Рис. 8.5. Ситуаційні стилі керівництва на засадах життєвого циклу
СТИЛЬ КЕРІВНИЦТВА
При S1 керівник найбільше орієнтується на завдання і найменше — на людські стосунки. Підходить для підлеглих з низьким рівнем зрілості, які не хочуть або не можуть відповідати за конкретне завдання, і їм потрібні інструкції, методики, керівництво, строгий контроль. При S2 керівник рівною мірою (високою) орієнтований на завдання і на людські стосунки. Підходить для підлеглих із середнім ступенем зрілості, які хочуть нести, відповідальність, але не можуть через обмежену зрілість. Керівник дає конкретні інструкції (що і як робити), підтримує бажання та ентузіазм виконувати завдання під відповідальність підлеглих.
При S3 керівник орієнтується найменше на завдання і найбільше на людські стосунки. Підходить для підлеглих з помірковано (стримано) високою зрілістю. Керівник разом з підлеглими приймає рішення, допомагає їм, підвищує мотивацію і при цьому не нав'язує своїх вказівок. При S4 керівник орієнтований найменше і на завдання, і на людські стосунки. Підходить для підлеглих з високою зрілістю. Керівник дозволяє своїм підлеглим діяти самостійно.
• Ситуаційна модель використання стилів керівництва для прийняття рішень керівником Врума та Йєттона концентрує увагу на процесі прийняття управлінських рішень і має п'ять стилів керівництва, які керівник може використовувати залежно від участі підлеглих у прийнятті рішень (табл.8.2). Це: автократичні (АІ і АІІ), консультативні (СІ і СІI), повної участі (GІІ).
Використання стилів визначається характеристикою ситуації (Врум та Йєттон виділили 7 характеристик, з яких три належать до якості рішень, а чотири — до факторів, які обмежують згоду підлеглих) (рис.8.6).