• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення сутності СТВ

СТВ є системною категорією. У соціально-трудовій сфері систему утворюють окремі процеси, явища, суб’єкти, органи, що взаємодіють між собою. Характерними рисами цієї системи є її багатоелементність, ієрархічність, цілісність.

Провідними складовими системи СТВ є їх сторони і суб’єкти. І сторонами, і суб’єктами СТВ називають найманих працівників, роботодавців і державу.

Взаємодія суб’єктів СТВ представлена на рис. 6.9.

Рис. 6.9. Взаємодія елементів СТВ

Кількість сторін СТВ не може бути більшою трьох (наймані працівники, роботодавці і держава), тоді як число суб’єктів цих відносин може бути більшим за рахунок носіїв делегованих прав (об’єднань найманих працівників і роботодавців, їхніх представницьких органів, різних державних органів та інше).

Класифікація СТВ за суб’єктами передбачає їх поділ на індивідуальні (взаємодія одного працівника з роботодавцем) та колективні (коли роботодавці та працівники взаємодіють між собою).

Виходячи з даних передумов, суб’єктами СТВ є: найманий працівник, роботодавець (спілки роботодавців), держава.

Найманим працівником – суб’єктом СТВ – може виступати як окремий працівник, так і група працівників, які відрізняються становищем у соціально-професійній структурі, направленістю інтересів, мотивацією праці та іншими ознаками.

Профспілки (професійні спілки) – громадські організації, що об’єднують працівників певної галузі або професійної групи, та створені для представлення і захисту їх інтересів. На відміну від інших суб’єктів СТВ профспілки є носіями делегованих повноважень. За пропозицією А. Колота, за сучасних умов на таких підприємствах профспілковий лідер має виконувати функції «профспілкового менеджера» з регулювання СТВ.

Роботодавець як суб’єкт СТВ – це людина, яка працює самостійно та постійно наймає для здійснення трудового процесу одного або декількох працівників. Здебільшого роботодавець є власником засобів виробництва.

Зокрема, виділяються такі основні функції організацій роботодавців та їх об’єднань — представницька, захисна, функція надання послуг членам організацій, які доповнюються контрольними повноваженнями за виконанням колективних угод. Науковцем [52] запропоновано доповнити перелік основних завдань окремим положенням про те, що організації роботодавців створюються також для розвитку соціального партнерства.

Автор вважає, що управління партнерством в соціально-трудовій сфері на мікроекономічному рівні є комплексною системою, елементами якої є основні напрями, функції, принципи, методи кадрової роботи.

Зазначимо, що управління ВПВ здійснюється в процесі виконання певних цілеспрямованих дій і передбачає виконання наступних основних функцій:

1) Нормування. Ціль – узгодження принципів і цілей роботи з персоналом з принципами і цілями організації загалом, доцільно описати вимоги до співробітника організації, принципи його існування в організації, можливості росту, вимоги до розвитку певних здібностей тощо.

2) Програмування. Ціль – розробка програм, шляхів досягнення цілей кадрової роботи, конкретизованих з врахуванням умов нинішніх і можливих змін ситуації. Необхідно побудувати систему процедур і заходів по досягненню свого роду кадрових технологій, закріплених у документах, формах, і обов’язково з врахуванням як нинішнього стану, так і можливих змін.

3) Моніторинг персоналу. Ціль – розробка процедур діагностики і прогнозування кадрової ситуації. Необхідно виділити індикатори стану кадрового потенціалу, розробити програму постійної діагностики і механізм вироблення конкретних заходів по розвитку і використанню знань, вмінь і навичок персоналу. Доцільними є оцінка ефективності кадрових програм і розробка методики їх оцінки.

4) Типи СТВ характеризують етичні, психологічні та правові форми взаємовідносин у процесі трудової діяльності. За організаційними формами виділяють такі типи СТВ: патерналізм, конкуренція, солідарність, субсидіарність, дискримінація, конфлікт та партнерство (Табл. 6.5).

Таблиця 6.5

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. А — позитивна умовна реакція натискання на клавішу, В — бурхлива емоційно-рухова реакція за відсутності харчового підкріплення сигналу.
6. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
7. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
8. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
9. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
10. Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії Л.Фейєрбаха
11. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
12. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.

Переглядів: 567