Собівартість продукції та принципи її формування

ІІІ. Викладення нового матеріалу

ІІ. Повідомлення теми та мети заняття. Активізація попередніх знань. Мотивація навчання та актуалізація теми заняття.

І. Організаційний момент

VIІ. Література (Дивись список літератури в кінці конспекту лекцій).

ІV. Закріплення нового матеріалу.

Питання до закріплення

1. Які зміст і завдання планування персоналу та оплати праці?

2. Яким чином здійснюється планування продуктивності праці?

3. Чому на підприємстві необхідно планувати фонд оплати праці?

4. Яким чином здійснюється планування розвитку соціально-трудових відносин?

V. Закріплення студентами мотивації своєї навчальної діяльності. Підсумок та аналіз заняття. Повідомлення та мотивація оцінок.

VI. Домашнє завдання –Підготовка до практичної роботи, проведення самостійної роботи студента відповідно до робочої навчальної програми.

1. Дисципліна – Планування та організація виробничої діяльності підприємства

Тема заняття - Тема 7. Планування витрат

2. Мета заняття: розвиваюча – мотивувати необхідність вивчення дисципліни, вміння відображати логіку планування витрат; навчальна – навчити давати опис основним елементам планування витрат; виховна – створити атмосферу позитивного емоційного настрою, почуття інтересу до вивчення дисципліни.

3. Мотивація мети навчання - Практичне розв'язання проблем, пов'язаних з необхідністю забезпечення існування підприємства не тільки сьогодні, але й у перспективі, залежить від ступеня освоєння методології і методів планування.

4. Тип заняття – лекція з елементами бесіди.

5. Методи – словесні, наочні.

6. Міжпредметні зв’язки: економіка підприємства – дослідження економічних методів управління підприємством.

7. Наочність та обладнання – таблиці, схеми, презентація.

8. Використана викладачем література: Див. список літератури в кінці конспекту лекцій.

ХІД ЗАНЯТТЯ

План

1.Собівартість продукції та принципи її формування

2.Класифікація витрат на виробництво

3.Номенклатура і склад економічних елементів витрат

4.Номенклатура і склад статей витрат

5.Планування витрат на виробництво продукції

Собівартість продукції — це виражені в грошовій формі витрати на споживані під час виготовлення продукції засоби виробництва, оплату праці робітників, послуги інших підприємств, витрати на реалізації продукції, а також витрати на управління й обслуговування виробництва.

Собівартість є одним з найважливіших економічних показників господарської діяльності підприємства, одним з основних показників якості його роботи.

Метою розроблення плану собівартості продукції є визначення планових, економічно обґрунтованих загальних витрат на виробництво запланованих обсягів продукції. Величину витрат на виробництво всієї товарної продукції, продукції, що підлягає реалізації, та кожного виду виробу визначають техніко-економічними розрахунками.

У процесі планування собівартості вирішують низку завдань, серед яких основними є:

ü розрахунок вартості необхідних ресурсів;

ü обчислення собівартості виробництва кожного виду продукції та її рентабельності. Це є критерієм нижнього рівня ціни та умовою формування виробничої програми;

ü визначення загальної величини витрат на виробництво запланованих обсягів виробів.

Собівартість можна визначити як на все виробництво, так і на окремі види, застосовуючи такі методи: 1) кошторисний (підсушування всіх видів витрат); 2) підсумування окремих собівартостей виробів; 3) по факторний – підсумування витрат по окремих факторах виробництва (земля, праця, капітал). Встановлена на плановий період цін, тарифів минулого періоду називають плановою собівартістю. Фактична собівартість – це фактично понесення витрат за даних умов.

Собівартість продукції є комплексним показником, у якому відображено велику кількість факторів, що впливають на її рівень. Усі фактори можна поділити на зовнішні, тобто ті, які перебувають поза підприємством, та внутрішнього порядку.

До зовнішніх належать:

ü зміна цін на матеріали, напівфабрикати, інструмент, паливо, енергію, які підприємство отримує від сторонніх підприємств;

ü зміна встановлених розмірів мінімальної заробітної плати, а також різного роду обов’язкових внесків, відрахувань і нарахувань на заробітну плату (наприклад, соціальне страхування);

ü зміна тарифів на перевезення вантажів;

ü інші.

Основними внутрішніми факторами є:

ü підвищення продуктивності праці;

ü зниження трудомісткості продукції;

ü зниження матеріаломісткості продукції;

ü ліквідація втрат від браку;

ü інші.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Типи СТВ	\|	Номенклатура і склад економічних елементів витрат

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.