Вентурі характеризуються значними витратами електроенергії для подавання й розбризкування води, особливо для уловлювання пороху з розміром часточок менш як 5 мкм. Під час очищення деяких газів можлива лужна або кислотна корозія.