• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Планування розвитку соціально-трудових відносин

ПЛАН ОПЛАТИ ПРАЦІ НА 20_ р.

Під час планування оплати праці треба забезпечити випереджальне зростання продуктивності праці стосовно збільшення середньої заробітної плати (К):

(6.48)

де І_пп — індекс зростання продуктивності праці; І_зп — індекс зростання середньої заробітної плати.

Саме поняття «соціально-трудові відносини» (СТВ) бере свої витоки з зарубіжної індустріальної психології та соціології менеджменту. Термін «industrial relations» – промислові відносини, застосовується для позначення соціальних відносин у виробничій сфері, до його змісту стосується «все, що зачіпає інтереси найманого працівника з моменту інтерв’ювання його при прийомі на роботу до часу звільнення його з роботи». Фактично промислові відносини охоплюють усі форми колективно-договірного регулювання трудових відносин на виробництві, більшість напрямків профспілкового руху.

А.М. Колот дає одне із найґрунтовніших визначень: «Соціально-трудові відносини – це комплекс взаємовідносин між їхніми сторонами – найманими працівниками та роботодавцями, суб’єктами і органами сторін за участі держави (органів законодавчої та виконавчої влади) і місцевого самоврядування, що пов’язані з наймом, використанням, відтворенням робочої сили та спрямовані на забезпечення високого рівня і якості життя особистості, колективів та суспільства в цілому».

Сутність СТВ визначена В.І.Герасимчуком як співпраця найманих працівників і роботодавців, спрямована на раціональне використання виробничих ресурсів (факторів), збільшення обсягів і підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг, справедливий розподіл новоствореної вартості, забезпечення сприятливих умов праці та розвитку особистості працівників, демократизацію управління.

Вважається, що однією з головних рис суспільно-історичного процесу у ХХ столітті була згода учасників СТВ. Згода, що неодноразово призводила до соціального консенсусу, першоджерелом якого було вчення про суспільний договір, з’явилась як результат-відповідь і противага теорії класової боротьби. На думку багатьох експертів, сучасний капіталізм уже не є капіталізмом у класичному його розумінні. Це нове суспільство, де є рівноправні партнери, які можуть домовитися між собою у випадку виникнення непорозумінь. Головною умовою формування партнерських відносин при цьому є збіг цілей найманих працівників та власників підприємств.

Але є й інша точку зору, згідно з якою сучасний капіталізм за своєю сутністю ніяк не відрізняється від капіталізму минулого століття. Наявна приватна власність на основні засоби виробництва, а тому зберігається антагонізм інтересів найманих працівників і власників підприємств. Тому переговорний процес є конфліктним. І навіть коли сторонам вдається домовитися, така домовленість має компромісний характер. Досягти ж компромісу можна лише за умови відносної рівності сторін.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного ми стверджуємо, що СТВ – це сукупність економічних, соціально-психологічних, адміністративних та правових методів і норм, спрямованих на включення робочої сили в процес праці та її відтворення на основі ринкових механізмів – попиту, пропозиції, ринкової ціни.

Автор вважає за необхідне сутність СТВ розглядати в наступних аспектах: економічний, соціальний, психологічний, правовий, еколого-ергономічний, функціональний, організаційний, технічний, технологічний. В табл. 6.4 подано авторське визначення СТВ.

Таблиця 6.4

Читайте також:

1. III.Цілі розвитку особистості
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
5. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
6. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
7. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
8. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
9. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
10. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
11. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
12. Адміністративні правовідносини

Переглядів: 695