• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

П Л А Н

ВСТУП.

К-К 5.9.

КК

К-К 5.6.

КК

Показники, що характеризують стан бюджету

П Л А Н

ВСТУП

Форми бюджетного забезпечення

Захищені статі

ТЕМА5 ЛЕКЦІЯ 9

Мета: Розглянути показники, що характеризують стан бюджету та засвоїти основні принципи бюджетного устрою.

4. Показники, що характеризують стан бюджету.

5. Бюджетний устрій і бюджетна система.

6. Бюджетний процес і його етапи.

Державний бюджет,як і всі інші фінансові плани мають певні показники, що характеризують його з точки зору якісних і кількісних параметрів

До таких показників відносяться: КК

1. Збалансованість бюджету.

2. Частка коштів у ВВП, яка розподіляється через бюджет.

3. Покриття бюджетних видатків доходами.

4. Структура бюджетних видатків.

1.Збалансування бюджету відбувається шляхом зіставлення його дохідної і видаткової частин. На підставі цього визначаються показники стану бюджету.

1.1. Рівновага доходів і видатків.

1.2. Бюджетний профіцит.

1.3. Бюджетний дефіцит.

Рівновага доходів і видатків бюджету свідчить про збалансованість бюджету, тобто про достатність дохідних джерел для фінансування потреб держави у плановому році. Такий стан вважається оптимальним, а його досягнення – найголовнішим завданням бюджетного планування.

Виходячи з того, що потреби завжди не обмежені і що їх майже ніколи не можливо задовольнити, в наших умовах ці потреби держави необхідно обмежувати і виходити з позиції тих коштів, які є в наявності у держави.

Бюджетний профіцит – відносний показник, який свідчить про перевищення доходів над видатками.

Особливості використання:

Специфічність цього показника полягає у тому, що зайвих грошей у держави немає і вона завжди знайде потребу, на яку необхідно спрямувати ці кошти.

Тому, відповідно до Бюджетного кодексу України профіцит бюджету використовується лише для погашення основної суми боргу.

Крім того, профіцит може бути направлений до резервів держави.

Якщо виникає профіцит бюджетів нищого рівня (місцевих бюджетів), його вилучають до бюджету вищого рівня (Державного бюджету).

Профіцит може бути спланованим, коли при складанні бюджету передбачено перевищення доходів над видатками.

В іншому випадку він може виникнути непередбачуване, всупереч всім розрахункам.

Наприклад:

У 1986 році під час економічної кризи у США було прийняте рішення про зменшення податкових ставок:

- податок на прибуток корпорацій на 20%; з 55 до 35%;

- прибутковий податок з громадян на 22%.

А у 1987 році, заміст очікуваного дефіциту, бюджет, всупереч всім розрахункам отримав профіцит на 11 млр. $.

Бюджетний дефіцит – свідчить про перевищення передбачених у бюджеті видатків над доходами.

Таке явище свідчить, що до бюджету включені такі видатки держави, які не мають грошового забезпечення і у загальному висновку, як факт, є негативним.

2. Частка коштів у ВВП, яка розподіляється через бюджет.

Цей показник свідчить про рівень централізації процесу розподілу ВВП.

Чим більша частина ВВП розподіляється через бюджет тим більший рівень централізації.

3. Покриття бюджетних видатків доходами.

Він показує частку податкових надходжень від загальних надходжень до бюджету.

4. Структура бюджетних видатків.

Показує яка частка бюджетних коштів йде на господарські, соціальні, оборонні та інші цілі.

5. Бюджетний устрій та бюджетна система.

Бюджетний устрій –це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи.

Він характеризує яким чином побудована бюджетна система. Найбільш розповсюдженою у світі вважається така бюджетна система, яка побудована за адміністративно -теріторіальним поділом.КК

Етапи формування бюджетного устрою: К-К 5.5.

- встановлення принципів побудови бюджетної системи

- виділення видів бюджету;

- розмежування доходів і видатків між ланками Б. С.;

- організація взаємовідносин між бюджетами.

Бюджетний устрій ґрунтується на принципах:

Єдність – це єдиний рахунок доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи.

- забезпечується єдиною правовою базою;

- єдністю форм бюджетної документації;

-єдиною грошовою системою;

- єдиною соціально–економічною політикою.

Повнота– відображення у бюджеті всіх доходів і видатків.

Достовірність –формування бюджету на основі реальних показників, науково обґрунтованих нормативів.

Гласність –висвітлення у засобах масової інформації.

Наочність – відображення показників бюджету у взаємозв’язку з показниками економічного та соціального розвитку з метою порівняльного аналізу результатів.

Самостійність -забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначення напрямів їх використання відповідно до законодавства.

Структура бюджетної системи України.

Бюджетна система –це сукупність бюджетів різних рівнів у їх взаємодії.

У сучасних умовах економічного розвитку, бюджетна система має вирішувати чотири основних завдання.

1. Надання фінансової підтримки в роздержавленні.

2. Надання фінансової підтримки у демонополізації галузей господарства.

3. Забезпечувати соціальний захист населення.

4. Протидіяти розвитку “ тіньової економіки “.

Бюджетна система України почала свій відлік з 1992 року, коли Україна вперше склала Державний бюджет як незалежна держава.

Бюджетна система сформована і діє в Україні на основі наступних документів:

1. Конституції України.

2. Закону ,,Про бюджетну систему України” від 26.06.1995 р.

Закону “Про місцеве самоврядування“ від 27.05. 1997 р.

3. Бюджетного кодексу України. 21.06. 2001р.

4. Закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Структура бюджетної системи, як правило, залежить від адміністративно–територіального поділу країни.

Бюджетна система України включає державний бюджет і місцеві бюджети. К-К 5.7.

Державний бюджет –кошторис щорічних доходів і видатків держави, розроблений урядом і затверджений законом.

Через державний бюджет здійснюється:

1. Фінансування витрат на: ( Див. питання 1 )

-соціальну сферу;

-економіку;

-оборону;

- науку;

-управління та виконання інших функцій держави;

2. Перерозподіл частини фінансових ресурсів між АР Крим, областями і містами республіканського підпорядкування.

Місцеві бюджети – кошторис щорічних доходів і видатків місцевих органів влади. Структура місцевих бюджетів.

Не зважаючи на те, що зведений бюджет АР Крим виділяють окремо, структурно він відноситься до місцевих бюджетів.

Зведений (консолідований) бюджет України – це сукупність показників усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України.

Ці показники використовуються для аналізу та прогнозування соціально-економічного розвитку держави.

Усі бюджети зведеного бюджету України мають самостійний характер.

Самостійність бюджетів усіх рівнів забезпечується наявністю власних джерел доходів і правом визначення напрямів використання коштів відповідно до чинного законодавства. Але поки що це відбувається суто на теоретичному рівні.

6. Бюджетний процес і його етапи

Бюджетний процес – це організація і порядок складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету.

Він складається з трьох етапів. К-К 5.8.

1. Бюджетне планування.

2. Виконання бюджету.

3. Звіт про виконання бюджету.

Бюджетне плануваннятісно пов’язано з економічним і соціальним плануванням в Україні.

У процесі бюджетного планування визначаються:

-обсяг доходів бюджету та резерви його росту;

- обсяг видатків та резерви їхнього скорочення.

Процес бюджетного планування складається з трьох частин:

1. Складання проекту бюджету. ( Мінфін )

2. Розгляд бюджету. ( Кабмін )

3. Затвердження бюджету. ( Верховна Рада )

Процедура бюджетного планування визначена Бюджетним кодексом України.

Виконання бюджету– полягає у мобілізації запланованих доходів і фінансуванні передбачених видатків.

Організація виконання бюджету покладається на Кабінет Міністрів.

Оперативна робота ведеться:

1. Міністерством фінансів.

2. ДПА.

3. Казначейством.

4. Митною службою.

Звіт про виконання бюджетувключає три етапи:

- Складання;

- Розгляд;

- Затвердження

Звіт складається Міністерством фінансів України і подається Президентом України до Верховній Ради до 1 травня року наступного за звітним.

Водночас, але вже до 1 червня поточного року Мінекономіки за участю Мінфіну, НБУ, інших міністерств і відомств розробляє Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на плановий рік. Вони є основою для складання проекту бюджету.

Схема бюджетного процесу представлена на

Етапи розгляду бюджету у Верховної Раді

1чит.до 20.10. 2чит.до 20.11. 3 чит. До 1.12.

ТЕМА 5 ЛЕКЦІЯ 10

Не зменшуючи роль державних фінансів слід зазначити, що в умовах демократизації суспільства не менш значну роль відіграють місцеві фінанси. Вони охоплюють:

1. Регіональні бюджети.

2.Бюджети адміністративно-територіальних одиниць.

3.Фінанси суб’єктів господарювання, які використовуються для задоволення регіональних потреб.

Мета:Знати в чому полягає необхідність і призначення місцевих фінансів та розуміти яку роль відіграють місцеві бюджети у фінансовому забезпеченні розвитку територій.

7. Міжбюджетні відносини, їх регулювання.

8. Місцеві бюджети як основа фінансового забезпечення місцевого самоврядування.

9. Поняття бюджетного дефіциту, причини виникнення і наслідки.

7. Міжбюджетні відносини, їх регулювання

КК – 5.10.

Організація взаємовідносин між бюджетами передбачає виділення:

- напрямів;

- видів;

- форм.

За напрямами взаємовідносини між бюджетами поділяються:

- на вертикальні –між бюджетами різних рівнів;

- на горизонтальні – між бюджетами одного рівня.

В Україні тільки вертикальні.

Видивзаємовідносин:

- регламентовані законодавчими та інструктивними документами;

- договірні – на підставі угод між відповідними органами влади.

Формивзаємовідносин:

- субсидіювання;

- вилучення коштів;

- взаємні розрахунки;

- бюджетні позички.

Субсидіювання –це виділення коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня.

Види субсидіювання:

- субсидії – грошові кошти, які мають цільове призначення і мають безповоротний характер.(погашення заборгованості по заробітній платі).

- субвенції – грошові кошти, які мають цільове призначення, виділяються з бюджету розвитку на основі дольової участі фінансування витрат.

- дотації – доплата , матеріальна допомога, не мають цільового призначення і мають безповоротний характер.

Розрізняють дотації підприємствам, організаціям і бюджетну.

Першанадається підприємствам у яких витрати на виробництво продукції перевищують суму виручки від її реалізації.

Друга надається громадянам і окремим організаціям ( фізичним та юридичним особам ) у вигляді посовій, доплат.

Вилучення коштів – передача коштів з бюджетів нижчого рівня до бюджетів вищого рівня.

Взаємні розрахунки –передача коштів із одного бюджету до іншого у зв’язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків після затвердження бюджету. ( Зміна територіальних меж ).

Бюджетні позички – тимчасова передача коштів з одного бюджету до іншого у зв’язку з виникненням тимчасового касового розриву – не збігання у часі фінансування видатків і надходження доходів.

Подальше удосконалення бюджетного устрою та бюджетної системи України пов’язано з вирішенням наступних основних проблем:

1. Вдосконалення бюджетної політики держави.

2. Вдосконалення міжбюджетних відносин.

3. Реформування податкової системи України і зміцнення доходної бази бюджетів усіх рівнів.

4. Виконання державного і місцевого бюджетів та підвищення ефективності управління бюджетними коштами.

5. Підвищення соціальної спрямованості бюджетної політики, запроваджень в Україні соціальних бюджетів.

6.Вдосконалення системи фінансового контролю в Україні.

8. Місцеві бюджети як основа фінансового забезпечення місцевого самоврядування

Проблематика місцевих бюджетів досліджується вже майже 200 років. І все ж залишаються проблемою з проблем.

Система місцевих бюджетів існує у всіх країнах світу. ЇЇ розвиток і функції зумовлені низкою економічних і політичних факторів. Тому чітко визначити функції місцевих бюджетів, використовуючи потенціал сучасної фінансової науки, досить важко.

За останній час в Україні введен новий термін територіальна громада. Поява цього терміну призвело до необхідності розмежувати поняття: місцеві органи влади і місцеве самоврядування.

Місцеві органи влади –це об’єктивне явище, яке представляє органи державного управління на місцях.

Місцеве самоврядування –це форма організації роботи місцевих органів влади.

Самоврядування може мати місце тільки тоді, коли у місцевих органів влади є фінансові ресурси для виконання своїх функцій.

Наприклад у США, Японії, Німеччині з місцевих бюджетів фінансується майже 40% від усіх бюджетних витрат держав.

На мій погляд, при дослідженні проблеми місцевих бюджетів їх треба розглядати у двох аспектах.

По перше, як організаційну форму.

По друге, як фінансову категорію.

Якщо розглядати місцеві бюджети як організаційну форму мобілізації доходів і здійснення витрат місцевими органами самоврядування то:

Місцеві бюджети – це балансові розрахунки доходів і видатків, які мобілізуються й витрачаються на відповідній території.

Якщо місцеві бюджети розглядати як фінансову категорію то:

Місцеві бюджети - це система фінансових відносин між місцевими бюджетами й господарськими структурами, що функціонують на даній території, між бюджетами і населенням даної території, між місцевими бюджетами різних рівнів, між місцевими бюджетами і державним.

Ми знаємо що до місцевих належать обласні, районні, міські, селищні, та сільські бюджети. ( ПРИКЛАД ) У них зосереджено понад 80 % від усіх фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні місцевого самоврядування.

20% припадає на позабюджетні фонди. Фонд на охорону пам’ятників архітектури.

Більш докладніше розглянемо структуру та зміст місцевих бюджетів.

1. ДБ ……………………………………………1

2. МБ ……………………………. ………12.111

2.1. Сільських, селищних …………….10.500

2.2. Бюджетів міст…………………….. 1.611

2.3. Міст обласного значення ………... 176

2.4. Районних …………………………. 488

2.5. Обласних …………………………. 24 + 3 = 27

Найсуттєвішою проблемою органів місцевого самоврядування є фінансування на розвиток соціальної сфери. Мається на увазі не соціальний захист, а розвиток таких сфер діяльності як освіта, культура, охорона здоров’я, фізичної культури, соціального забезпечення.

Діюча система місцевих бюджетів не ефективна. Більш того вона регресивна і не має перспектив. Є дуже багато до цього причин. Але ось головні з них.

1. Не вдається провести збалансування бюджетів усіх рівнів.

Навіть якщо взяти місцеві бюджети на рівні регіонів то їх можна поділити на три категорії:

- дотаційні; ( західний регіон )

- донори; ( східний регіон )

- само забезпечуючи.

2. Питання формування доходної частини місцевих бюджетів не тільки не відрегульоване, а в умовах ринкової економіки не витримує ні якої критики.

Головним джерелом надходжень до місцевих бюджетів є місцеві податки і збори. Давайте і проаналізуємо структуру місцевих податків і зборів.

КК – 5.11.

Спочатку нагадаємо що з 12.111 місцевих бюджетів 10. 500

сільських і селищних.

Яку ж частку займають місцеві податки і збори у місцевому бюджеті?

У США 65%.

У країнах Євросоюзу 55 – 60 %.

У нас в середньому 5 %.Це у середньому.

В абсолютній більшості 10.500 місцевих бюджетів місцеві податки і збори складають 0,1 – 0,5 %,а 90 % місцевих бюджетів нічого не отримують від місцевих податків і зборів.

А тепер проаналізуємо перелік місцевих податків і зборів. Повернемось до кодокарти.

- податок з реклами; і т. І.

3. Політика держави, щодо розвитку місцевого самоврядуванняі налагодженню між бюджетних відносин не є науковою, а скоріше інтуїтивною.

Перший принцип наукового підходу – вивчення досвіду

зарубіжних країн. Але не тільки вивчати, а й використовувати.

Наприклад.Всім відомо, що така галузь народного господарства як сільське – є дотаційним. Враховуючи це, держава повинна безпосередньо брати участь в розвитку цієї сфери.

Країни Євросоюзу на 70% фінансують сільське господарство з державного бюджету. Тому в Іспанії, Португалії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, де взагалі немає родючих земель, в ізобілії сільгосппродукції. Тому там на 100 гектарів приходиться 10 тракторів, а на наших 10 тракторів припадає 1500 гектарів при дефіциті запасних частин і паливо-мастильних матеріалів. Де ж використання цього досвіду?

4. Надмірна централізація управлінням бюджетними потоками.

5. Відсутність механізму регулювання між бюджетних відносин на горизонтальному рівні.

Йде мова про взаємодію між бюджетами обласного, районного рівнів.

Доходи і видатки місцевих бюджетів

Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок податкових і неподаткових надходжень.

Податкові надходження формуються за рахунок податків і зборів, які віднесені до місцевих бюджетів. Регулює цей процес щорічний закон України про Державний Бюджет України

Розподіл податкових доходів між бюджетами представлений на схемі.

Неподаткові надходження формуються за рахунок:

- платежів;

- доходів від майна, що належить місцевій владі;

- доходів від господарської діяльності підприємств комунальної форми власності.

Комунальний секторвключає:

- промисловість;

- сільське господарство;

- транспорт і зв’язок;

- будівництво;

- торгівлю та громадське харчування;

- постачання і збут;

- житлово – комунальне господарство;

- побутове обслуговування населення.

Позабюджетні фонди цільового призначення формуються за рахунок:

- добровільних внесків підприємств;

- штрафів.

Найбільш вдалим законодавчим актом останніх років, де знайшлося місце і для правового регулювання видатків місцевих бюджетів – є Закон “ Про бюджетну систему України “ 1995 р.

У ньому уперше видатки всіх бюджетів поділено на поточні та на видатки розвитку.

Бюджетний кодекс Україниприйнятий 21 червня 2001 р. Містить 3 розділ, який присвячений місцевим бюджетам, а глава 11 має назву: Надходження та видатки місцевих бюджетів.

Розділ 4 Кодексу регулює між бюджетні відносини де глава 14 передбачає розмежування видатків між бюджетами.

До видатків, які здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення, належать видатки на:

- органи місцевого самоврядування;

- освіту;

- первинну медико – санітарну допомогу (дільничні лікарні, медичні амбулаторії );

- палаци культури, клуби, бібліотеки.

9. Поняття бюджетного дефіциту, причини виникнення і наслідки

Бюджетний дефіцит –це перевищення видатків бюджету над його доходами.

До недавнього часу у вітчизняній економічній науці переважав негативний погляд на бюджетний дефіцит. Він розглядався тільки як негативне явище. Це пояснюється відсутністю глибоких наукових розробок щодо причин гранично припустимої межі бюджетного дефіциту. Є теоретичні розробки ще Джона Мейнарда Кейнса ( Англія 1883 – 1946 ).

Взагалі, державний дефіцит є типовою рисою не тільки фіскальної системи, але й всього фінансового життя перехідного періоду, практично, будь якого суспільства.

Світова практика свідчить, що величина бюджетного дефіциту не повинна перевищувати гранично допустиму межу. Згідно з даними міжнародної статистики «нормальна» величина бюджетного дефіциту коливається у межах 4 – 5 % від ВВП.

Але, я би хотів, щоб ми розглядали всі явища з позиції їх впливу на фінанси. Яки відбуваються процеси, як почувають себе суб’єкти і об’єкт фінансів. ( держава, ф. ю. особи).

Причини виникнення бюджетного дефіциту: КК

- економічний спад, пов'язаний із спадом виробництва. Причини: стан матеріального виробництва, висока вартість продукції, ріст тінізації економіки.

- фінансова (економічна) криза;

- старіння нації;

- надзвичайні події - війни, стихійні явища природи, катастрофи.

- стимулювання сукупного попиту;

- неплатежі за бюджетними призначеннями;

- прийняття неправильних політичних рішень, стосовно стратегічних напрямів розвитку країни.

Фінансова криза– це розлад фінансової системи держави, зумовлений економічними і політичними явищами.

Шляхи подолання:

1. За рахунок зовнішньої допомоги.(кредит, інвестиції)

2. За рахунок внутрішніх резервів.

(зменшення видатків, збільшення доходів).

Найбільш простий – перший. Науково обґрунтований вибір одного з двох полягає у тому, щоб спочатку проаналізують другий і якщо внутрішніх резервів бракує, то безумовно необхідно звертатися по зовнішню допомогу.

КК-5.12.

Причини виникнення бюджетного дефіциту можуть бути викликані внутрішніми і зовнішніми факторами.

Сучасна фінансова наука передбачає класифікацію бюджетного дефіциту за такими ознаками:

1.За формою прояву.

1.1. Відкритий дефіцит – офіційно затверджений стан бюджету у законі про Державний бюджет України

1.2. Прихований дефіцит – пов'язаний із свідомим завищенням доходів.

2. За строком дії.

2.1. Стійкий дефіцит спостерігається у довгостроковому періоді.

2.2. Тимчасовий - пов'язаний з касовими розривами у бюджеті.

3. За напрямами дефіцитного фінансування.

3.1. Активний – пов'язаний із нестачею бюджетних ресурсів для фінансування капітальних видатків (інвестицій).

3.2. Пасивний – характеризується нестачею бюджетних коштів на фінансування поточних видатків (соціальний захист населення, соціально-культурні заходи, оборону, управління.

Переглядів: 537