Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Соціально-правові основи захисту дітей, що потребують соціально-педагогічної допомоги.

За останніх 10 - 15 років кількість дітей, які більшу частину часу, в тому числі й нічного, перебувають на вулиці, набула значного масштабу. З’явилася нова категорія дітей, яких звично називають “діти вулиці". У державних закладах про них говорять як про безпритульних соціальних сиріт, позбавлених батьківської опіки.

У Законі України "Про охорону дитинства" (2001 р.) визначені поняття “безпритульна дитина”, “дитина-сирота”.

В Україні спостерігається катастрофічне збільшення кількості дітей, позбавлених батьківського піклування. Із 80 тисяч дітей-сиріт позбавлених батьківської опіки, лише близько 7% - біологічні, тобто реально не мають батьків. Решта — діти, котрі стали сиротами при живих батьках. Частина таких дітей іде жити на “вулицю”, і вулиця стає них домівкою.

За визначенням ЮНІСЕФ, “діти вулиці” - це неповнолітні, для яких вулиця стала постійним місцем перебування. Безперечно, дане визначення не охоплює велику кількість дітей, які з різних причин опинилися на вулиці. Адже є й такі, котрі мають домівку, батьків або близьких людей. Паралельно функціонують два поняття: “діти, які працюють на вулиці” і “діти, які живуть на вулиці разом зі своєю сім’єю”.

За визначенням Дитячого Фонду Об’єднаних Націй до “'дітей вулиці” належать:

· діти, які не спілкуються зі своїми сім’ями, живуть у тимчасових помешканнях (покинутих будинках тощо) або не мають взагалі постійного житла і кожен раз ночують у новому місці; їхніми першочерговими потребами є фізіологічне виживання і пошук житла (безпритульні діти);

· діти, які підтримують контакт з сім’єю, але через перенаселення житла, експлуатацію та різні види насилля (сексуальне, психічне) проводять більшу частину дня, а іноді й ночі на вулиці (бездоглядні діти);

· діти — вихованців будинків інтернатів та притулків, які з різних причин втекли з них і перебувають на вулиці (діти, які перебувають під опікою держави).

Збільшення кількості “дітей вулиці”, в першу чергу, зумовлене динамікою сімейного життя. Як зазначилось у доповіді ЮНІСЕФ Незалежної комісії з гуманітарних питань ООН у 1990 році: “Дитина потрапляє на вулицю через те, що її сім’я переживає кризу, і якщо ще не розпалася, то перебуває на межі розпаду”.

Починаючи з 1997 року, в Україні проводився ряд досліджень визначення основних характеристик “дітей вулиці”, з’ясування їх стилю життя й потреб:

· більшість “дітей вулиці” - діти підліткового віку;

· хлопчиків на вулиці більше, ніж дівчаток;

· більшість підлітків виховується у багатодітних сім’ях;

· надто часто “діти вулиці” проживають у нетипових для України сім’ях: без батьків або тільки без матері чи без батька;

· серед батьків таких дітей нерідко зустрічаються освічені люди, які мають постійну роботу;

· значна частина “дітей вулиці” мають проблеми з найближчими родичами;

· значний вплив на прискорення процесу переходу дитини до такого статусу має низьке матеріальне становище сім’ї;

· значна частина “дітей вулиці” заробляють гроші самостійно, причому дуже часто “робота” дає гарні прибутки, але є асоціальною: крадіжка, жебракування, надання сексуальних послуг та ін.;

· “діти вулиці” часто зазнають експлуатації й насилля з боку ровесників і дорослих на вулиці та вдома;

· діти нерегулярно харчуються, часто голодують;

· “діти вулиці” вживають алкоголь, наркотики, нюхають клей, палять цигарки.

 

Причини появи соціального явища “діти вулиці”.

Реальна ситуація в Україні свідчить, що проблема “дітей вулиці” з’явилася не вчора, але за різних умов вона розвивалася по-різному. Іноді навіть важко пояснити, що спонукає дитину залишити родину, школу, близьких людей і йти на вулицю. Проте, сьогодні можна стверджувати, що існує ряд факторів, які, в основному, дозволяють зрозуміти, чому все частіше діти обирають такий ненадійний і часто небезпечний спосіб життя.

 

19.3. Причини виникнення соціального явища - „діти вулиці".

1. Соціально-економічні умови появи ”дітей вулиці”:

· погіршення матеріального становища значної частини населення України;

· збільшення незайнятих дітей та підлітків;

· економічна експлуатація дорослими дитячої праці (залучення до жебракування, крадіжок, махінацій);

· послаблення відповідальності батьків за утримання і виховання дітей;

· загострення розбіжностей і конфліктів між батьками та дітьми;

· ослаблення роботи з організації дозвілля дітей за місцем їхнього проживання і навчання;

· негативні тенденції у засобах ЗМІ, пропаганда насилля і легкого життя.

2. Відмежування дітей від сім’ї:

· безробіття обох чи одного з батьків;

· відсутність постійного місця роботи батьків чи залучення їх до так званого “човникового бізнесу”:

· відсутність постійного житла;

· розлучення батьків;

· асоціальний спосіб життя одного чи обох батьків;

· примус дітей дорослими членами родини до жебракування;

· злочинні дії батьків;

· різноманітні форми насилля, спрямованих і на дітей;

· раннє або позашлюбне материнство;

· неповна родина;

· новостворені родини


 

20. Лекція № 20 Технології соціальної роботи з обдарованими дітьми (4 години)


Читайте також:

  1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
  2. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
  3. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
  4. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
  5. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  6. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  7. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
  8. Акустичні засоби|кошти| захисту
  9. Анатомо-фізіологічні основи статевого розвитку.
  10. Базові напрями організації захисту інформації ІКСМ.
  11. Банк (філія) - учасник СЕП не має права передавати засоби захисту інформації іншій установі.
  12. Біологічні основи мислительної діяльності.




Переглядів: 455

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Форми соціальної роботи з військовозобов'язаною молоддю та членами їх родин. | Особливості творчої обдарованості та її проблеми у дитини.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.