Ті р о ки

На початку 30-х рр. в Україні було 30 тис. краєзнавців, які своєю кропіткою працею поповнювали знання українців про свій край. Проте, в умовах масових репресій «буржуазних націоналістів» краєзнавство не вписувалося за характером і формами роботи в структуру командно- адміністративної системи та надмірної централізації. Краєзнавство як наука, було винищено, часопис «Краєзнавство» закрито, а тисячі краєзнавців як вороги народу за сфабрикованими звинуваченнями розстріляні. У 1937 р. були розстріляні академіки Матвій Яворськийта Степан Рудницький– «батько української географії». Бориса Пимененкарозстріляно в одному із таборів Ленінградської області. Олександр Янатапомер у бухті «Нагаєві» Далекого Сходу, там ж безслідно зник і основний доповідач Першої Всеукраїнської конференції краєзнавців – Опанас Буценко.

Особливо безглуздо в цьому кривавому сталінському місиві виглядає смерть Олександра Алоїзовича Янати, талановитого вченого-природознавця, блискучого організатора науки, краєзнавця, з ім'ям якого пов'язана діяльність Харківського товариства любителів природи (1908-1912 рр.) невтомного керівника Харківською крайовою дослідно-сільськогосподарською станцією (1914-1917 рр.), під керівництвом якого були отримані вагомі результати в дослідженні бур'янів у Харківській губернії. Він працював серйозно, одержимо, копітко і педантично. У спілкуванні і поведінці був людиною скромною, привітною, але неговіркою, урівноваженою, спокійною, доброзичливо настроєною до людей. Репресивні заходи були застосовані і до його дружини Наталії Тихонівни, яку незабаром «вичистили» з радянських установ як націоналістку.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Т і ро ки	\|	Ті ро ки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.