Типи СТВ

Тип СТВ	Характаристика
Патерналізм	Патерналізм (державний) передбачає практично повну регламентацію державою СТВ. Патерналізм на рівні підприємства здійснюється на основі використання жорсткої регламентації СТВ та має на меті турботу адміністрації підприємства про своїх працівників.
Субсидіарність	Означає прагнення людини до самовідповідальності та самореалізації у досягненні своїх цілей.
Солідарність	Принцип солідарності – ідеал, вироблений людством у процесі соціально-економічного розвитку, передбачає спільну відповідальність людей, яка базується на особистій відповідальності, узгодженості та спільності інтересів.
Дискримінація	Основане на свавіллі незаконне обмеження прав суб’єктів СТВ. Прояви дискримінації можливі при виборі професії, при вступі до вищих навчальних закладів, при наймі на роботу, при просуванні по службі, в оплаті праці, у наданні підприємством пільг працівникам. Є дискримінація за віком, статтю, національністю та ін.
Конфлікт	Зіткнення суб’єктів взаємодії, викликане протилежною направленістю цілей, інтересів, поглядів. Трудовий конфлікт – різновидність соціального конфлікту. Причинами трудових конфліктів можуть бути обставини, пов’язані з технічно-технологічними параметрами виробництва, а також економічними, адміністративно-управлінськими, соціально-психологічними аспектами діяльності.
Конкуренція	Наявність значної кількості незалежних покупців та продавців на ринку праці та можливість для них вільно входити та покидати ринок праці.
Соціальне партнерство	Система колективних відносин у соціально-трудовій сфері охоплює не тільки питання застосування найманої праці, а й більш широкий спектр питань соціальної сфери: питання зайнятості, оплати праці і доходів населення, соціального забезпечення, охорони здоров’я, освіти та ін.

Названі вище типи СТВ не існують у “чистому” вигляді. Реально на кожному рівні, за конкретний період часу і за певних умов складаються моделі СТВ, які комбінують ознаки цих типів.

За характером впливу на результати економічної діяльності та якість життя людей СТВ бувають двох видів: конструктивними та деструктивними.

Аналіз об’єктивних та суб’єктивних чинників, що призводять до погіршення стану СТВ є підґрунтям проведення соціально-економічного моніторингу, метою якого є прогноз та запобігання виникненню колективних трудових спорів.

У країнах з розвиненою ринковою економікою ідеологія соціального партнерства глибоко проникла в СТВ, хоча його моделі в різних країнах відрізняються організаційно-правовим механізмом. Відомі дві моделі соціального партнерства — трипартизм і біпартизм. У тих країнах, де роль держави в регулюванні трудових відносин невелика (США, Канада, Великобританія), практикується двостороння співпраця між об’єднаннями роботодавців і організаціями трудящих. Держава може виступати в такій соціальній моделі в ролі арбітра або посередника при виникненні соціальних конфліктів. Найбільш поширений трипартизм — тристороння співпраця — у Франції, ФРН, Швеції, Австрії, при якому держава відіграє активну роль соціального партнера.

Згідно з досвідом та результатами досліджень, що відображені у сучасній науковій літературі, трипартизм або соціальне партнерство потрібно розглядати під кутом двох точок зору. По-перше, це результат корпоратиських відносин, зацікавлених груп інтересів, у всіх сферах життєдіяльності суспільства в цілому. По-друге, це процес врегулювання СТВ засобами колективно-договірного регулювання.

Відносини соціального партнерства мають колективний характер, в їх основі лежить колективний інтерес сторін.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення сутності СТВ	\|	Собівартість продукції та принципи її формування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.